 З року в рік, з ініціативи різних міжнародних інституцій в Україні проводяться системні дослідження рівня корупції. Вислід невтішний – вона відчуває себе все дедалі комфортніше на теренах незалежної та самостійної. І ще, найгірший стан речей в системі освіти – від дошкільних установ і до університетів. Найпоширеніша тут і хаптура – хабарі. Відомо, що хабар - це гроші або речі, які даються службовій особі як підкуп, плата за які-небудь злочинні, незаконні дії в інтересах того, хто їх дає. За часів екс–Союзу хабарі були просто смішними у порівнянні із апетитами теперішніх владців. Та й не дуже стосувалися вони пересічних громадян, оскільки система "блатів" майже урівноважувала всіх у доступі до якихось невеликих преференцій.
Зовсім іншу картину спостерігаємо сьогодні. Передвиборчі гасла про боротьбу із корупцією забуваються вранці по виборах. І знову настає золотий час хавтурників (не плутати із невинними халтурниками). Оживають та сміливішають і освітянські чиновники, - пронесло й на цей раз… І не тільки пронесло, але й дуже пощастило, позаяк чинна влада починає реформувати освіту. Внаслідок однієї лише зміни термінів навчання та вимоги обов’язкового дошкільного навчання створює для хавтурників величезну нішу зловживань. Для прикладу, Львівщина може забезпечити лише 43% 5-річних діток садочками. Отож не уся малеча цього віку з 1 вересня зможе здобувати знання у дошкільних закладах, як цього вимагає закон про запровадження 11-річної освіти. Ці експерименти шокують і вчителів і батьків. А що робити сільським дітлахам, адже у багатьох селах Дрогобиччини вже давно забули, що таке дитсадок?
Освітянин Павло Хобзей відверто обурений рішеннями парламентарів, які знехтували тим, що якість освіти за створюваних умов погіршується, а десятикласники ще й отримають велике навантаження. Це призведе до подальшого "домовляння" із вчителями. "Школа не знає, як вчитиме дітей з 1 вересня" - стверджує пан Хобзей. І додає: "Підручники й надалі друкують за старою схемою, стандартні. Тому школа не змінюється, і виглядає як у середині сімнадцятого століття".
Доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Дрогобицького педуніверситету Петро Мацьків переконаний, що у жодному разі не можна допустити ліквідацію зовнішнього незалежного оцінювання, бо це єдиний шанс для талановитих учнів з бідних родин здобути вищу освіту. А те, що враховується бал атестату під час вступу, називає поштовхом до хабарництва. "Звісно, що проблеми в освіті – це віддзеркалення нашого суспільства. Ми приєднались у 2005 році до Болонського процесу, а це значить 12-річна освіта; об’єктивні критерії при конкурсному наборі у вищі навчальні заклади; модульно-кредитна система. Якщо ліквідували 12-річну освіту, то це нас показує у світі папуасами, як цей термін часто вживає наш очільник освіти та науки Дмитро Табачник. Які наслідки для українського студента це матиме? Український студент не матиме змоги навчатись у вищих навчальних закладах Західної Європи, бо з’явиться віковий бар’єр. Є учні спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням мов, здібні отримують право навчатися у вишах Європи, але тепер мусять два-три роки почекати, через вік" - говорить пан Мацьків.
Цікаво буде дізнатися який приріст у цьому році медалістів у школах Дрогобича. І скільки закуплено класних журналів у порівнянні з минулими роком.? Позаяк подейкують, що переписування журналів – не важка процедура, а "новонароджені" золоті медалісти – привід до значних хабарів.
Міносвіти наполягає на буцімто значній економії коштів. Тоді як пояснити витрачені кошти на непридатні для 11-річної освіти підручники? Видати нові до 1 вересня урядовці не зможуть і забезпечення підручниками стане справою кожної сім’ї, де є школярі.
Ми назавжди забули про безоплатну середню освіту. Солідні суми при прийомі та щомісячні внески у фонд школи (класу) платять майже у всіх школах Дрогобича. Батьки до цього відносяться із розумінням – адже від їх фінансової толерантності напряму залежать успіхи у навчанні їхньої дитини. Журналістка Лана Самохвалова (агентство УНІАН, м.Київ) розповіла, як без внеску у фонд школи не змогла відправити свого сина на навчання до гімназії. Ці внески – кілька тисяч гривень, здавали майже всі батьки. Ось так ми вигодовуємо корупцію, безсмертного хробака.
Свого часу я допомагав своєму доброму знайомому влаштувати дружину на роботу у середню школу №4. Нібито з доброї волі директорки Світлани Малої все влаштувалося. Та рівно за два тижні почалися істерики. "Кого ви мені рекомендували? – волала директриса, ця людина не вписується у наш колектив!". Зрештою "вписалася", коли мій товариш віддячився директрисі… "Своє" отримав і пан Сушко, міський очільник освітян. Перераховуючи папери із портретами американських президентів, він удавано наївно перепитував мого товариша, чи вони не фальшиві. "Бо я у доларах не розбираюся", - лукаво вибачався чиновник-хавтурник. Сьогодні мій товариш стверджує, що робота дружини це постійний клопіт: то кабінет треба оформити, то якесь обладнання придбати. Про ремонт класу й говорити нічого. Значні , ще й окрім бюджетних, кошти (гроші, що здають батьки учнів) щорічно, без будь-якого обліку, директорка школи пані Мала використовує на власний розсуд. Це просто, бо її заступник по господарській частині, чоловік головної бухгалтерки міськвідділу освіти. Корупція? – запитає читач. Відповідаю – норми та правила освітянського сьогодення Дрогобича.
Чи варто акцентувати, що хабарі (хаптура) які ми постійно даємо нібито за освіченість наших дітей, насправді є такими, що вбивають їх свідоме громадянське майбутнє. Страшним бумерангом повертатимуться куплені місця у дитсадках, "золоті" медалі, шкільні та студентські оцінки за гроші і т.д і т.п. Бумерангом нашого сліпого, небезпечного "розуміння" проблем освіти. Ці "проблеми" створюються хабарниками від освіти задля власного безбідного процвітання. Їх влаштовує таке сьогодення та майбутнє. А нас?
Переглядів: 6645
|
Його було "зафільтрувало", а тепер я опублікував.