Львівський суботній полудень замайорів синьо-жовтими, червоно- чорними, салатовими та оранжевими кольорами, ніби вказуючи на прихід весни та відродження всього живого. Ця подія додала тепла в душі галичан, які з сумом відзначали чергову річницю правління Віктора Другого. Щасливим цей день запам’ятається студентам, які після участі в масовці отримали доплату до стипендії не від влади, а від опозиції.
(натисніть на фото для перегляду, всього 2 фото)
Фото 2.
Вітер, здавалося, хотів порвати не тільки прапори політичних партій, а й людей, що зібралися в той день біля пам’ятника Т. Г. Шевченкові в центрі Львова. Знані столичні гості, на чолі з віце-спікером Верховної Ради Миколою Томенком, надали мирному зібранню громадян урочистості та офіційності. І хоч офіційно виборча компанія ще не розпочалася, "на хори" полізли не тільки керівники обласних партійних організацій, а й ті, що вже відтепер не бачать свого майбутнього без Верховної Ради. Їх знали тільки в обличчя і раніше, але вірили обіцянкам служити українському народу. На жаль…
Знані гості та не менш знані місцеві професійні політичні заробітчани тиснулися один до одного на п’єдесталі біля мікрофону. Складалося враження, що до мікрофону допускали лише представників Фронту змін, Батьківщини та Свободи. Як виняток - священник, який своєю полум’яною промовою не залишив шансів для перемоги в наступних виборах багатьом самовисуванцям. А може ні ?...
Що стоїть за єдиною опозицією? Невже політичний бальзам "Три в одному" від самохвалених політичних партій стане панацеєю лікування хворого суспільства, створить нову природу cуспільних відносин в Україні, зробить її землею обітованою не лише для вибраних і обраних… А може трьохголовий змій, що вийде з бутлі з бальзамом знищить все живе… Чи не є опозиція триєдиною подібно, як Лебідь, Рак та Щука з байки Глібова, яка ще досі тягне Україну в різні боки, проповідуючи людські та національні цінності до виборів і працюючи лише на себе після них, дякуючи продажності, корумпованості та брехливості верхівки партій, що обдурює рядових членів партій, а потім і всю Україну.
Підписання цими трьома партіями Угоди про спільні дії та зобов’язання не вдаватись до публічної критики один одного нічим іншим, як круговою порукою, не назвеш, бо даний документ порушує умови співпраці визначені Меморандумом про співпрацю демократичних сил в рамках Комітету Опору Диктатурі (КОД). Підтвердженням цього є голосування депутатів від цих трьох партій в Дрогобицькій міській раді, які ігнорують рішення Комітету Опору Диктатурі та рішень Координаційної ради Блоку демократичних сил Дрогобиччини. Більше того представники Свободи та Фронту змін саботують проведення засідань КОДу.
Чи зможе громада Дрогобиччини віддати свої голоси за представника деструктивних сил? Впевнений, що не захоче, згадавши громадянське та національне піднесення 2004 року і зраду Майдану, згадавши "тушок", Лозинських, Дубневичів, Колодіїв та їм подібних… Пам’ятаючи, що Справедливість, Жертовність і Свобода завжди були притаманні українському інтелігентові, а не брехунам та злодіям.
Брак довіри громадян до нині найбільше самохвалених партій змушує останніх вже втрьох добиватись політичного Олімпу в мажоритарних округах, цинічно називаючи себе єдиною опозицією, знаходячись при владі. Всі три партії об’єднує одна спільна риса – авторитарне керівництво. Чи можуть три партії різних передвиборчих ідеологій об’єднатись довкола спільної ідеї? Можуть!… Перед стратою… А українці об’єднуються вже зараз не чекаючи страти. І роблять висновки…
Шкода, що самопроголошена єдина опозиція не прислухається до думки громадян, наслідуючи владу… Все так не буде! Все більше громадських організацій та спілок, об’єднань громадян долучаються до визначення достойних кандидатів до Верховної Ради. Потрібна люстрація! У першу чергу тих, хто був народним депутатом, депутатом обласної ради чи працював в виконавчих органах влади та негідними поступками заплямував високу честь служити Україні. Потрібна люстрація і тим політичним вождям, які формували і формуватимуть партійні списки, переслідуючи власні корисні цілі, а не суспільні інтереси.
Достойними можуть бути і журналісти газети "Експрес", що дали бій злочинній табачній системі, бездіяльності та злочинній діяльності правоохоронців, розкрили гниле нутро верхівки багатьох партій, в тому числі деяких вище згаданих. Достойними можуть бути і працівники ЗІКу та багатьох ЗМІ. Справедлива критика на адресу керівників партій та влади різних рівнів не принесла їм ні фінансових, ні політичних дивідендів, зате зробила з них справді Народних Героїв.
А ще достойними є люди не дуже відомі через природну скромність та справжню, а не дуту інтелігентність. Ми ще побачимо їх і оберемо розумом та серцем.
Вони вартують нашої підтримки і довіри…
Переглядів: 4707
|