Дрогобицька магнолія – квітка-легенда |
Роздуми | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Написав(ла) Юрій Федчак | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
24.04.2011 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Це було дуже давно. На невелике гірське село напали вороги, які не пошкодували нікого, тільки сто молодих дівчат залишили для своїх "розваг". Щоночі одну з полонянок убивали. Остання дівчина перед смертю в молитві попросила матінку-землю залишити бодай якусь згадку про неї та її подруг. На ранок замість тіл жертв на сільському майдані росло дерево зі ста біло-рожевими квітками. Так у магнолії б’ються сто дівочих сердець. Це – давня китайська легенда. (натисніть на фото для перегляду, всього 25 фото) Фото 2, фото 3, фото 4, фото 5, фото 6, фото 7, фото 8, фото 9, фото 10, фото 11, фото 12, фото 13, фото 14, фото 15, фото 16, фото 17, фото 18, фото 19, фото 20, фото 21, фото 22, фото 23, фото 24, фото 25. За версією японців, магнолія з’явилася завдяки дівчині Кейко, яка виготовляла паперові квіти. Але коштували вони так мало, що їй ледве вистачало на прожиття. Одного разу мудрий папуга порадив дівчині капати на кожну квітку краплю крові, щоби оживити їх — але ніколи не віддавати останньої краплі. Кейко послухала його і з того часу почала жити заможно. Незабаром вона познайомилася з молодим чоловіком, котрий виявився дуже скупим і корисливим. Щоби догодити коханому, дівчина робила все більше і більше квітів. Одного разу вона віддала для квітки останню краплю крові, яка й перетворилася на магнолію. - Дивина, - скаже читач, - який зв'язок між китайською і японською легендами та містом Дрогобичем? А відповідь дуже проста. Адже саме батьківщиною цієї дивовижної квітки вважається Китай. Якраз на Великдень ця дивовижна квітка рясно зацвіла на дрогобицьких вулицях і вражає перехожих своєю красою. Першим садівником, хто посадив це дивне дерево у Дрогобичі був знаний свого часу Ілля Ольховий. Два деревця відомий садівник привіз у наше місто, і посадив їх на вулиці Івана Франка та св. Юра (за сучасними назвами). Згодом інші магнолії було посаджено в Дрогобичі; відтак сьогодні білим цвітом милують перехожих дерева з великими квітками біля міської ратуші, по вул. Чорновола, біля корпусу педуніверситету на вулиці Т. Шевченка та ще одне невеличке деревце – на території Палацу мистецтв. Особливо вражає ошатне дерево магнолії біля бальнеології. Тут часто зупиняються молоді люди і фотографуються на тлі пишного цвіту. Окрім дивовижної краси цій рослині, виявляється, притаманні й інші особливості. Виявляється, магнолія має лікувальні властивості. Шкірясті темно-зелені листки магнолії містять алкалоїди, кумарини, флавоноїди, вітаміни (аскорбінова кислота, рутин, токоферол), мікро- та макроелементи, ефірні олії, до складу яких входять спирти, феноли, сесквітерпени (різновид ароматизатора) та інші сполуки. Препарати магнолії великоквіткової мають виражені гіпотензивні властивості, пов’язані з наявністю алкалоїдів та ефірних олій у рослині. Зниження артеріального тиску при вживанні препаратів магнолії супроводжується сповільненням ритму серцевих скорочень, покращенням самопочуття хворих. Галенові препарати магнолії ефективні при лікуванні гіпертонічної хвороби в початковій стадії захворювання. У народній медицині настій листя магнолії застосовують для миття голови при випадінні волосся (для укріплення та росту). Внутрішньо – екстракт із висушеного листя магнолії великоквіткової готують на 70%-му спирті (медичному) у співвідношенні 1:1, настоюють протягом 10 днів, час від часу збовтують. Приймати слід по 20 крапель 3 рази на день після їди протягом 4-х тижнів. Через 2 місяці курс лікування препаратами магнолії повторюють. Зовнішньо – настій листя магнолії (3 ст. ложки сухої сировини заливають 1 л окропу, настоюють 24 год., проціджують), використовують для миття голови 1 раз на тиждень. Позитивний ефект від застосування галенових препаратів магнолії спостерігається вже через 2 місяці. Олії, якими насичений ендосперм насіння магнолієвих, також використовують у медицині, а особливо в ароматерапії. Інгаляції з цих масел використовують при захворюваннях дихальних шляхів, головних болях, для підвищення загального тонусу організму, як заспокійливий засіб. У залежності від виду Магнолієвих застосовують цю рослину для лікування й інших недуг. Спиртова настоянка кори V. Grandiflora вважається у США добрим тонізуючим і протилихоманковим