Виставка молодої художниці Ольги Гошовської, яка відбулася у неділю (13 березня 2011 року) у мистецькому центрі громадського об'єднання "Альтер", вже наробила багато руху: по-перше, нарешті ми спостерігаємо щось подібне на відновлення культурного простору нашого міста; по-друге, не так часто випадає можливість відкрити для себе нове ім'я жителя чи жительки місцевого Парнасу.
Бо чи то всі вони дружно дотепер були у глухому підпіллі через відсутність місцевого храму Муз, а чи ми так мало про них знаємо з власної байдужості - невідомо. Головне, що нарешті всі умови для молодих (і не дуже) художників (і не зовсім) створено. Подяка і шана за це тим людям, які всяко сприяють розширенню мистецьких горизонтів Дрогобиччини.
Отже, виставка відбулася, і - що ще важливіше - мала успіх. Молоду художницю хвалять всі: від мами, тата, хресної, родини і вчителя до випадкових відвідувачів, які, як то водиться на такого роду заходах, зайшли, аби вийти і ... залишилися (а це, погодьтеся, вже не мало). Були тут і відомі обличчя дрогобицької еліти: знаний медик і цінитель мистецтва пан Мацюрак, голова єврейської общини пан Карпин, директор полоністичного центру пані Меньок, педагоги, журналісти, мистецтво знавці і навіть один політик - депутат обласної ради пан Задорожний.
Схвальні відгуки лунали звідусіль: наприклад, пан Мацюрак запевнив, що написав про Олю статтю у науковий збірник "Бойківщина", де "порівняв її з Пікассо. Намалювати форму, яку ми бачимо, - це мистецтво Рафаеля, але пізнати зміст і викласти його у вигляді художнього вираження, малюнку - це дуже складно ". Не скупився на похвалу і активний учасник ГО "Альтер" пан Худик: "Це дійсно паралакси свідомості! Я вважаю, що Ольга зуміла побачити світ своїми очима. У кожній картині можна знайти щось для себе. Шикарно, чудово, неперевершено!". Високу оцінку роботам Ольги Гошовської дав пан Карпин: "Враження дуже позитивне! Тут повна відсутність агресії. Від них відчувається позитивна енергетика". Олю порівнювали з найгеніальнішими художниками. Наприклад, один відомий пан вважає, що Гошовська вже майже Пікассо, і без п'яти хвилин Рафаель. Ще один пан каже, що завдяки Олі вчиться бачити світ через призму абстрагованої свідомості. Вчителі нахвалюють працелюбність і старанність своєї учениці. Справді, геній - це 99% праці і 1% везіння. Батьки дякують Богу за не тільки красиву, а й розумну доню. Сестри гордяться своєю старшою і готуються піти по тій самій дорозі.
А що ж сама винуватиця торжества? Оля скромно розповідає про свої творіння, відмовляється від похвал і намагається приділити увагу кожному гостю виставки. Губиться, соромиться надмірної уваги, фотокамер і диктофонів. За словами Олі, натхнення приходить нізвідки, це свого роду втеча від реальності. Молода художниця свідомо порушує чорно-білі традиції графіки, наповнюючи їх кольором, - так велить її Муза. Чому не називає картини? Аби дати простір уяві глядача. Плани на майбутнє? Та Бог його знає. Головне - творчий розвиток. Чому "паралакси свідомості"? Бо далась чути освіта психолога.
Мало того, що перехвилювалася, ще й цілу ніч пекла печиво для гостей виставки. Одне слово, на всі руки майстриня. Так і пройшли перші миті Олиної слави, у атмосфері доброзичливого преклоніння перед талантом і захоплення красою. Шкода тільки, що скоро Дрогобич втратить ще одну майбутню знаменитість. Батько Гошовської зізнався, що незадовго вся родина переїде у Луцьк. Бажаємо Олі знайти на Волині не менш щирих шанувальників таланту, ніж у рідному Дрогобичі.
Переглядів: 6386
|