 Якщо в цивілізованому світі краса та привабливість міста оцінюються за його визначними місцями, архітектурою чи видатними особистостями, то в Україні ще й за чистотою. Чисте місто- це не тільки зручність і комфорт для жителів, але і один з показників ефективності роботи місцевої влади, що часто приносить останній додаткові голоси виборців. Дрогобич, на жаль, в плані чистоти вулиць та інших територій пасе задніх, якщо порівняти, наприклад, зі Стриєм.
Хочеться вірити, що саме тому, дбаючи про оперативне збирання сміття і вивіз його до місць утилізації, міська влада Дрогобича в особі Департаменту міського господарства вирішила придбати для комунальної господарки сміттєвози. В рамках чинного законодавства було оголошено тендер на закупівлю двох одиниць даної техніки. На перший погляд, в цьому можна побачити лише позитив, що виявляється в піклуванні влади про покращення умов проживання мешканців міста.
Проте, заглянувши в документацію конкурсних торгів, доволі дивним видається одне з тендерних застережень про те, що допускається закупівля техніки віком до 10 років. Відразу постає питання: навіщо купувати техніку, яка невідомо де, як і скільки часу експлуатувалася, а не нову, що відповідає всім стандартам, має гарантійний термін та сервіс? Часткове пояснення цьому можна знайти, але лише тоді, коли йдеться про раціональне та економне використання бюджетних коштів. Як побачимо далі, що в даному випадку все з точністю до навпаки. Ніяк не хочеться в це вірити, але самовільно підкрадається думка, що переможець тендеру був відомий ще до початку процедури, а його публічне оголошення було лише справою часу.
Однак, незважаючи на явно помітну упередженість щодо інших можливих учасників, автокрановий завод все ж подав тендерну пропозицію на поставку 2-х сміттєвозів, ставши єдиним серед 3-х учасників виробником даної техніки.
До речі, сміттєвози — один з нових видів продукції ПАТ "ДЗАК", що виробляються спільно з провідним європейським виробником Для виготовлення застосовуються високоякісні імпортні матеріали та комплектуючі, продукція має сертифікат відповідності та іншу необхідну дозвільну документацію. За останні 6 місяців заводом реалізовано 15 одиниць даної техніки, що успішно експлуатується комунальними підприємствами багатьох українських міст. Але, найголовніше, що ці машини зібрані мешканцями цього міста, адаптовані для роботи та розраховані для потреб комунальних господарств нашого регіону.
Подавши тендерну пропозицію, ПАТ "ДЗАК" вказав ціну 690 000 гривень за одиницю. Інший учасник торгів, дрогобицька фірма ТОВ "Петрус" запропонувала ціну 890 000 гривень. Різниця в ціні 200 000 за одиницю давала кранобудівникам всі підстави розраховувати на перемогу, так як економія та ефективне використання коштів міської казни повинні бути пріоритетом в діяльності керівників міста. Може б це і було так, але тільки не в Дрогобичі. Як результат, переможцем тендерних торгів стала фірма ТОВ "Петрус", що зобов'язалася поставити комунальникам два вживаних сміттєвози на шасі Mercedes, а не місцевий виробник (донор міського бюджету та найбільший роботодавець регіону), що запропонував значно нижчу ціну, гарантійне та сервісне обслуговування даної техніки.
Не секрет, що в нашому суспільстві справедливість -це річ надто вже рідкісна та немодна, але все таки дані торги мали б викликати зацікавленість відповідних правоохоронних органів.
Можна було б і не надавати особливого значення даному факту, оскільки така практика при проведенні тендерних торгів в Україні є радше закономірністю, ніж винятком. Якби не одне але...
Керівники нашого міста постійно турбуються про ситуацію на автокрановому заводі, не втомлюючись на нарадах та в місцевих ЗМІ розповідати про спад обсягів виробництва, необхідність збереження робочих місць, вчасну виплату зарплати. Однак, як бачимо, це лише слова, що зовсім несумісні з ділом. В умовах фінансової скрути тих 400 тисяч гривень не є вже такою і малою сумою для бюджету Дрогобича. Цього, напевно, вистачило б на ремонт однієї вулиці чи дитячого садка ( якщо, звісно, не оголошувати ще один такий тендер). Так само, і 1380 000 гривень не є малою сумою для ПАТ "ДЗАК" - одного з небагатьох промислових підприємств, що ще функціонують в Дрогобичі, так як це і нарощення виробництва, і заробітна плата і, врешті-решт, поповнення міської казни, яка так безвідповідально розтринькується.
Як бачимо, такі великі "турботи та переживання" про долю автокранового заводу та людей, що на ньому працюють, є лише пустими балачками, що можуть сприйматися не інакше, як дешева піар-акція дрогобицьких градоначальників .
Переглядів: 7357
|
