Ці два слова казала кожна людина ще до часів створення у світі перших літальних апаратів. Мабуть, спостерігаючи за польотом лебедів та інших птахів, людина заздрила їм. О, як хотілося б отак просто: змахнув крильми - і злетів у небо! Минуло століття з тих часів, як здійснилися мрія людства, а саме перший успішний політ на літаку з двигуном внутрішнього згорання здійснили 17 грудня 1903 р. американські механіки брати Вільбер і Орвілл Райт. Через три десятиліття з’явилися літаки з реактивним двигуном, і це дало ряд значних переваг у підкоренні небесних висот. Сьогодні ми бачимо літаки з різними можливостями та призначенням: від парапланера до пасажирського авіалайнера, від гелікоптера до військових надзвукових машин, що долають з величезною швидкістю простори континентів на різних висотах. Але чомусь майже кожна молода людина досі вві сні літає…
(натисніть на фото для перегляду, всього 14 фото і 5 відео)
Фото 2, фото 3, фото 4, фото 5, фото 6, фото 7, фото 8, фото 9, фото 10, фото 11, фото 12, фото 13, фото 14.
23 червня автор цієї статті завітав на територію дрогобицького аеропорту. Спочатку перед очима постала невеличка (на жаль, занедбана) будівля диспетчера. Праворуч помітна територія метеорологічної станції. Виявляється, вона досі діє; інформацію щодня надсилають до Львова. Щоправда, її обладнання вже морально застаріле. Та врешті-решт побачив неподалік два невеликих літаки та жителів сусіднього села Почаєвичі, що працюють на прилеглому до аеродрому сінокосі. Через хвилину вже спілкуюся з пілотом українського літака Президентом Всеукраїнської авіаційної асоціації приватних пілотів та власників літаків "АОПА України" Геннадієм Хазаном.
- З якою метою Ви завітали в Дрогобич та які моделі літаків сьогодні бачимо на аеродромі?
- Один – ЯК-12А, а другий – С172. Ми прилетіли в Дрогобич з бажанням розвивати авіацію у Дрогобицькому регіоні; відновити повноцінну роботу аеродрому у вашому місті. У планах – домовленості про інвестиції. Населення як Дрогобича, так і всього регіону зможуть згодом користуватися послугами авіації. Крім цього, наша мета – забрати дітей з вулиці, тобто привабити їх захоплюючою і корисною справою, відновивши належну роботу авіамодельних гуртків. Дрогобицький аеродром начебто належить всім, і водночас є нічиїм, заростає травою. Крім цього, замулена дренажна система, а від цього руйнується злітно-посадкова смуга. Аеродром повинен відновити свою роботу, але не на користь однієї особи, а для людей, зокрема дрогобичан. Якщо керівництво Дрогобича погодиться, то тут буде прекрасна перспектива для усіх.
- З якого часу ці два літаки знаходяться на дрогобицькому аеродромі?
- Ми прилетіли сьогодні і провели ряд плідних зустрічей. Думаю, що прилітати сюди будемо частіше. Я прилетів на ЯК-12А зі Львова, а інший пілот – літаком з Києва.
Нашу розмову перервали декілька чоловік, яких зацікавили вже давно небачені на аеродромі літаки. Вони захотіли… піднятися в небо, тож засипали Геннадія Едуардовича запитаннями.
Два легких літаки красувалися в цю мить на дрогобицькому аеродромі: один – виробництва ще часів радянської доби, а інший – виробництва США. Ціна останнього – близько 50 тисяч доларів США. Ціна його буде майже вдвічі вищою, якщо оплатити послугу доставки на територію України та оформлення відповідних документів. Про це розказав присутній тут Богдан Волянський (дивіться відеосюжет). Остання модель, виявляється, є дуже вигідною для приватного користування. На переліт з Києва до Дрогобича було витрачено майже 3.5 години часу та лише 80 л бензину; середня швидкість польоту – 150-160 км за годину; рекомендована висота – до 4 000 метрів. Для зльоту чи посадки цьому металевому птаху достатньо 350-400 метрів асфальтованої смуги.
Безумовно, Україна гордиться власною авіамодельною індустрією: зокрема, розроблені для приватного користування легкі та "малолітражні" гелікоптери вітчизняного виробництва. Але це наче так десь далеко, недосяжно…
Багато ще цікавого довідався у розмові з паном Богданом. Виявляється, дрогобицький аеродром збудований досить якісно і може ще послужити хоч сотню років, але занепадає, тож потребує капіталовкладень. На одному лише ентузіазмі багато здійснити буде дуже важко, а тому потрібна увага як держави (Києва), так і місцевої влади на вирішення цієї проблеми. Як зауважив Богдан Волянський, дрогобицький аеродром є стратегічно важливою структурою як для курортного Трускавця, так і районного центру Дрогобича чи всього регіону. Слід відновити авіасполучення між Дрогобичем та Львовом; при цьому, у випадку будівництва сучасного аеропорту, новий аеродром зможе приймати на своїй території гелікоптери, невеликі літаки з сусідніх країн. А значить, задовольняти потреби бізнесових кіл та, у певній мірі, - турбізнесу. Чи вигідно це – відповідь очевидна.
Мабуть, представник "Дрогобич Інфо" завітав на цей аеродром вчасно, бо після даного інтерв’ю Геннадій Хазан поспішив знову в кабіну літака. Наступна зупинка – місто Львів. "Від гвинта!". Заревів авіаційний двигун, пілот махнув нам прощально рукою і синьо-білий красень повільно рушив на злітну смугу. Поїхали!
Післямова: редакція уклала домовленість з Президентом асоціації, що сайт повідомлятиме читачів про розвиток авіації у місті, а також коли і за яких обставин можна буде охочим отримати задоволення польотів в літаку.
Переглядів: 12923
|