У мові – душа і тіло українського народу |
Фоторепортаж | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Написав(ла) Франсуа | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
16.11.2010 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Цікава зустріч відбулася 14 листопада у головному корпусі Дрогобицького педагогічного університету. В актовому залі ВНЗ зібралося близько 70 дрогобичан літнього віку. На порядку денному постало два питання: проблема української мови в сьогоденні та результати виборів в Дрогобицькому регіоні. (натисніть на фото для перегляду, всього в статті 6 фото). Фото 2, фото 3, фото 4, фото 5, фото 6. З молитви розпочав обговорення питань о. Софрон. Про вибір громадою голови міста священик висловив наступне побажання: "Дай Боже, щоб мерами українських міст завжди ставали такі люди, яким у далекому минулому був голова міста Салоніки великомученик Дмитрій". Серед громадських діячів і відомих нам політиків у залі були присутні колишній голова міста Михайло Лужецький, Михайло Ваврин, Василь Дзвінка, Володимир Кондзьолка, Ярослав Радевич-Винницький, Віра Байса, журналісти Іван Тихий та Роман Пастух. Головував на засіданні Михайло Богаченко. Цікавою для слухачів виявилася доповідь професора Ярослава Радевича-Винницького. Дрогобичани, мабуть пам’ятають виступ наприкінці січня в радіоефірі студії "Франкова земля" Богдана Пристая про важливість чистоти у спілкуванні українською мовою. Те саме констатує у своїх лекціях і пан Ярослав. "Мова – дивна річ. Чому за неї воюють люди? У мові – душа і тіло народу. Мова собою несе певний резонанс, а тому дуже важливим для українців є спілкування власне рідною мовою. Забрати в народу мову означає забрати й душу. Уявіть собі, як приємно українцеві, що перебуває у чужій країні почути рідну мову. Мову в українців завжди намагалися відібрати панівні режими інших країн, зокрема в історії відомо 174 укази, якими заборонялося вживання української мови. І румуни, і поляки свого часу проводили відповідні силові заходи проти тих, хто вживав саме українську мову. І навіть тепер, коли маємо Конституцію України та Закон "Про мову" слід усвідомлювати, що Росія ніколи не змириться з такими прагненнями українців, адже в такому випадку україномовна країна не стане колонією Росії. Та вже майже на двадцятому році незалежності України існують невтішні факти: на 1 українську книгу в книгарнях припадає 56 російськомовних книг, а серед періодичних видань в Україні лише 10 відсотків видаються українською мовою. І начебто у своїх поясненнях зацікавлені в такому стані справ особи посилаються на "Європейську хартію регіональних мов", повинен зазначити, що її невірно трактують. Російська мова була і залишається тією мовою, за допомогою якої пригноблюються мови сусідніх з Росією народів. Вважаю за доцільне в навчальних закладах України обрати іншу іноземну мову, якою спілкується весь світ – англійську. З огляду на тотальну русифікацію українського телебачення, нав’язування в радіоефірі російської попси, а так само пропозиція споживачам друкованої продукції в основному російською мовою скажу, що буквально на очах гине наша мова. А тому насамперед ми зобов’язані не втрачати національну гідність. Купуйте книги і пресу на українській мові. Найбільше лихо – це наша роздрібненість. Чому євреї, наприклад, досі не втратили рідну мову? Тому що у кожного з них – книга Тора, написана їх рідною мовою, яку вони читають і вивчають, завжди живуть за її законами тисячі років. Українську мову за століття репресій, утисків в Україні зберігало селянство. Про це розумів й Іван Франко. Тому Й. Сталін писав: "Национальный вопрос – это крестьянский вопрос". Відтак в Україні проводилися тотальні репресивні заходи. Згадаймо, принаймні так звані розкуркулення. Щодо застосування в даний час деякими українцями гидких лайливих російських слів… На жаль, за це наша міліція не штрафує. Хоча у Франції є мовна поліція – за вживання матюків на вулицях та інших громадських місцях на порушників накладаються адмінстягнення. Отже, будьмо українцями – то й буде Україна", - наголосив Ярослав Радевич-Винницький. А Михайло Богаченко додав: "Над чистотою мови слід працювати кожному з нас і в сім’ї, і на роботі, і на вулицях міста". Надалі слово було надано Василю Дзвінці, який висвітлив у короткій промові результати виборів у Дрогобицькому районі. Досить емоційним видався виступ Михайла Ваврина. Михайло Васильович з критичними зауваженнями висловився на адресу Миколи Походжая, що не прийшов на першу сесію міської ради та не прийняв Присяги. "До міської ради я прийшов для того, щоб у місті панував порядок" - сказав він. З критичними зауваженнями в роботі Координаційної ради демократичних сил виступив Володимир Кондзьолка. "Лідери демократичних сил не дали змоги прийти до влади прагматичним особам. Треба визнати, що в цьому плані ми програли. Координаційна рада в Дрогобичі – це орган, який живе у своєму віртуальному світі. А тому в даний час постало завдання – звернутися до політичних лідерів з цією проблемою. Нинішня Координаційна рада демсил фактично застаріла і не має політичного майбутнього. Адже, як розповів мені Тарас Гентош, 20 років тому, коли ця рада створювалася, він був наймолодшим членом цієї ради. Час минув, він і досі залишився в раді наймолодшим, тобто свою діяльність Координаційна рада так і не передала у спадщину молодим". Диспут між М. Ваврином і В. Кондзьолкою зупинила співдоповідь Богдана Гринчишина, де у зрізі своїх поглядів він навів власні коментарі до проведених на Дрогобиччині виборів. Свій виступ він розпочав з афоризму, що належить Уінстону Черчілю: "Всі політики брешуть" і оголосив приголомшливе число – 150 000 – стільки осіб цього року виявили своє бажання зайняти владне місце через виборчий марафон на Львівщині. Виступ доповідача надалі був схожим на філософські роздуми політолога уголос. Дехто залишив залу. Автор цих рядків – у тому числі. Однак без відповіді пересічного слухача залишилося питання: чому про такі цікаві заходи в Дрогобичі не було широко оголошено у ЗМІ? Адже на такому зборі присутніми були здебільшого ті, кому далеко за 50… Для кого стараємося, панове? Переглядів: 5747
Додати коментар
|
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 6070 днів)