Дрогобицький музей: шедеври Леонардо да Вінчі, єгипетські фігури та влада

 Надрукувати
Останні новини Дрогобича
Написав(ла) Юрій Федчак   
25.05.2011
МузейЦього сонячного дня у працівників музею "Дрогобиччина" було подвійне свято. 18 травня вони святкували не тільки День музею, але й відзначали його ювілей – 70-річчя з дня його відкриття у тоді ще обласному центрі Дрогобичі.

(натисніть на фото для перегляду, всього 13 фото)

Фото 2, фото 3, фото 4, фото 5, фото 6, фото 7, фото 8, фото 9, фото 10, фото 11, фото 12, фото 13.

Про це та інше ми довідалися у розмові з директором музею Зеновієм Бервецьким. Пропонуємо читачам деякі цікаві факти з життя музею, а так само історичні факти про Дрогобич, що тісно пов’язані з діяльністю музею "Дрогобиччина".

- Зеновію Тимофійовичу, завдяки чому у нашому місті був створений музей?
- Після так званого "золотого вересня" 1939 року настали часи, коли на Галичині були створені нові області, а серед них – й Дрогобицька. Обов’язковим атрибутом кожного обласного центру тоді був музей, філармонія, бібліотечна система, кінотеатри, тому в Дрогобичі й з’явився музей. На той час також був створений музей у сусідньому Трускавці; власником якого на той був час бургомістр Дрогобича Раймонд Ярош. З приходом радянської влади на базі Повітової ради (розташовувалася тоді в приміщенні по вул. Івана Франка, 32) у 1940 році Ухвалою Раднаркому СРСР було відкрито Дрогобицький історичний музей, директором якого був призначений Дмитро Завгородній.

- Як формувався музей?
- Туди було завезено експонати з підбірки графа Кароля Лянцкоронського (жив у палаці в Роздолі). Родина графа була надзвичайно заможною; мала маєтки як в Україні, так і у Відні (Австрія). Але його донька Кароліна Лянцкоронська найцікавіші речі згодом забрала звідси, відтак зберігала їх у швейцарському банку до 1989 року, допоки не постала Незалежна Польща. Після 1990 року вона передала Польщі 220 картин, які експонуються зараз у Кракові. Серед подарованих Кароліною речей були дуже знамениті цінності. Мені пощастило дізнатися багато цікавого про ці події від очевидиці, колишньої працівниці музею (з 1945 року) Дарії Бец. Вона повідомила мені, що серед речей, привезених у Дрогобицький музей були Веласкес, Рембрандт, Леонардо да Вінчі, а також понад сто робіт Яцека Мальчевського, що проживав у графа. Яцек Мальчевський разом з графом Каролем Лянцкоронським мандрували на Ближній Схід (територією Туреччини), звідки привезли дуже багато цікавих речей…

Пригадую 60-ті роки минулого століття, коли я бував у дрогобицькому костелі. На той час там розміщувався музей. Я бачив там старовинні і унікальні фігури (грецькі, римські і єгипетські), привезені Каролем Лянцкоронським і Яцеком Мальчевським з тих експедицій. Потім ці фігури були перевезені до Одеси. Важко передати словами, які унікальні речі у ці часи були в дрогобицькому музеї.

- Чим Дрогобицький музей прославив себе в Україні?
- Вперше за всю історію в Галичині саме в Дрогобицькому музеї були виставлені роботи Тараса Григоровича Шевченка, а серед них – його автопортрет 1847 року. Виставка відбулася у 2001 році.

Експонати Дрогобицького музею свого часу були виставлені у Києві. Це був великий успіх, адже цінність представлених речей була досить високою, незважаючи на те, скільки цікавих речей було вивезено і вкрадено в післявоєнні роки з нашого музею.

- Скажіть, будь ласка, чи відбувся певний розквіт музею з часу набуття Україною незалежності?
- Абсолютно! Тому що до 1991 року це був звичайний відділ історії. З цього часу до музею був переданий палац по вул. Січових Стрільців, що став нині відділом сакрального мистецтва та інші корпуси. Відтак сьогодні маємо цілісний музейний комплекс у Дрогобичі. Наступний рік оголошено роком Бруно Шульца, тож нам не буде соромно перед Європою, позаяк ми зможемо гідно представити себе іноземцям.

