Коврига Богдан Ілліч: у кожного – свій Олімп
|
|
|
100 видатних дрогобичан сьогодення
|
|
Написав(ла) Франсуа
|
|
10.11.2010 |
 Редакція Дрогобич Інфо продовжує серію публікацій про тих дрогобичан, які своєю самовідданою працею будували місто, а також своїм талантом прославили місто Котермака на всю Україну. Сьогодні до вашої уваги пропонуємо розповідь про відомого широкому загалу краян суддю національної категорії з футболу і волейболу Богдана Ковригу.
На 86-у році життя помер Коврига Богдан Ілліч.
Народився Богдан Ілліч в далекому 1927 році в м. Балта Одеської області. У період гітлерівської окупації проживав разом з батьками у місті Котовську, а після звільнення міста в 1944 році пішов служити в армію.
- Пане Богдане, як склалася Ваша доля після армії?
- З 1948 до 1950 року я навчався у Вищій школі тренерів у м. Києві. Відтак був
скерований на роботу в Бориславське педучилище колишньої Дрогобицької області, де викладав фізвиховання. Рішенням Дрогобицького облвно у 1951 році переведений на посаду тренера ДЮСШ м. Дрогобича.
- Отже, Вашою альма-матер вважається педучилище у Бориславі?
- Цього мені видалося недостатньо, тож вступив спочатку у Кременецький педуніверситет (кафедра фізвиховання), а згодом продовжив навчання на історичному факультеті Львівського університету, який закінчив у 1969 році.
- І роботу свою обрали за фахом?
- У 1956 році обійняв посаду директора Дрогобицької ДЮСШ, де працював 38 років.
Спортшкола тоді не була забезпечена необхідною базою; а кабінетом для директора тоді слугувала кімната у СШ № 1. Там же знаходилися і бруси, і "кінь" та інше. В цей час у школі налічувалося 6 юнацьких груп.
- Якими досягненнями може гордитися спортивна школа за цей проміжок часу?
- За період моєї роботи була забезпечена необхідна матеріальна база. На території СШ №1 руками учнів було збудовано два баскетбольні майданчики; з балансу СШ № 4 на потреби спортивної школи було передано територію, необхідну для будівництва футбольного поля і бігових доріжок. Тож ДЮСШ має свій стадіон з дренажем. Крім цього, міськвиконком передав у володіння нашої школи приміщення синагоги, що була тоді зачинена.
- Дивно. А хіба не можна було збудувати все необхідне для розвитку школи?
- В той час було заборонено будівництво нових приміщень спортивних шкіл. Але все ж хотілося зробити якомога більше для нашої молоді. Довелося піти на хитрощі, тож під виглядом капітального ремонту дерев’яної господарської будівлі на стадіоні було збудовано двоповерхове приміщення. На той час це вважалося порушенням закону, і я міг за такий вчинок втратити роботу. Однак омріяна будівля вартістю 19 000 карбованців, на першому поверсі якої розміщені роздягальні, душові кімнати і туалети, а на другому – кімнати для адміністрації все ж постала на втіху усім. Згодом я звернувся у ЦК Компартії Української РСР і досягнув того, що для школи виділили автобус. Ох...!
Пан Богдан на хвилину затих у своїх спогадах. А згадати було що. На всіх міських партійних зборах директор спортшколи домагався будівництва приміщення для школи з залами і басейном. Йому завжди категорично відмовляли. Завзятість і наполегливість цієї енергійної людини спонукала не зупинятись на цьому, тож далі він оббивав пороги обласного міськкому партії. Так, тоді все залежало від рішення партії. Фортуна усміхнулася Богдану Ковризі, і спільним рішенням обласного управління освіти та комітету партії стало розпорядження про будівництво спортшколи з визначеною датою здачі в експлуатацію у 1972 році. Але одна річ – рішення, та зовсім інша – кошти. Їх так і не було виділено. І знову пан Богдан торував шлях до кабінетів різних чиновників…
Нарешті бажану школу з двома спортзалами і двома плавальними басейнами було здано у 1980 році, а територію школи огороджено бетонним парканом. Характерно, що саме знаний всіма бетонний паркан спортшколи було встановлено руками тренерів школи.
В останні роки роботи на займаній посаді пана Ковриги в ДЮСШ діяло 55 груп, де займалося понад 900 учнів. Школа вважалась найкращою у Львівській області. На обласних змаганнях з тих видів спорту, що культивувалися в спортивній школі команди часто займали призові місця. Учні регулярно входили до складу збірних команд області, а деякі – навіть до складу збірної команди України, виступаючи у всесоюзних змаганнях. В ДЮСШ працюють відділення спортивної акробатики, баскетболу, легкої атлетики, футболу і плавання.
Богдан Коврига неодноразово нагороджений грамотами міського і обласного відділів освіти та спорткомітетів міста та області. Крім цього, пан Богдан нагороджений грамотою Міністерства освіти та урядовою медаллю "За доблесну працю".
Ось такі незвичайні люди живуть серед нас, дрогобичан.
Контактний телефон Богдана Ілліча Ковриги: (03244) 3-92-37.
Переглядів: 6816
|
