 Нещодавно всесвітньовідомій кампанії Citroen довелося вибачатися перед Китаєм через невдалу рекламу. Із плакату на французький хетчбек з характерним прищуром очей дивився безсмертний вождь усіх китайців - великий Мао Дзедун. Китайцям ж видалося, що рекламщики образили не лише вождя, але й всю їхню націю! Французи довго й чемно вибачалися перед народом КНР і замінили невдале зображення засновника Компартії Китаю на...розлюченого Наполеона. Чому ж і сьогодні у "просунутому" Китаю Мао "живіший за всіх живих"?
Про це ми ніколи не дізнаємося із біографії Великого Керманича, бо її просто не існує. Є лишень офіційна, точніше сказати – партійна, версія життя Мао Дзедуна. Позаяк, свого часу, даючи єдине інтерв'ю американському журналістові, Мао говорив на діалекті, який перекладач майже не знав...Та й журналіст, через романізацію китайської мови теж спотворив і текст і достовірність інформації. Таке інтерв’ю - випадок чи закономірність?
Починав Мао з "лайна" китайської нації . Компартія Китаю однозначно пояснила його починання: "Кожен письменник, який став під знамена партії рано чи пізно має зробити вибір – підкоритися чи заткнутися!". Що було потім –відомо старшому поколінню українців : "Великий стрибок", культурна революція з натовпами молодчиків-хунвейбінів, акція "Хай розквітнуть сто квіток" - розгром "космополітичної" інтелігенції...Цитатники висловів великого Мао, так звана "Червона книжка", вийшли не чуваним тиражем – 5 мільярдів примірників. "Він був упевнений, що зуміє повернути весь світ обличчям до комунізму. Великому кораблю був потрібен великий керманич. Усі мали ходити з "червоними книжками", носити значки із зображенням Мао й бути завжди готовими виконати його наказ. У 1960-і роки Мао плутав себе з Богом. Культ його особи перевершив усе, що вигадало в цій галузі християнство" - стверджують його соратники. Разом з тим, Китай знаходився на грані національної катастрофи.
Але. Його портрет дотепер підноситься над площею Тяняньмень. Його головна спадщина — це партія-держава і все, що з цим пов’язано: відсутність незалежних судів, відсутність свободи друку. Позбутися Мао неможливо. Його тінь у формі Комуністичної партії як і раніше накриває Китай. У цій системі тільки слово однієї людини може мати владу. Чому? Тому що Китай — селянська країна, а інтелігенція слухняна. Що ж сьогодні закидають у 30% помилок Мао ( саме так оцінили успішність вождя члени партії)? Після успіху у революції (та 14-ти річній громадянській війні проти Чан Кайші), почалися найбільші помилки після приходу до влади, потім додалися злочини під час "культурної революції". Після провалу "великого стрибка" він усунув незгідних, почавши "культурну революцію". Усунув, за підрахунками дослідників, від 25 до 100 мільйонів своїх співвітчизників! Недаремно Мао Дзедун місяцями гостював у Сталіна, переймаючи практику трудових концтаборів. Бо насправді, замість реального підняття економіки відбулися політичні репресії. Їх жертвами одразу стали інтелігенція та капіталісти. Хто залишився " на плаву"? Селяни – комуністи, для яких слово економіка було лайливим. Цим же, жорстоко експлуатованим селянам, вбивали гасло: " Ти помреш із голоду, зате революція переможе". Мао запозичив у Сталіна й лідерство серед молоді – руками молодих було усунуто стару партійну еліту. Саме для молоді Мао творив міфи про величність історії Китаю. Дослідники стверджують: великий Мао був міфотворцем історичного минулого Китаю. Зокрема, сьогодні є незаперечним фактом підробка парка циньского періоду, в якому нібито знайшли багатотисячне закопане військо із глини ( теракоту). Насправді цей парк – військо створювався понад 30 років. На подвір’ях селян були збудовані печі, у яких випалювали двометрові статуї воїнів. А нам колись казали, що китайці несповна розуму – виплавляють метал аби перегнати США та СРСР.
Така ж ситуація і з Великою китайською стіною, яка за об'ємом у сотні разів більша за всі єгипетські піраміди. І якої ніхто не бачив на початку 20 століття! Так, подекуди був рів і невеликий земляний вал, які жодним чином не могли використовуватися як оборонні споруди. Великий керманич ретельно місяцями вивчав у Радянському Союзі досвід свого великого вчителя Сталіна, як створювати у країні армії громадян-рабів. І велика стіна була збудована саме такою велетенською армією ( реконструйована – за офіційно версією) у... 1957 році. Китайські комуністи, що зробили приголомшливі прориви у економіці країни, стверджують: " Заперечення окремих періодів історії – небезпечно для єднання нації!" Як тобі, шановний читачу, китайський рецепт нашим недолугим політикам, кожен з яких хоче переписати історію України під себе? Тому, напередодні щорічного святкування дня народження Великого Керманича по усьому Китаю проводяться культурні форуми, фотовиставки, на всіх телеканалах транслюють грандіозний телесеріал про революціонера, що раз і назавжди змінив Китай Кажуть, що він особисто вивів якусь унікальну породу поштових голубів... Чи ж дивно, що 1999 року міносвіти країни курс історії змінило на " Вступ до вчення Мао Дзедуна".. Великий Мао не лише в серцях і душах кожного китайця. Він зігріває їх і в штанях – позаяк на всіх китайських банкнотах, юанях, зображено портрет Мао. Ось так, моральне та матеріальне робить китайців монолітною нацією.
