 Ще за колгоспного ладу двадцятирічної давнини цю рослину широко культивували в Україні як кормову рослину. Надземну частину цієї гігантської рослини використовували загалом при силосуванні в суміші з іншими кормовими травами, а всі польові роботи виконувалися виключно механізованим шляхом. На Дрогобиччині популярності ця рослина не набула, тож її майже не висівали, а от сьогодні як дикоростуча рослина вона проникла на Львівщину і викликає тривогу.
(натисніть на фото для перегляду, всього 4 фото)
Фото 2,
фото 3,
фото 4.
Отже, мова йде про рослину, що називається "борщівник Сосновського". Загалом відомо 70 видів борщівника, 5 з яких налічується в Україні. Борщівник Сосновського є отруйною рослиною для людей, а саме його сік, в якому є біологічно активні речовини (фурокумарин). При дотику сік проникає в шкіру через міцні і тонкі голки-ворсини, які спричиняють почервоніння і опіки шкіри; причому потрапляння власне самого соку навіть на поверхню шкіри призводить до глибоких опіків. Стебло борщівника округле, виповнене, товщиною до 10 сантиметрів і сягає довжини 3, 5 метрів, а довжина листків при цьому – до 2 метрів. Рослина зимостійка, витримує морози до 20-25˚С. Цикл розвитку борщівника триває 2-7 і більше років; цвіте лише один раз, наприкінці червня до половини липня, утворюючи при цьому багато плодів, і після цього відмирає.
Рослина досить "живуча", тобто після скошування через тиждень-два знову відростає. Єдиний спосіб боротьби з нею – це систематичне скошування, особливо до початку цвітіння, а також глибоке (до 20 см) зрізування кореню і випас — молоді листки рослини поїдають вівці та корови. "Найагресивнішою" ця жалка, мов кропива, рослина стає в період цвітіння. І хоч в науково-дослідних установах й ведеться робота з виведення сортів борщівника, що не містить фурокумарину, його отруйний представник роду вже сьогодні чатує на нас практично повсюди.
Найсприятливішими для росту отруйного борщівника Сосновського є багаті на вологу місця. Саме там люди люблять відпочивати: на березі річки чи озера. Отож, коли вибираєтесь на природу, добре оглядайтеся, куди сідаєте та лягаєте. Автор даної статті вже декілька років поспіль помічає широкий "наступ" небезпечної рослини також обабіч відрізку шосе Лішня-Дубляни та на необроблених угіддях поблизу села Дубляни, а також на окраїні Дрогобича, зокрема поруч з колишнім торговим підприємством "Львівхолод". Борщівник швидко розповсюджується як у нашому районі, так і на Прикарпатті загалом.
За минулий тиждень лише на Івано-Франківщині зареєстровано десять випадків важких опіків; всі постраждалі проходять лікування у лікарнях області. При дотику з цією рослиною швидко набрякає і здувається шкіра – аналогічні прояви, що й при термічних опіках. Для мешканців узбережжя морів це нагадує ефект медузи, що розтанула на руці під промінням сонця. Спочатку шкіра червоніє, потім виникає біль, набряк, зуд. З’являються пухирі, наповнені світлою рідиною. Пухирі можуть рости по декілька днів, захоплюючи все нові ділянки шкіри. Якщо уражена велика ділянка тіла, людину морозить, нудить, піднімається температура. Борщівник викликає і алергічні реакції, набряк Квінке; у хворих на астму він може спровокувати напад задухи. В окремих випадках можливе настання смерті.
Якщо на шкіру потрапив сік, не розтирайте його, а промокніть обережно серветкою чи хустинкою. Негайно закрийте уражене місце від доступу світла кількома шарами тканини. Можна накласти щільну пов’язку або просто замотати одягом, але щоб світло, а тим більше сонячні промені не проникали під тканину. Вдома місце контакту ретельно промийте водою з милом, і знову заховайте його від світла – аж на дві доби. Якщо утворився пухир, то кришку пухиря не відривайте. Можна затушувати її фукарцином або зеленкою. У жодному разі не змащуйте йодом, бо отримаєте подвійний опік. Однак все ж варто негайно звернутися по допомогу в найближчий медичний заклад. Не легковажте з такими опіками! Будьте також уважні, адже найуразливішими є діти і літні особи.
Як потрапив борщівник у наш Франковий край – невідомо. Фактично як і амброзію, його слід занести до ряду карантинних рослин і запровадити з ним нещадну боротьбу, але чомусь як в Дрогобичі, так і в районі швидким розповсюдженням цього "окупанта" нехтують як керівництво району, так і користувачі занедбаних дачних ділянок. А загроза здоров’ю жителів регіону з кожним роком зростає…
Переглядів: 10191
|
Ще за колгоспного ладу двадцятирічної давнини цю рослину широко культивували в Україні як кормову рослину. Надземну частину цієї гігантської рослини використовували загалом при силосуванні в суміші з іншими кормовими травами, а всі польові роботи виконувалися виключно механізованим шляхом. На Дрогобиччині популярності ця рослина не набула, тож її майже не висівали, а от сьогодні як дикоростуча рослина вона проникла на Львівщину і викликає тривогу.
