Будеш гавкати- вб’ю! |
Роздуми | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Написав(ла) Отаман Дрогобицького козацького куреня ім. Івана Богуна УК Тимофій Хащівський | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
14.04.2011 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ти, брате, любиш Русь, Як хліб і кусень сала. Я ж гавкаю, раз в раз, Щоби вона не спала. (Іван Якович Франко). Вельмишановний мій Читачу. Спершу, я розкажу Тобі, що оповів мені мій Побратим, козак із м. Донецька: - Ти не думай, Тимофію, що у нас, у Донецьку, немає опозиції. Це зовсім не так. У нас навіть стало модним мати опозицію до влади. І дозволяють навіть гавкати на владу. Ну, не те, щоби зовсім вже гавкати, а так, спроквола повискувати, погавкувати. І то тільки тихенько. Що називається, "з-під паркана". При цьому,- кусатися суворо заборонено цілком. Тому тим, хто почав (хоча би, несміливо) "погавкувати", одразу ж дають зрозуміти: - Будеш гавкати - вб’ю! Я веду ось до чого. 12 квітня відбулися установчі збори новостворюваної Громадської ради при голові міста Олексієві Радзієвському. Наша організація, РКТ (регіональне козацьке товариство) Дрогобицький козацький курінь ім. Івана Богуна УК також подавала документи на участь в цій Громадській раді. І мені особисто було сказано, що установчі збори відбудуться 12 квітня. Коли ж я прийшов до міської ради в переддень установчих зборів, то мені повідомили, що ініціативна група зібралася (несподівано) 5 квітня?! і прийняла рішення не допускати нашу організацію навіть на установчі збори. Оскільки докопалися до неіснуючих проблем у нашому статуті. Та, менше з тим. Це є темою іншої розмови. Тим більше, що ми цього ж і очікували. Поясню чому. Як я вже говорив у одній зі своїх попередніх статей, ми вже напевне знали, що діюча міська влада зробить усе, щоби наша організація не стала членом Громадської ради при голові міста. Оскільки, ця влада вже побачила, на прикладі Громадської ради при голові Дрогобицької РДА, що ми не погодимося бути "весільними генералами" на їхньому "весіллі". А, зразу ж, починаємо діяти згідно чинного законодавства України. Тому нам (у доволі ввічливій формі) було запропоновано почекати якихось два роки (такий термін легітимності новоствореної Громадської ради), а потім знову спробувати вступити до неї?! Ї цих панів можна зрозуміти. Ну що таке два роки?! Літо-зима, літо-зима і, дивишся,- двох років нема! Звісно ж, можна припустити, що і через ті два скороминучі роки виявиться, що ще якийсь один із основоположних документів нашої організації виявиться не такий, яким би хотіли бачити його панове. Тоді нам запропонують ще якихось два роки почекати. Тільки і всього?! Тут вам - нє здєсь! Голова міста Олексій Радзієвський почав свою промову до присутніх з палких запевнень, що Громадська рада йому вкрай є потрібною. Він розказував, до якого стану довели місто його попередники. Які жахливі зловживання та розкрадання комунального майна творилися ними. (Кров холонула в жилах від усвідомлення їхніх Злодіянь. Ну, звісно ж, Злодії є Злодіями! Що з них візьмеш?! Не відкривати ж проти них за це карних справ та не саджати до тюрем?!). Він говорив так переконливо, окреслюючи присутнім свої плани щодо виправлення наслідків жахливих Злодіянь його Попередників-Злодіїв, що я заледве стримувався (стримуючи набігаючи сльози), щоби не встати з крісла, підійти до Олексія Васильовича, обняти його зі синівською любов’ю та зі словами: - Батьку ти наш рідний! Рятівниче ти наш! Бо в моєму серці вже починала утверджуватися надія, що при правлінні п. Радзієвського, красти будуть. (Куди від того дітися?). Але будуть красти дещо менше за попередників. Або будуть робити так, щоби було що красти (більше, ніж мали Попередники) і щоби всім