Чому лісники косять біля дороги і облагороджують території
|
|
Новини Дрогобицького району
|
Написав(ла) Петро Стас
|
05.07.2011 |
ЗМІ Дрогобича левову частку інформації зосереджують на місті Дрогобичі. Інформаційного поля у районі практично не існує, ніби там немає життя взагалі. А проблем у районі не менше, хоч різних влад не "не відбавляй". Починаючи з голів сільських рад, адміністрації та районної ради і закінчуючи керівниками різних структурних підрозділів.
Немає змісту ще раз писати про дороги. Їх у районі практично немає. Але влада може звернути увагу хоч би на пам’ятки культури та все, що пов’язано з духовністю, історією, і щоб це утримувалось у належному рівні.
До прикладу, Самбірський напрямок. У районі склалась традиція, що Лішнянське лісництво забезпечує порядок території прилеглої до дороги у цьому напрямку. Десь місяць тому, як у пресі пролетіла вістка, що біля "Єврейського меморіалу облаштували місце для пікніків". Зона відпочинку була облаштована власне Лішнянським лісництвом (лісничий Роман Паленичак).
Зрозуміло, що декому зона відпочинку може асоціюватись з пікніками, а декому навіть з молитвою біля місця трагедії, чи, хоч би місцем, де можна сісти та відпочити після молитви на могилах. До слова, практично кожного року місцеві лісівники прибирають прилеглу територію від сміття та приводять пам’ятну стелу при в’їзді до Єврейського меморіалу до належного вигляду.
Ніби вбачаючи все це, Іван Франко писав:
Мухи сідають на ранах,
Пчоли на квітах пахучих;
Добрий все бачить лиш добре,
Підлий лиш підле у других.
Другий приклад - це пам’ятник Тарасу Шевченкові, біля дороги, на території Долішньолужецької сільської ради. Ні сільська рада, ні управління культури державної адміністрації не переймаються його станом. Не обкошений, весь у кущах. Не зрозуміло навіть, кому цей пам’ятник. Іду з Самбора у Дрогобич, а лісники прибирають територію. На відповідь, чому вони цим займаються, один з них відповів, що жаль дивитися на Шевченка.
Не зрозуміло, хто у нашому районі господар: влада чи ініціативні люди. А керівнику держлісгоспу Василю Матяшовському можна подякувати за дисципліну та порядок у його господарстві, як це видно на прикладі Лішнянського лісництва.
Переглядів: 5386
|