І не діліть, і не діліться, але перестаньте жерти одні одних, бо на всій земній кулі дорога ні до якого цвинтаря не є настільки великою, аби хтось мимо тих воріт пройшов, коли, кожному, настане час. Там причини вже не грають ніякої ролі. Бо живим треба жити, а не перевертати світ догори дригом. І ті, хто маніпулюють- і людьми, й народами- мають пізнати гіренький льос своїх діянь. Потім, правда, коли настане час, всіх заносять крізь одні й ті ж ворота. І "про погоду": у поході Юрій Долгорукий зістрибнув із коня поблизу якогось осідку серед лісів. Какнув- і з"явилася Москва? А Ви, 1839-й, чого розмітуєтеся Г. ? Воно ж тхне, чи пахне парфумами? То вже- хто якого зі себе пана тлумає. Але, схоже, для Вас- і читати спочатку, і ззаду- наперед, не має ніякого значення. Тому- чи варто з Вами сперечатися і в будь-чому допереконувати, а бодай, навіть, дискутувати? Не бачу в цьому жодного резону. Грайтеся й далі у ваші войни й войнушки, але там десь- межи своїми, а нікому іншому своє Г. не втулюйте!