засобом. Ще більш ефективним засобом є настоянка кори, плодів або насіння Magnolia virginiana, яка, окрім вищезгаданих властивостей ще й стимулює серцеву діяльність, використовується для розтирання у разі хронічного ревматизму. Настоянка плодів і насіння M. denudata використовується як серцевий засіб, у разі легеневих захворювань і катаральній лихоманці. Настоянка кори (а особливо кори коренів) L. tulipifera в народній медицині США використовується як протигнильний, тонізуючий, антималярійний засіб, застосовується під час лікування корости, дизентерії, ревматизму, подагри. Порізані листки цієї рослини прикладають до голови при головних болях. Дрогобицька магнолія з квітками рожевого кольору належить скоріш за все до виду Суланжа (M. Soulangeana – гібрид M. Denudata i M. Liliflora, виведений у 1826 р.), є морозостійким видом родини магнолієвих. Магнолії своєю божественною красою приваблюють не тільки бджілок, але й наших жінок. Після весняного дощу, коли сірі хмарини розтануть під жалким промінням сонця, на рум’яних пелюстках великої квітки іскряться кришталеві краплини води. Видовище заворожує погляд, і хочеться закохатися у цю квітку. Недаремно квітки деяких видів магнолії нагадують гігантські тюльпани, тож олії і ароматичні речовини квіток магнолієвих успішно використовують для виготовлення різноманітних косметичних товарів, парфумів. Спостережливі дрогобичани восени могли побачити також стиглі плоди цих квіток. Мимохіть виникає бажання виростити цю диво-квітку й біля свого будинку чи на дачі. А от чи можливо це? У культурі Магнолієві розмножують насінням і вегетативно. Насіння дозріває в вересні-листопаді. У цей час плодики розкриваються і вивільняють насіння. У цей час їх треба зібрати і зберігати до висівання у вологому піску, інакше маслянистий ендосперм швидко псується і насіння втрачає схожість. Перед висіванням (частіше в березні) насіння перетирають з піском для видалення напіврозкладеної м`ясистої оболонки і звільнені від неї насінини висівають у ящики за температури +15-18˚ С. Після появи третього листочка паростки пересаджують у відкритий ґрунт. Захисту саджанці майже не потребують. Насіння Liriodendron висівають одразу після дозрівання, приблизно в листопаді. Треба відзначити, що насіння має дуже низьку схожість, не більше 5-6%. Вегетативне розмноження складніше ніж розмноження насінням і може використовуватись, якщо вид не плодоносить або його насіння не проростає. Живцями досить добре розмножуються M. grandiflora i M. tripetala. Кращі результати дає щеплення магнолій. Підщепою для листопадних видів можуть бути M. liliflora i M. triprtala, а для зимовозелених M. grandiflora. Щеплення виконують наприкінці зими або на початку весни. Деякі цікаві факти про цю рослини вражають уяву. 1. Магнолії з’явилися близько 140 млн. років тому. Магнолієві є одними з найдревніших квіткових рослин. Їхні залишки знаходять ще в середньокрейдових відкладах. У наш час Магнолієві ростуть переважно в Східній та Південно-Східній Азії, на південному сході Північної Америки, в Центральній Америці та Вест-Індії. Найбільша концентрація Магнолієвих – у Східних Гімалаях, в Південно-Західному Китаї та в Індокитаї. Лише деякі види трапляються на південній півкулі, де вони ростуть на Малайському архіпелазі та в Бразилії. Магнолієві ростуть як в горах, так і на низинах. Деякі азіатські види (Aromadendron nutans, Talauma singapurensis) ростуть у низькій заболоченій місцевості та на торф`яних болотах. Але найбільше Магнолієвих у гірських лісах. У попередні геологічні епохи Магнолієві охоплювали набагато більшу територію, ніж тепер. Дехто з вчених переконує, що всі рослини на Землі походять саме від родини магнолієвих. До нас магнолії завезли наприкінці XIX століття: спершу до Західної України та Криму. 2. У нашому краї росте декілька видів: рожева магнолія Суланжа, біла магнолія Кобус та фіолетова магнолія Ленне. Наукою, до речі, доведено, що квітка магнолії має всередині температуру більшу від температури навколишнього середовища. 3. Магнолія росте на т.зв. "Білій дачі" Антона Чехова, будівництво якого на окраїні Ялти було завершене у листопаді 1899 року (тепер там – садиба-музей Чехова). 4. У 2006 році ООН запровадила компанію "Мільярд дерев для планети", і вже десятки мільйонів дерев було посаджено у різних куточках світу. Ці дерева були висаджені і у Львові, і алею - у Києві, а серед посадкового матеріалу була й магнолія. 