 Сьогодні мене переповнюють подвійні почуття. Перше - це відраза до тієї злочинної маси (інакше висловитися я не можу), яка все ще тримається обома руками за той жирний шматок, яким є комунальна власність (тобто наша з вами власність). Бо вони вже звиклися з думкою, що ця власність стала вже їхньою приватною власністю. Друге - це споглядання, з яким спокоєм тримаються люди, долю яких вже, здавалося би, остаточно вирішили у владних коридорах Дрогобицької міської ради.
Спочатку я зайшов до кафе "Пельменна", щоби поцікавитися, як ідуть справи у тих мужніх жіночок. На дверях висить табличка з написом "Відчинено", працівники на своїх робочих місцях, але відвідувачів у залі немає.
Як виявилося, директор КП "Берізка" Йосип Габшій прислав працівникам кафе своєрідну "Індульгенцію" (прощення гріхів)- свій Наказ про відміну попередніх наказів, в яких працівникам висловлювали догани тощо. Тобто: "Про порушення правил торгівлі …", "Про регулярне порушення наказу …". Другим пунктом у цьому Наказі пан Габшій наказує:"Відмінити дію наказу № 54 від 13 листопада 2011 року "Про санітарний ремонт кафе "Пельменна" та кафе "Надія".
Здавалося би, що працівники кафе "Пельменна" повинні танцювати від радощів, отримавши того документа з "височайшим прощенням". Адже ж кафе їм, таким чином, знову відкрили і дозволили працювати та годувати людей. Ті жінки насправді танцюють, але … щоби зігрітися?! Чому ж так? Бо "гріхи" жіночкам "милостиво простили", кафе відкрилося, але … воду і газ так і не ввімкнули. (Воду вимкнули ще 17-го листопада, а газ - 18-го листопада).
Зі слів працівників кафе "Пельменна": "Коли ми 18 листопада всім колективом, пішли до першого заступника голови міста п. Олександра Коростельова за підтримкою, то почули досить несподівану відповідь: "Вчора вам вимкнули воду, а сьогодні вам вимкнуть світло. Бо ви розпочали війну проти місцевої влади і (увага!) проти громади міста Дрогобича?!".
Зі слів тих мужніх жіночок я також дізнався, що вони ходили на сесію міської ради (також цілим колективом), яка відбулася 2 грудня ц.р. У перерві вони підійшли до голови міста п. Олексія Радзієвського. І Олексій Васильович пообіцяв їм, що наступного дня, (3 грудня), воду і газ їм ввімкнуть знову.
Щоби якось розібратися в тих перипетіях, я вирушив до першого заступника голови міста п. Коростельова. З цього приводу шановний Олександр Михайлович нічого певного сказати мені так і не спромігся. Спочатку він сказав, що з його боку було би недоречним дзвонити в таку пізню пору (було близько 15.00 год. дня), щоби в кафе "Пельменна" знову ввімкнули воду та газ.
Потім порекомендував мені звернутися до п. Йосипа Габшія, (мовляв, він є їхнім керівником). Вислухавши мої зустрічні аргументи, що Олексій Васильович, голова міста, твердо пообіцяв працівникам кафе, що воду і газ їм ввімкнуть ще 3 грудня, п. Коростельов відповів мені, що він не може того знати, бо всім розпоряджається голова міста, а він (всього-на-всього) тільки його заступник.
Там багато чого було сказано і вислухано між нами (ввічливо і толерантно) і, врешті, шановний Олександр Михайлович послав мене з цим питанням до начальника управління економіки міста п. Романа Корпана. (Як я міг зрозуміти, - вияснити, чи шановний Олексій Васильович давав йому якісь розпорядження з цього приводу).
По дорозі до п. Романа Корпана я трохи загаявся, бо зайшов ще до одного відділу. Коли ж я прийшов до управління економіки, то … шарпнув одні двері, шарпнув другі … Неначе мітлою хтось усіх повимітав. (Нагадаю - було орієнтовно 15.00 год.). Та це, врешті, не так страшно. Я думаю, що з міста Дрогобича відділ економіки не виїхав. Якось зустрінемося.
У цьому випадку основним є інше, що виливається в наступні запитання:
Кому є вигідним простій і занепад закладу харчування в центрі міста. Громаді міста Дрогобича (за яку так вболівав у розмові з колективом кафе п. Коростельов)? Однозначно - ні.
Хто буде платити за завдані збитки кафе і бюджетові міста?
Хто буде нести пряму відповідальність в тому випадку, якщо вдарять морози і розморозять труби водопостачання та батареї парового опалення?
Хто і коли виплатить колективові заборговану заробітну плату (на 1 листопада ця сума склала 364 000 гривень)?
І найголовніше: про що ті можновладці мали би подумати в першу чергу?
Там - живі люди, які просто хочуть працювати! Працювати на своєму місці! І вони "несуть свою вахту" у повній холоднечі! А з них одна жіночка хворіє нирками. І в інших також можуть загостритися хронічні хвороби.
Здається, що ні пан Радзієвський, ні пан Коростельов, ні інші панове не задумуються над тим, що не сьогодні-завтра якусь із тих жіночок може забрати з кафе карета швидкої допомоги. Хто тоді буде платити за їхнє лікування? Який це отримає резонанс, (не тільки в середовищі Громади міста Дрогобича і не тільки в Україні)? І врешті, такі фактори, як: людяність, гідність, моральність, духовність і т.п. - вони вже зовсім до уваги не беруть?!
У той же час, 2 грудня, (прямо в той же ж день, як відбулася сесія міської ради), терміново була укладена угода купівлі-продажу кафе "Надія". Уклали її, не звертаючи ні найменшої уваги на той факт, що Львівський апеляційний суд ще 18 листопада прийняв Ухвалу про забезпечення позову кафе "Надія". (Тобто, що до того часу, як суд винесе своє рішення, ніяких дій відносно цього закладу міська влада проводити не має права?!).
При цьому, 2 грудня з Львівського апеляційного суду було направлено листа до колективу кафе "Надія" (і, напевне ж, до міської ради), з повідомленням, що їхня справа знаходиться на розгляді в цьому суді?! А адміністрація та депутати Дрогобицької міської ради демонстративно і виклично сказали цим самим громаді міста Дрогобича: "Та маємо ми те ваше законодавство і ті ваші суди десь глибоко-глибоко в носі!"
Тішить в цій історії одне:
1. В очах можновладців читається велика неприхована розгубленість. Аякже ж- один узяв, як було домовлено, а другому не дають це зробити якісь непоступливі, нерозумні працівники закладів харчування та якісь "несповна розуму" журналісти.
2. Люди, яких ці можновладці спробували пресувати, - зберігають повний спокій. Молодці.
Кількома рядками (коротка відповідь на запитання в коментарях, зі слів шановного Олександра Михайловича):
1. Зарплату бюджетники отримають (про премії він не може знати, бо їх нараховують у тих відомствах, де люди працюють, або не нараховують).
2. Керівництво міської ради отримає премії до 20% (при голові Миколі Гукові, зі слів п. Коростельова, премії керівництву нараховували 100%).
3. Чи підприємство "Доброта" поставляє якісь матеріали на будови, реконструкції та ремонти об’єктів міста, того шановний Олександр Михайлович знати не може. Оскільки він уже більше року не займає посади директора підприємства "Доброта". Бо він пішов на державну роботу.
Переглядів: 7168
|
