Сміттєпереробний завод на Дрогобиччині – міф чи реальність? |
Останні новини Дрогобича | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Написав(ла) Віра Чопик, "Фортуна" | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
30.11.2011 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Згадка про сміттєпереробний завод у журналістів уже викликає саркастичні посмішки, проте можновладці невтомно продовжують мусувати цю тему і чи не за кожної нагоди запевняти: уже хтось там із кимсь підписав угоду, уже ось-ось буде виділено земельну ділянку, уже…, уже… уже… І так триває майже двадцять років. У зв’язку із цим редактор інтернет-ресурсу "Дрогобич Інфо" Максим Федис навіть запропонував журналістам блокувати всю інформацію від влади, якщо тільки вона (інформація) стосується побудови сміттєпереробного заводу, оскільки всім уже набридли пусті балачки.
У редакції тижневика "Каменярі" в понеділок відбувся круглий стіл, під час якого обговорили проблему утилізації сміття та оцінили, наскільки реальним є будівництво заводу в наш час і в наших реаліях. Зараз в Україні діє тільки два сміттєпереробні заводи, і це заставляє задуматися: чи під силу навіть разом взятим Дрогобичу, Трускавцю, Стебнику, Бориславу, Східниці та району із-за наявності інвестора збудувати завод, якщо цього не зробили навіть міста-мільйонники? І, по великому рахунку, чи так вже конче і потрібен цей завод, і які наслідки буде мати його діяльність для екології краю? Всі погоджуються, що це проблема регіонального характеру, вона потребує спільної узгодженої дії посадовців всіх міст Дрогобиччини та районної влади і, оскільки така консолідація відсутня, то говорити про завод немає сенсу, жоден міський голова самостійно завод не побудує. Володимир Фірман: сміття в Бориславі не найбільша проблема Редактор "Каменярів" Ігор Курус вкотре запросив до участі в тематичному круглому столі всіх міських голів регіону, однак, на цей раз приїхав лише мер Борислава Володимир Фірман, який зізнався, що проблема сміття в його місті не є найбільш нагальною і він готовий передати свої повноваження в цих питаннях регіональній галузевій структурі, якщо таку створять, або, в разі потреби, виділити на території міста земельну ділянку під будівництво заводу. Бо, хоч сміття для бориславчан проблема і не найбільша, та все ж сміттєзвалище міста нафтовиків вже "тріщить" по швах, а літом димить на цілі Губичі та прилеглу територію. Ігор Курус: питання владі На самому початку обговорення Ігор Курус запропонував поставити владі питання, без відповіді на які говорити про завод немає сенсу: чи виділена земельна ділянка; чи забезпечить наш регіон мінімальну кількість відходів необхідну для того, щоб завод був рентабельним; чи визначено тарифи для населення; чи є фінансово-економічні розрахунки; чи визначено технологію та які екологічні наслідки будемо мати від діяльності цих потужностей? На жаль, представників влади, які уповноважені дати відповідь на ці запитання не було. Володимир Кондзьолка: необхідно визначитись із концепцією Чудово обізнаний з питаннями збору, сортування та утилізації сміття голова Центру енергозбереження Володимир Кондзьолка. Він відвідав ряд європейських країн, вивчав їхній досвід потягом 3 років і, проаналізувавши побачене, вважає, що перш ніж говорити про переробку, треба розробити концепцію всього циклу. Зокрема, як мають відбуватися збір, перевезення та сортування сміття; чи наявні полігон і земельна ділянка під сам завод. Бо вихопивши бодай одну ланку, жоден інвестор не буде зацікавлений вкладати кошти. Окрім того, Володимир Кондзьолка зазначив, що наявність сміттєпереробного заводу нас позбавить від одних проблем, але породить інші: відходи переробки теж треба утилізувати. Приміром, у Франції для цього вже збудовані надсучасні потужності, які за допомогою плазми спалюють відходи сміттєпереробних заводів. Але це у Франції, а що будемо робити ми, яку екологію залишимо нашим нащадкам? Тому Володимир Кондзьолка вважає, що в наших реаліях найкраще було б застосувати шведський варіант, коли сміття після детального сортування та відбору на папір, пластик, скло, органіку та ін. формується у великі прямокутні брикети, вивозиться на полігон, де ці брикети складають один на один і засипають землею. Цей метод є дешевший, екологічно безпечний і, головне, його реалізація цілком реальна в наших умовах. Що ж стосується дій місцевої влади, то Володимир Кондзьолка зазначає, що не розуміє навіть про який метод сміттєпереробки йдеться і не бачить жодної концепції. Микола Баран: треба поміняти в головах ставлення до проблеми Присутній на обговоренні депутат обласної ради, директор Дрогобицького автокранового заводу Микола Баран закликав усіх подивитись правді в очі і визнати, що 20 років ми "ганяємо повітря", і так буде до тих пір, поки керівники міст не сядуть за стіл та не домовляться про спільну науково-обгрунтовану концепцію. "Зараз найбільше, що ми можемо зробити – це те, що я запровадив у себе на заводі: ми відходи сортуємо, до нас приїжджають зацікавлені підприємці і самі все забирають. Люди повинні до цього звикнути. Треба спочатку поміняти в себе в голові підхід до проблеми, а дальше фахівці повинні сказати де, що і як робити" - впевнений Микола Баран. Ігор Шимко: діти навчать батьків Присутній на обговоренні директор Дрогобицької художньої школи Ігор Шимко захопився ідеєю підвищення культури в людей і розповів присутнім, що в нього народилася ідея: через дитячу художню творчість впливати на поведінку дорослих. Зокрема, пан Ігор пообіцяв організувати конкурс дитячих малюнків і плакатів, які б закликали людей сортувати сміття та розкладати його у відповідні контейнери. Переглядів: 5352
Додати коментар
|
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 6044 дні)