5. Магнолія представлена як деревоподібними, так і кущоподібними формами, які найкомфортніше почуваються в Північній Америці та Східній Азії (Китай, Корея, Японія). В Україні магнолії найбільше підходить Південний берег Криму. Але нові виведені сорти "навчилися" досить швидко пристосовуватись до суворих зим і навесні все одно радувати цвітом. Відмінно почуває себе магнолія, як бачимо, також і в ботанічних садах Києва, на Закарпатті, на Івано-Франківщині (розсадник Національного природного парку "Гуцульщина"), у Тернополі, Львові (Ботанічний сад Франкового університету), і, як бачимо, на вулицях Дрогобича. Ареали магнолій у природних умовах до цього часу можна побачити в Південно-Східній Азії, Північній та Центральній Америці. У Києві перші магнолії з’явилися в 1905 році. 6. Наближення Пасхи є великим випробуванням для магнолій. Адже у ці дні дехто спокушається зламати для власної втіхи уквітчане гілля магнолій. Думають, що донесуть додому. Але воно чорніє через 20 хвилин. 7. Білі квіти торік з’явилися на магнолії, яка росте у Фролівському монастирі на Подолі. Монахині переконані, що їхнє дерево розквітло першим з усіх у місті. "Рослина відчуває, де святе місце", — якось висловилася послушниця монастиря Марія. 8. Такий вид Магнолієвих, як Liriodendron tulipifera, окрім швидкого росту і декоративності має ще й цінну деревину, а отже є перспективним для деревообробної промисловості. 9. Деякі види мають дуже великі листки, приміром, у магнолії великолисткової (Magnolia macrophylla) довжина листків сягає одного метра. 10. Важливу роль у запиленні відіграють жуки. Квітки багатьох магнолій (наприклад Magnolia grandiflora) пристосовані для запилення лише жуками – їхні приймочки готові до сприймання пилку ще в бутоні або перед самим розкриванням квітки. У цей час лише жуки здатні проникнути всередину квітки. Бджоли, мухи і т. д. також відвідують такі квітки, але коли ті вже розкриті, тому їх не можна вважати ефективними запилювачами. Частіше різні види магнолій запилюються різними видами жуків, бо жуки відвідують магнолії вибірково. Інші види Магнолієвих можуть запилюватись іншими комахами, наприклад Liriodendron частіше запилюються бджолами. 11. Після відцвітання квітки розвивається частіше дві насінини, хоча іноді дозріває лише одна. 12. Ароматна яскрава саркотеста (насіннєва шкірка) приваблює птахів, які часто поїдають насіння, сприяючи таким чином їх розповсюдженню. У Liriodendron крилаті плодики містять 1-2 насінини і розповсюджуються вітром. 13. Родина Магнолієві містить 14 родів, які нараховують, за деякими даними до 240 видів. 14. Деякі види досягають велетенських розмірів, наприклад M. acuminata – листопадне дерево заввишки до 20 м і діаметром стовбура до 120 см, з пірамідальною кроною. Плід – збірна листянка, у недозрілому стані схожа на огірочок червоного кольору 5-7 см завдовжки, звідки ще одна назва – "огіркове дерево". А ось магнолія Кобус (M. Kobus) сягає 25 м заввишки (у культурі 10–12 м), квітки – молочно-білі, до 10 см у діаметрі, з приємним ароматом. Цвіте Кобус у квітні, до появи листків, плодоносить У жовтні. В Україні культивується з 1892 р. Вид стійкий до холоду, забрудненого ґрунту і повітря. 15. 25 січня 1861 року штат Міссісіпі (США) офіційно прийняв новий прапор — відомий як прапор Магнолії. Він представляв собою біле полотнище, в центрі якого — дерево магнолія. Згодом цей прапор був змінений. 16. Щонеділі в Черкасах проходить унікальна екскурсія, під час якої можна долучитися до філософії буддизму. Аби потрапити в єдиний у Європі буддiйський храм "Білий лотос", який почали будувати в Черкасах понад двадцять років тому охочі опівдні збираються в очікуванні на дніпровських пагорбах. Висота храму сягає трьох поверхів; а на території культової споруди, окрім жасмину і троянд щороку розкішно зацвітає прекрасна магнолія. 17. Прийнято вважати, що кожна рослина має свій сенс, своє значення для людей. Флористи давно говорять з нами мовою квітів. Кожна квітка, яку дарують, несе певну інформацію. І якщо, приміром, червона троянда означає любов, або слова "Я тебе кохаю!", то магнолія – честолюбство, прагнення бути першим, або ж поняття "благородна". Можна ще багато цікавого довідатися про цю екзотичну квітку, однак очевидним є факт, що сьогодні саме вона є невід’ємною часткою міста Дрогобича, яка щороку на Пасху заворожує всіх небайдужих своєю божественною красою. Переглядів: 30848
Додати коментар
|
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 6070 днів)