Ностальгічний опус про місто

 Надрукувати
Роздуми
Написав(ла) Мусієнко Марія   
17.09.2010
ХатаДля натхнення ще раз проглядаю фотогалерею із добре знайомими мені зображеннями і випускаю думки на волю. Дрогобич... Місто мого дитинства...
Місто, де всього за годину часу можна дійти з одного його кінця до іншого. Де не потрібно купувати проїзний на метро. Місто без заторів, але з жахливими дорогами. Місто, де за найоптимістичнішими даними, проживає близько ста тисяч людей, добру половину яких знаєш особисто. Що тут казати - в ньому можна зустріти усіх бажаних і не дуже знайомих всього лиш за декілька кругових прогулянок навколо ратуші.

Місто, де можна казати не "стопудово", а "дев’ятипудово". Ті, хто живе у ньому і знають його, зрозуміють мене чому...

Коли я розповідаю своїм друзям із східних і центральних регіонів України про його церкви, збудовані без цвяхів; про його костьол та залишки порохової вежі; про славетного першого українського доктора медицини Юрія Котермака Дрогобича, який в 31-річному віці! став ректором Болонського (не плутати з Оболонським) університету; про його унікальні сольові шахти; про кількість пам’яток культури на метр квадратний території та видатних вихідців з цього маленького містечка – просто треба бачити їх обличчя. "Так, - кажу, - і в нас є своя Європа..."

І провокативно додаю: "А ще у нас найсмачніша в Україні ковбаса...", на що вони завжди відповідають, що саме про ковбасу вони знають. Ось у чому гірка іронія.

Я вже давно там не живу. Але називаю і буду називати його своїм...

Туди приїжджаєш кожного разу відпочити від щоденної драми і біганини великого міста. Приїжджаєш туди, де, здається, час якщо не зупинився, то "дев’ятипудово" йде повільніше. Тут можна і треба думати про вічне.

Щоб оцінити та відчути це місто по-справжньому потрібно зовсім ненадовго поїхати звідти. Спробуйте, і Ви одразу відчуєте ностальгію і бажання туди повернутися. Навіть, не кидаючи монетки...

Ех, Дрогобич...

Переглядів: 5165

Коментарі (9)
 
Погоджуюся, я спробував...
Повідомити адміна
Рейтинг: 1+ 0-
  
Андрій, 05:41 18 вересня 2010 р.
 
теж погоджуюсь, стаття в тему...наводить на приємні спогади ...дякую авторові, задів ...
Повідомити адміна
Рейтинг: 1+ 0-
  
, 20:41 18 вересня 2010 р.
 
Респект автора..все так саме і є...Дрогобич - то колиска Галичини...прекрасне місто"! МОЄ., РІДНЕ!
Повідомити адміна
Рейтинг: 0+ 0-
  
, 23:08 18 вересня 2010 р.
 
може опис )))
Повідомити адміна
Рейтинг: 0+ 0-
  
опус, 15:00 19 вересня 2010 р.
 
Ну так досить добре написав. Легко жити в Канаді, Києві і т.п. і вважати місце проживання хорошим, а місто свого народження згадувати ностальгічно. Гірше буде коли ми з вдячністю і ностальгічно, але на відстані будемо згадувати своїх, ще живих, батьків... Розумієте?
Повідомити адміна
Рейтинг: 3+ 0-
  
Роман, 09:47 20 вересня 2010 р.
 
hoch schos v drog.info napusano dlya dushi.V schodenniy suyeti zabuvayesh pro te, scho sercyu mule. Prosto, dyakuyu.
Повідомити адміна
Рейтинг: 0+ -6-
  
, 19:19 20 вересня 2010 р.
 
Дуже добра стаття! Автору 5 балів! Найголовніше, що стаття повна позитиву! Дрогобич і справді гарне місто, яке має свою унікальну історію і архітектуру!
Повідомити адміна
Рейтинг: 0+ -10-
  
Іван, 06:23 21 вересня 2010 р.
 
Так, підтримую дуже прикольна статья.Аж слезу вишибае.А ти Мара поживи тут .я тож можу зайти на твій сайт і пісяти досхочу.штати?аргентіна?канадія?альбо ближче?Не в образу тут повний капець.В твою сторону не пхну, але п-ц повний.Ліпше не приїджай.Бо можеж прозріти.
Повідомити адміна
Рейтинг: 0+ -1-
  
сірко, 13:04 21 вересня 2010 р.
 
Панове, буває. В назві статті - опечатка. Думаю, замість слова "опус" треба читати ЕПОС. ;) 
Марії - 5 балів! :))))))
Повідомити адміна
Рейтинг: 7+ 0-
  
Франсуа, 15:32 23 вересня 2010 р.
Додати коментар
Ім’я:
Коментар:
 
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 6044 дні)