стало. Правда, по тому, Олексій Васильович почав багато говорити про те, яку, сказати би, вакханалію може внести діяльність тієї злощасної Громадської ради. З його слів виходила (а, можливо, це тільки я так його зрозумів) ті, з дозволу сказати би, "діячі" від Громадськості м. Дрогобича будуть тільки плутатися під ногами та заважати керівництву міської ради і депутатам. Не вдалося мені зрозуміти тільки одне (звісно ж, через мою деяку наївність та недосвідченість)- в чому можуть заважати члени Громадської ради панам від влади?! Заважати красти?! Так ще ж невідомо, чи будуть вони взагалі красти?! Заважати працювати?! Тут також немає повної певності?! Слухаючи Олексія Васильовича, я розумів тільки одне (бо решту я не зміг осягнути?! Напевне, не той рівень), що п. Радзієвський говорить щось дуже-дуже мудре. І варте того, щоби я його, принаймні, чемно вислухав. (Бо для мене його слова виявилися занадто вже мудрими і неосяжними). Аж після цього Олексій Васильович показав себе справжнім керівником старої закалки. І, (з усією більшовицькою прямотою), одразу ж дав зрозуміти всім присутнім, що будь-якого вільнодумства зі сторони членів Громадської ради він не допустить. (Ми всі сиділи тихенько-тихенько, немов мишенята в нірці. Було навіть чути, як почала гудіти муха між шибками вікна, яка проснулася від весняного тепла). П. Радзієвський зразу ж (доволі переконливо) пояснив, кого він хотів би бачити головою Громадської ради. Мовляв, він з ним знайде спільну мову. У присутніх, відчувалося, не виникло ні найменшого сумніву в цьому. З цього приводу він висловився більше, ніж переконливо. (При цьому, ні у кого не виникло навіть найменшого сумніву, що він не зробить так, як він собі то захотів). Передам його вислів не дослівно, але, притримуючись змісту: - Ви можете, звісно ж, обрати собі голову, якого бажаєте ви. Але, знову ж таки, ви оберете його, що називається, "на свою голову". Бо він чекатиме в моїй приймальні тижнями, допоки я, як голова міста, знайду хвилин п’ять, щоби його прийняти. Вислухавши його тверду і небагатозначну промову, я проник ся стійким переконанням: - При голові міської ради Олексієві Радзієвському з Громадською радою однозначно буде наведений порядок. Якщо про Громадську раду, створену при голові Дрогобицької РДА Михайлові Сендакові, можна сказати, що вона є радою-невидимкою (оскільки її навіть зібрати неможливо, скільки я не пробував), то при п. Радзієвському Громадська рада буде чітко показувати, що вона діє. От тільки злі язики одразу ж почали пліткувати, що ця Громадська рада буде нагадувати новий тин, поставлений на старі, струхлявілі стовпчики. Який одразу ж починає хилитися додолу. Я так її люблю, мою Україну убогу, … … Та не однаково Що Україну злії люди Присплять лукаві. І в огні Її обкраденую збудять. Ох, неоднаково мені. (Тарас Григорович Шевченко). Ти можеш запитати, вельмишановний Читачу: -Та здалася вам та Громадська рада, … тощо. Ні, Друже. Так не годиться. Ні говорити, ні робити. Тому пани і бояться підпускати нас близько до себе, що знають: якщо Українські козаки (справжні, звісно ж, а не розряджені "орденоносці") пронюхають про якийсь їхній лихий задум, (а участь у діяльності Громадської ради дає таку можливість), то потрібно, відразу ж, відступати. Отже- наше місце- саме там. Бо це є найприйнятнішим способом отримувати інформацію, миттєво реагувати на лихі дії панів та доносити інформацію до громадськості. В тому числі і до Тебе. Наприкінці, хочу подякувати тим небайдужим Читачам, які надіслали свої коментарі на мою ел. адресу о taman.uk@meta.ua Та запевнити: кому я не встиг відповісти, за браком часу, - відповім обов’язково. Переглядів: 5010
Додати коментар
|
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 6071 день)