А тепер від Мао до нашого теперішнього гаранта – Віктора Януковича. Те спільне, що у них є, читач вже, мабуть, помітив. Хочу лишень розповісти, як же вдалося Мао Дзедуну бути мудрим правителем. Це згодиться і нашому Віктору Федоровичу. Так мені хочеться сподіватися. Свого часу молодий комуніст Мао захопився грою го. Вона дещо подібна до шахів, але менш агресивна. Велика кількість фігур та "обмаль" поля примушують гравця весь час ховати свої наміри про оточення фігур противника. Саме це вміння допомогло Мао перемагати своїх ворогів – у відкритій війні та політиці. 1937 року Японія напала на Китай і Мао Дзедун включився у війну проти агресора, але не на стороні свого опонента Чан Кайші. Коли Чан Кайші попав у полон до Мао, то гадав, що це є кінцем його життя. Та Мао переконав своїх соратників відпустити ворога для ... боротьби із іншим ворогом – японцями. Сам же він запровадив тактику партизанської війни і через багато років не прийняв вибачення за цю війну від... японського високопосадовця. "Це я маю дякувати вам за урок, бо не маючи достойного супротивника, - пояснив Мао, - ні людина ні колектив не може стати сильнішим". А ще Мао добре пам'ятав вислів Наполеона про те, що на залізний кулак треба одягати м’яку рукавичку. Коли почалася війна із Японією, Чан Кайші подумав, що комуністи щезнуть самі по собі і це виявилося його найбільшою помилкою. Ворога треба знищувати цілком, - пояснював Мао цілковите послідовне знищення ним армії китайських націоналістів. Єдиний спосіб знати спокій – знищити ворогів до єдиного. Або ж дати їм шанс до життя, але за межами країни, скажімо, на острові Тайвань. Недаремно говорить китайська приказка : коли дерево подає – мавпи розбігаються.
Знаю точно, що Віктор Федорович не грає у китайське го. Може трішки бавиться у шахи, - та це гра для тих, хто має схильність до прихованої агресії. Люди "від шахів" у політиці є астральними тілами... Інша річ – покеристи. Придивіться за їх манерою гри і ви побачите мізерність та схильність до шулерства у одних та вміння мислити тактично та стратегічно у інших. Нумо ж, ті, хто ближче до "тіла" гаранта, - не баріться навчити шефа грі у покер. Результати будуть вражаючі. Маю на увазі політичні рішення гаранта.
Які ж "фішки", як тепер кажуть, використовував Мао Дзедун для того, щоб зробити затурканий селянський Китай "своєю країною назавжди"?. Перш за все, він використовував історичні аналогії. Скажімо, коли його соратник Лінь Бяо (прихильник вчення Кон Фуцзи – Конфуція) почав попрікати Мао у насильницьких діях, то останній сказав, що він сповідує легізм – жорстке дотримання законів. Як це колись сповідував знаменитий філософ Хань Фей-цзи, стверджуючи, що без насилля не буде нового порядку. Інструментом цього насилля стала китайська молодь, що підняла бунт проти старшого покоління. Так банальна політична возня дістала нечуваний контекст. А ще він посилався на приклад імператора Ціня, який залишився в історії як один із найжорстокіших правителів. "Однак він об'єднав Китай, - говорив Мао, - це вибачає будь-які жертви та виправдовує жорстокі засоби досягнення мети". Зрозуміло, що насамперед йшлося про підготовку китайців до нової політики вождя Мао. Він добре розумів, який опір чинитиметься будь-яким реформам з боку напівграмотних, забитих селян та колишніх партійних соратників. Тому й дослухався порад Макіавеллі про те що, "шкода, що ви наносите людині, повинна мати таку форму аби не спричинятися до помсти потерпілого" і ще: "варто враховувати, що немає нічого більш недосяжного, більш небезпечного у вжитку, сумнівного для успіху, чим почин нового порядку речей". Як би сказали зараз – "реформ". Ось і потрібно ці реформи "одягати" у звичний одяг минулого. Як все це робитиме президент Віктор Янукович та його соратники ( свідомо не пишу однодумці чи однопартійці, бо не переконаний у цьому визначенні – О.М.) незабаром дізнаємося. А про Мао Дзедуна йому може розкажуть, або прочитають...
Переглядів: 5383
|
