Вчора – о, диво! – відбулася супер-подія. Ми всі побачили реанімацію рок-гурту "Кома", що існував у Дрогобичі років ... надцять тому. Відбулося це завдяки гламурному гурту "Fusion", що презентував слухачам свою на 20% оновлену програму в Дрогобицькому драматичному театрі числа 12.05.2011.
До речі, про гламур. В мене виникають доволі сильні підозри, що той цілий "Fusion" серйозно недооцінює цього поняття у своїй творчості. В той час, як все "прогресивне" людство, закотивши свої гламурні і не дуже штані щодуху біжить за чаруючими блискучими прикметами Його Величності Гламуру, чіпляючи їх на все, що ближче до тіла, ці дрогобицькі сподвижники музичної популярної сцени десь плентаються у не дуже почесному хвості. Як так? Чому? – ставлю я наболіле питання перед лідером гурту, Сергієм Дмітрієвим, бо сам він собі цього питання, вочевидь, не ставить і ставити не збирається у найближчому майбутті. Чому Ти, один з небагатьох на сьогодні популяризатор альтернативного напрямку поп-музики Дрогобича, зупинився десь на півдорозі і сам не знаєш, де твої сильні сторони?
Гурт "Fusion" – це гурт, що не дуже впевненими кроками рухається від чесно-петеушного (даруйте за советизм) рок-н-ролу до не менш чесного і почесного (не в наших краях, звісно) "марлєзонського балєту" ери Постмодерну. Вони застрягли на півдорозі, на жаль. Тому, власне, публіка не дуже знала, як їй реагувати на побачене і почуте. Навряд чи вона адекватно сприйняла Бой-Джорджевий капелюшок і рукавички фронтмена, а також його блискучу футболку і підвищену пластичну манірність, що аж ніяк не в’язалася з позіціонованим образом наполегливої рок-н-рольності. У текстах і музиці панує якесь сум’яття. Гурт, який заповзявся перетравити всю красу і весь жах і непотріб дрогобицького і околиць підпільного культурного життя і видати супер-незбагненний ф’южн-продукт, не може розраховувати на велику армію прихильників. Публіка просто-напросто не врубується. Вона чемно плескає після кожного номеру, бо, дякуємо, ви ж так стараєтесь для нас! Але, вибачєйте, то щось не теє, ото-вот якось так...
Отож, я пропоную гуртові "Fusion" негайно зібратися на поважну нараду і написати щось на зразок маніфесту, де вказана основна ідеологія, напрямки, і пріоритети. А після того злиняти, як мінімум, у чотири рази більше місто, бо там, за статистикою, значно більше споживачів того, що може вийти з "Ф’южнів", якщо вони добре зрозуміють своє призначення. І змінять, до речі, назву гурту.
Але подякуймо їм за працеголізм і відданість цій вкрай невдячній справі. Все одно ви герої у наших серцях – бо не знаєте слів "не можу". Молодці і так дєржать, словом.
А також подякуймо за "Кому", бо ми всі справді скучили за гарними безкомпромісними текстами, класичними музичними темами зразка початку 90-х (а насправді позачасовими) і гарними безкомпромісними постатями. Всі ровни, як на подбор, з ними дядько Чорномор – Олег Олегович Медведицький – втомлений напівсивий молодий ветеран як особистого, так і суспільно-музичного життя. Побажаймо їм усіляких успіхів і подальших різноманітних творчих наснаг. Нехай люблять нас, скромних небайдужих слухачів, і не встидаються заграти і заспівати щось таке долуге і путнє.
Переглядів: 5834
|