 У нашому сучасному світі ми рідко коли можемо зупинитися і поглянути на тих, хто поруч нас і потребує найнеобхіднішого. Як сказав один священик: "Коли падає монета і дзвенить – всі оглядаються. Коли бачимо бездомну дитину – відвертаємо від неї очі".
(натисніть на фото для перегляду, всього 44 фото)
Фото 2,
фото 3,
фото 4,
фото 5,
фото 6,
фото 7,
фото 8,
фото 9,
фото 10,
фото 11,
фото 12,
фото 13,
фото 14,
фото 15,
фото 16,
фото 17,
фото 18,
фото 19,
фото 20,
фото 21,
фото 22,
фото 23,
фото 24,
фото 25,
фото 26,
фото 27,
фото 28,
фото 29,
фото 30,
фото 31,
фото 32,
фото 33,
фото 34,
фото 35,
фото 36,
фото 37,
фото 38,
фото 39,
фото 40,
фото 41,
фото 42,
фото 43,
фото 44.
Поділюся враженнями від поїздки групи ініціативних дрогобичан до дитячого будинку - інтернату в с.Буково Старосамбірського району Львівської області 29 серпня 2011 р.
Буково – село між Самбором та Старим Самбором, досить віддалене. А сам будинок-інтернат взагалі знаходиться за селом, оточений з двох боків лісом. Чи спеціально заховали від людського ока страждання цих невинних дітей?.. У Буково є 70 неповносправних дівчат. Вони або з неблагополучних сімей, або їх покинули батьки одразу після народження. Майже третина з них прикута до ліжка важкими недугами. Є діти з ДЦП, з синдромом Дауна, є просто з ознаками олігофренії…
Цього разу до Буково ми вирушили з групою зі "Спільноти Аніматорів", що діє в Дрогобичі при церкві Св. Апостолів Петра і Павла. Організував Аніматорів студент Львівської Політехніки Роман Турчиняк. З нами також поїхав брат Вартоломей з василіанського монастиря при храмі Св.Петра і Павла.
Діти-сироти нас з нетерпінням чекали. Деякі з них мають мобільні телефони і періодично телефонують нагадуючи про себе і про свої потреби. Діти втішилися, коли побачили, що з автобуса виходить аж 12 молодих людей.
Спільнота "Аніматори" приготувала гарне свято дітям.
Спочатку грали в рухливі ігри. Потім усіх дітей об’єднали в чотири групи, кожна з яких малювала "на вільну тему". Обрані теми були дуже різними: м.Київ, Усмішка, Зірка, Квітка і Сонечко…
Опісля був ще конкурс талантів. На ньому всі старалися розказати вірша чи заспівати пісню. Ще діти могли дивитися мультфільм на цифровому проекторі.
А потім був приємний момент – вручення подарунків. Цього разу, крім солодощів, соків та предметів гігієни, ми привезли дітям тапочки і т.зв. "крокси". Було трохи багато галасу, поки кожна дитина вибрала собі пару взуття...
Коли ми вже мали їхати з інтернату, цікаво, що ці діти, які не мають нічого, хотіли нас обдарувати. Одна з дівчат, Оксана Кисяк, принесла мені кілька грушок. Інша дівчинка, Оля Ноженко, яка живе в Буківському інтернаті, 28-літня художниця, подарувала братові Вартоломею дві ікони. Оля живе у своєму світі. Цілий вечір вона весь час сиділа самотньо, не хотіла бавитися в ігри разом з дітьми та аніматорами. Однак її художні роботи справді талановиті. Творчість Олі – це ікони і біблійні сюжети… Деякі з її робіт Ви можете оглянути тут у фотозвіті з нашої подорожі...
Ще у IV ст. св. Амвросій сказав: "Те, що ти даєш бідним, не є твоєю власністю, ти просто повертаєш те, що їм належить". Рішення не мати всього для себе оберігає нас від самотності. Всього мати неможливо. І коли перестаєш накопичувати багатство тільки для себе, починаєш відкриватися на інших і бачити їх потреби. Матеріальний достаток часто супроводжується закритістю і втратою справжнього спілкування. Погляньмо на багатих людей, які живуть у нашому місті. Вони ховаються за високими парканами своїх вілл. І вони не мають справжніх друзів. Бо "де твій скарб, там буде і твоє серце". Вони бояться лише втрати свій скарб. А справжній скарб, натомість, в іншому…
Отже, чи багато нам потрібно, щоб змінитися? Є чимало способів надання матеріальної підтримки. Перший крок – це знайти тих, хто потребує допомоги.. Це може бути самотня старша людина, неповносправний, сирота…
Якщо у Вас виникло після прочитання даної статті бажання самим допомогти дітям з буківського інтернату, запрошуємо контактувати з Центром Душпастирства молоді, м.Дрогобич, вул.Шевченка, 29/1, тел. 03244 50110, також Ви зможете поїхати з наступною групою відвідувачів до Буково. Також подаємо дані рахунку сиротинця. Буківський дитячий будинок-інтернат, р/р 35425004002838 в ГУДКУ в м. Львові; МФО 825014; код ЄДРПОУ 03189015.
Врешті, з вдячністю згадаємо тих, хто цього разу організував допомогу дітям. Це дрогобичанка Ольга Петришин, депутати Дрогобицької міської ради Володимир Бернадович і Юрій Яцків ("Фронт Змін"), Ігор Науменко (дрогобицький підприємець, директор ТзОВ "Престиж-Сервіс") та Спільнота "Аніматори" (м.Дрогобич). Особлива подяка директору Буківського інтернату Куцю Ярославу Васильовичу за надану можливість відвідати інтернат і за хороший та професійний догляд за цим закладом.
Переглядів: 8062
|
У нашому сучасному світі ми рідко коли можемо зупинитися і поглянути на тих, хто поруч нас і потребує найнеобхіднішого. Як сказав один священик: "Коли падає монета і дзвенить – всі оглядаються. Коли бачимо бездомну дитину – відвертаємо від неї очі".
Приємно, що мешканці інтернату мають пристойний вигляд, і в цьому велика заслуга працівників закладу. З такими пацієнтами треба мати величезне терпіння. А на рахунок саркастичних постів - не звертайте уваги: пси гавкають, але караван йде (східна мудрість) 
Тоді хочеться спитати: а хто ж тоді караван? 
І дописувач дописувачу на ДрогІнфо - це дві великі різниці 
