Учителька початкових класів зі Стебника збирає дрони для ЗСУ

Пані Наталія — громадська діячка, волонтерка, депутатка Дрогобицької міської ради. Перший дрон вона придбала за кошти, які діти заробили на коляді. Її учні ходили по помешканнях з Вертепом.

Згодом пані Наталія зустріла у районі молодих людей, які планували запустити процес виробництва соціального дрона. Прочитала на сайті умови і вирішила долучитися до процесу. Паяти металеві предмети Наталія Беднарчик вміла давніше, тож вирішила спробувати скласти дрон. Коли увійшла в процес, зрозуміла, що скласти його — не надто велика проблема.

Жінка власноруч склала уже п‘ять дронів. Почала цим займатися після Різдвяних свят. Також зробила замовлення деталей на виробництво потужних п’яти дронів. Деякі деталі замовляє з Китаю та на сайті оголошень. Кожен дрон відправляють на тестування, лише потім на фронт.

«Згодом зрозуміла, що кожна сім‘я здатна закупити один дрон для фронту, — наголошує Наталія Беднарчик. — Чому люди це не роблять? Допомоги із заходу на фронт є недостатньо, а зброя потрібна щодня».

«Я не вважаю це якимось героїзмом, — каже у коментарі для «ВЗ» жінка. — Це війна новітніх технологій і дронів. Не збираюся впадати у відчай чи депресію. Дрони — це дуже важливо. Тому, працюємо!».

Наталія Беднарчик закликає кожного небайдужого українця зробити свій внесок у безпеку України та донатити на деталі до дронів.

«Дрони допомагають військовим отримувати важливу інформацію, виявляти загрози та забезпечувати безпеку нашого народу. А ще — нищити ворога, — каже вона. — Кожна гривня рахується! Навіть невеликий внесок може допомогти придбати необхідні комплектуючі для дронів. Хлопці з передової висилають фото і дякують за дрони. Захисники працюють постійно. Багато чого бракує, особливо боєприпасів. Тому дрони надзвичайно важливі. Ми зобов’язані перемогти! Не лайками, а діями».

«Іноді треба чимось зайнятися, — повідомила Наталія Беднарчик. — Це не бізнес. Не збираюся ні з ким конкурувати. Для мене виробництво дронів не є хобі. Це радше заняття, щоб не зійти з розуму: від інформації про війну, від масового негативу. Це розуміння того, що можеш щось зробити для перемоги».