до роман, 09:14 27 грудня 2018 р. Друже Романе. Зрада. Кожен із нас, без сумніву, хоч раз у житті тим чи іншим чином стикався з нею. Це завжди боляче і неприємно. І завжди несподівано. Але чому і звідки вона приходить? Не варто винувачувати себе в тому, що вас зрадили. Це вибір іншої людини. Але варто знати, чому і коли це стається, коли буває позитивною (а буває й таке), а коли - навпаки. Ми часто ми плутаємо два види зради: зраду як антитезу вірності - зраду людині, і зраду як антитезу відданості - зраду ідеї. Іноді ми просто помиляємося: не так зрозуміли іншого, чогось собі навигадували. Таке стається внаслідок неоднакового сприйняття людьми різних цінностей і цілей - "люди з різних світів". Але іноді зрада - і справді зрада. І є в ній щось погане і важке. Особливо тоді, коли таким чином один намагається вивищитися за рахунок іншого. Зрадити задля того, щоб підняти власну самооцінку, вдовольнити власні егоїстичні чи нарцисичні комплекси, - тоді це й справді стається боляче й несподівано. Така зрада протікає важко, а потім залишається на все життя - відчуттям втрати чи образи.