Сьогодні (6 серпня 2008 року) минуло 64 роки з дня звільнення Червоною Армією нашого міста від фашистських загарбників. Вважати цей факт визволенням чи початком нової окупації; і кому вигідно приниження честі полеглих солдат?
За часів німецько-фашистської окупації Дрогобич входив до складу генерального губернаторства Галичина. І саме тому, як частина Західної України, владою загарбників вважався частиною Польщі - а відповідно, і менше страждали тут від фашистів, як на решті України.
Проте неприпустимо порівнювати радянську владу із фашистським режимом - це різні види тоталітаризму. І ті солдати, що визволяли наше місто, вважали його частиною Батьківщини - хоча були серед них і росіяни, і казахи, і інші нації. Тож чи мають моральне право сучасники протестувати проти відзначення цієї дати? Можливо, багато з них завдячують своїм життям і продовженням роду саме Червоній Армії.
Категорично проти наші ультраправі - а саме Координаційна рада Блоку національно-демократичних сил і навіть декілька ЗМІ. Їхня політична діяльність полягає саме у запереченні вічних цінностей минулого, таких як відвага, самопожертва, мужність радянських солдатів, які насмерть билися за Дрогобич. Хіба, крім звинувачень колишньої влади, ці люди не мають мети?
І через таку ось пропаганду наші діти думатимуть, що в складі Червоної Армії були лише садисти і убивці. А там же були наші батьки, діди і прадіди; були патріоти і просто люди, що любили рідну землю. Майже не залишилося вже ветеранів, нікому відстояти їх і пам'ять тих днів.
Тож згадаємо сьогодні про тих, хто поліг в боях за Дрогобич - згадаємо з повагою і вдячністю. А протестуючим порадимо не плутати подвиги людей із злочинами влади.
Переглядів: 5913
|