- Скільки відділів налічується у музеї?
Сьогодні дрогобицький музей "Дрогобиччина" налічує шість відділів:
- відділ фондів, в якому зберігаються понад 50 000 експонатів основного фонду (вул. Івана Франка, 32);
- відділ історії;
- відділ природи;
- художній відділ, або відділ сакрального мистецтва (корпус по вул. Січових Стрільців);
- відділ етнографії і побуту (по вул. Шевченка, 38);
- відділ пам’яток дерев’яної архітектури, до якого належать церква св. Юри і церква Воздвиження Чесного Хреста;
- єдиний в Україні шпихлір (приміщення для збереження збіжжя на випадок голоду), або гамазея, як його називають у Східній Україні.
У нашому місті наразі перебувають у Реєстрі 4 пам’ятки національного значення: вищезазначені дерев’яні церкви, Шпихлір та костел св. Варфоломія.

- Якими є перспективи розвитку музею на даному етапі?
- Насамперед – це збереження наших церков, серед яких – церква святого Юра, також створення бойківського скансена (музею під відкритим небом).

- Яку роль може відігравати дрогобицький музей при розробці туристичних маршрутів містом?
- При належному оформленні і промоції наших відділів музею вони б викликали надзвичайно жваве зацікавлення у гостей міста, студентів, школярів, адже наш музей представляє регіональну народну культуру.

- Чому музейна діяльність не популяризується в Дрогобичі; яку роль при цьому відіграє влада?
- Для мене слово "влада" з кожним роком втрачає свій сенс. У світі прийнято, що музей є під опікою громади. Музей не є якоюсь комерційною організацією, тож ми не повинні збирати якісь кошти для розвитку чи забезпечення діяльності музею. Сотні тисяч доларів у інших державах збираються громадами для підтримки того чи іншого музею.

- Хто Ваші меценати і чим допомагає влада?
- Зараз меценатів у музею нема, однак колись різною мірою нам допомагали Борис Грачов, Іван Спанчак, Остап Чайківський і Василь Черевко. З міського бюджету на розвиток музейної діяльності не отримуємо жодної копійки. Нікого в Дрогобичі це не цікавить: ані громаду, ані владу. Дрогобицьким музеєм цікавляться одесити, жителі Івано-Франківщини та інших областей України, туристи з інших країн, однак жодним чином - не дрогобичани.

- Тоді що треба для того, щоб змінився такий стан речей у суспільстві на краще?
- Революція не допоможе; потрібна банальна еволюція свідомості, щоб люди зрозуміли пріоритети, збагнули, що на даному етапі є найціннішим. Потрібно, щоб ця нація змінилася політично, була вище різних амбіцій, а шанувала свої здобутки і дбала повсякчас про свій культурний поступ.

- А чи може Дрогобич стати туристичним центром?
- Без сумніву!

- З якою частотою у музеї відбуваються нові виставки?
- Майже щотижня. Від різних авторів і художніх шкіл.

- Дрогобич має таланти?
- Безперечно! Так само, як і в усьому світі.

Переглядів: 9704

Коментарі (5)
 
чучо на фото №9 зіпсувало всі світлини ... її не попередили що фотограф прийде?
Повідомити адміна
Рейтинг: 0+ -6-
  
sens, 19:15 25 травня 2011 р.
 
сам ти чучо!
Повідомити адміна
Рейтинг: 3+ -1-
  
несенс, 19:55 25 травня 2011 р.
 
От спеціально не полінувався, подивився на фото №9!  
Побачив нормальну, привабливу, милу особу. Ну і де там чучо? Може чучо в коментах, шифрується під назвою sens? :)))
Повідомити адміна
Рейтинг: 9+ 0-
  
lanos, 20:14 25 травня 2011 р.
 
lanos____________ Все просто. Є особи, які намагаються за будь-яку ціну спаплюжити сайт чи гарні статті (фотографії) своїми бридкими дописами. На жаль, нічого з таких коментарів путнього не виходить; осквернюють тільки себе, нехай навіть зі щораз новими ніками. На краще вони просто не здатні. Не звертайте увагу на такі коментарі; ціна їм - співчуття.
Повідомити адміна
Рейтинг: 3+ 0-
  
Франсуа, 21:06 25 травня 2011 р.
 
Хто такий Бервецький? 
Це сіра похмура постать без смаку і якихось критеріїв. 20 років протирав обшивку директорського крісла і свої гачі на ньому і привів до занепаду всі музейні надбання Дрогобича. Якби не діяльність ентузіастів і хоббістів, зчезло би все, іншою мовою викрадено.
Повідомити адміна
Рейтинг: 1+ -2-
  
:), 21:35 25 травня 2011 р.
Додати коментар
Ім’я:
Коментар:
 
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 6047 днів)