16 червня 2020 року 
 
суддя Дрогобицького мiськрайонного суду Львiвської областi Гарасимків Л. І. , розглянувши матерiали, якi надiйшли від інспектора СРПП №1 Дрогобицького ВП Постойко Романа Васильовича про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого, - 
 
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - 
 
в с т а но в и в: 
 
09. 06. 2020р. , о 03. 00 год. , в м. Дрогобичі, по вул. С. Стрільців, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем Шкода-Фабія д. н. з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, стан алкогольного сп`яніння проводився в ДМЛ №1, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України.  
 
Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, а тому суд розглянув справу у відсутності правопорушника на підставі наявних доказів по справі.  
 
Вважаю, що провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП Українислід закрити виходячи з наступного.  
 
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.  
 
Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.  
 
Згідно з ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  
 
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.  
 
Згідно з ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.  
 
Судом взято до уваги той факт, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №323568 від 09. 06. 2020 року, в графі „свідки чи потерпілі» вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте не зрозуміло чи є вони свідками чи потерпілими та крім того, у порушення зазначених вимог Інструкції до протоколу серії ОБ №323568 від 09. 06. 2020 року, в матеріалах справи відсутні відповідні письмові пояснення вищезазначених свідків, що слід розцінювати як те, що інспектором останні не опитувались взагалі, а тому такі пояснення в них не відбирались.  
 
Крім того, працівниками поліції не дотримано вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС №1376 від 06 листопада 2015 року (надалі Інструкція №1376).  
 
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.  
 
Частинами третьою, четвертою зазначеної статті встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.  
 
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.  
 
Суд враховує те, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. А притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.  
 
Крім того, відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23. 12. 2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорт (з наступними змінами та доповненнями) визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ОСОБА_4 , відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.  
 
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.  
 
При цьому, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України є обгрунтованим вважати таким, що не може бути визнаним належним та допустимим доказом відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки такий документ містить в собі лише сумніви, припущення та домисли. Виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, адже не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.  
 
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.  
 
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.  
 
У відповідності до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09. 11. 2015 №1452 / 735 перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський повинен інформувати особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, крім того, огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції, та результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та / або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків; у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, такий проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП, однак Акту огляду до матеріалів справи долучено не було та відомості про те, що даний Акт було вручено правопорушнику відсутній, що свідчить про суттєве порушення інспектором поліції встановленого чинним законодавством порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння.  
 
Пунктами 6 та 7 розділу І Загальні положення «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів отак алкогольного, наркотичного чи іншого сп 'яніння або передування під впливом лікарських препаратів. що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ У країни. Міністерства охорони здоров`я України N 1452 / 735 від 09. 11. 2015 року, також передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).  
 
Пунктом 3. 4 Розділу II Інструкції зазначає, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.  
 
Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.  
 
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.  
 
Аналізуючи викладене, судом взято до уваги той факт, що оскільки матеріали про адміністративне правопорушення складені без дотримання вимог чинного законодавства, а відтак наявною є обставина, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення, а саме відсутність події і складу адміністративного правопорушення, що має наслідком закриття провадження у справі (п. 1 4. 1 ст. 247 КУпАП), та відповідно до чинного законодавства України всі сумніві щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.  
 
З`ясувавши обставини справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.  
 
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, - провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.  
 
На підставі вище викладеного, відповідно до п. 1 ст. 247КУпАП вважаю, провадження по справі закрити, у зв"язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.  
 
Керуючись ст. ст. 247п. 1, 283, 284ч. 1 п. 3, 284 ч. 2 КпАП України, - 
 
п о с т а н о в и в: 
 
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.  
 
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.  
 
Суддя Гарасимків Л. І.