 Нарешті прийшла весна-красна, і поле кличе до роботи. Казав народний метеоролог, журналіст Василь, що у квітні опади передбачаються аж в кінці місяця. Стійке потепління має прийти після Великодня. Травень стане найбільш дощовим за останні десятиліття: дощі почнуться 14-15 і поступово вичерпають свою силу до 28-29 числа. Але робота і погода – то є одне, а ниськи при неділі маю час і для вас, земляки мої дрогобицькі. Тому знову вирішив написати сюди. Спочатку думав, що мене надрукує котрась газета, але там відмовили, мовляв, місця нема, а кожен квадратний сантиметр коштує гроші. А тут переді мною двері не зачиняють, кажуть, що ще є цілі гектари вільного простору – пиши всьо, скільки хочеш, але тілько чисту правду. Інакше подадуть до суду. Ото й пишу.
Спочатку хочу подякувати вам за то, пане редакторе, що опублікували мого попереднього листа. Видно, що влада мій голос почула, і той томограф у лікарні зразу відремонтували. Сват – живий-здоровий, і з головою в нього, як показав томограф, все добре. Правда, стало трохи зле свасі, бо мусила за той томограф витягнути з ліфчика аж 500 пенсійних гривень. Але то дурниця, головне – апарат працює, контора пише.
Так як ваш сайт – інформаційний, то далі все писатиму серйозно і дуже офіційно. Тому переповім вам всі новини, які мені розповів поштар Йосиф, що пенсію носить. То слухайте.
По таємних каналах стало відомо, що голова Львівської ОДА пан Михайло Костюк почав читати сайт "ДІ". Десь казав за пивом, що його ваш сайт заводить більше, аніж довгонога секретарка. Начитався він всього, і прийняв рішення в якості експерименту поміняти місцями голів міст Дрогобича і Стрия. Йому стало цікаво, що за три місяці зміниться в Дрогобичі. Коли то має статися – не знаю, але кажуть, що голова Стрия панічно проти такого експерименту навіть на один день.
У Дрогобицький деканат УГКЦ прийшла депеша аж з Адміністрації президента. В ній іде мова про те, що під час зустрічі 21 березня представників Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій з президентом, останній зобов’язав міністра культури Михайла Кулиняка зіграти всім на баяні. Сольний концерт міністр дав після трапези в місцевій келії. Один з членів ВРЦіРО, окропивши свяченою водою баян міністра, під багатоголосе "браво!" звернувся з пропозицією до президента провести аналогічний сольний концерт на вотчині баяніста. У іншому виступі Предстоятель УГКЦ Блаженніший Святослав також наголосив на необхідності розвитку державно-церковних стосунків, що "є важливим чинником гармонійного розвитку нашої країни". При цьому він підкреслив, що сьогодні у нашій державі часом відчувається гостра відсутність діалогу між владою та різними частинами громадянського суспільства. "Розвиток діалогу дозволить знімати ту напругу в суспільстві, яку сьогодні спостерігаємо", – наголосив Глава УГКЦ.
Тому на Великодні Михайло Кулиняк з офіційним візитом і баяном прибуде в місцеву курію. Хтозна, чи завітає міністр культури в сільський клуб у Почаєвичах, але про відсутність кінотеатру в колишньому обласному центрі, а нині рідному Дрогобичі йому відомо. До речі, минулої неділі міністр вже побував у дрогобицькому музучилищі на концертній програмі.
Останнім часом почастішали випадки польотів НЛО над Дрогобичем, особливо над його південною частиною. Уфологи стверджують, що вектор польоту пролягає точно над будинком екс-голови міста Михайла Лужецького і прямує до Борислава. При тім інопланетяни вперто ігнорують вежу дрогобицької ратуші. Це пояснюється нашпигованістю башти вежі ретрансляторами мобільних операторів і жучками – чиновницьких кабінетів. Від такої напруги в ефірі, кажуть, бджоли гублять орієнтацію і гинуть. Вочевидь, про це стало відомо представникам чужої цивілізації, тому, не бажаючи змінювати свою особисту орієнтацію, цей маршрут польоту на їхній мапі вони позначили фатальною червоною смугою. Довідавшись про такий конфуз від NASA, міський голова Дрогобича нарешті вирішив виконати дану два місяці тому громаді обіцянку. А тому саме сьогодні, 1 квітня 2012 року чітко о 18.00 годині він особисто, як і казав, видряпається на дах автошколи по вулиці Сагайдачного і скине додолу оту злощасну базову станцію мобільного зв’язку. Працівникам ратуші, котрі будуть підтримувати голову міста (хто і за що вчепиться – то вже як пощастить), буде оголошено подяки в урочистій обстановці із залученням преси та нараховані премії з бюджету розвитку міста.
Неприємний трафунок стався з пастором Витівка М. з села Небрехи Регітнянського району, що на Луганщині. Перебуваючи на санаторному лікуванні в Трускавці, одного зоряного вечора він вирішив навідати свого колегу з Дому молитви, що по вул. Коростельов-street у Дрогобичі. На жаль, все відбувалося ввечері, тож пастор розгубився, де знаходиться храм – зліва чи справа. Далебі, ввечері на даху флюгер дещо нагадував, тож гучний гавкіт собаки за огорожею підказав йому, що там – не храм для проведення служінь християн-баптистів, а приватний об’єкт. Про цей випадок зі слів пастора написала регітнянська районна газета "Шлях до прогресу".
Як повідомило Управління статистики міністерства сільського господарства, за попередній квартал різко зменшилося поголів’я свиней в Україні. В зв’язку з тим значно збільшилося навантаження на роботу ВАТ Жидачівського целюлозно-паперового комбінату. Кажуть, туалетний папір представники м’ясопереробної галузі закуповують тоннами, і вже укладають ф’ючерсні угоди на закупівлю продукції заводу. Вивчаючи кон’юнктуру ринку, на закритому засіданні апарату голови Дрогобицької райдержадміністрації Михайла Сендака одностайним голосуванням було вирішено відмовитися від ідеї будувати сміттєпереробний завод в районі, а натомість виділити земельну ділянку для будівництва паперового заводу. Таким чином зменшиться кількість безробітних в районі, покращиться наповнення бюджету та відчутно знизяться роздрібні ціни на продукцію місцевих ковбасників. Крім того, у структурі посівів району збільшиться частка сої – бобової рослини, попит на яку з кожним роком зростає.
Відновився у Дрогобичі шалений попит на керамічну цеглу. Після закриття цегельного заводу по вулиці Війтівська Гора випалену цеглу на заводі по вулиці Трускавецькій закуповують прямо-таки гарячу з печі. Черга на дрогобицьку цеглу зростає колосальна, купці ще звечора записуються у чергу і стоять перед прохідною заводу цілу ніч. Подейкують, що нібито постає з розрухи дрогобицька "Дрофа", але в цілковитому нокауті перебуває колишній Долотний завод. Долота вже там не роблять, бо все, що було металеве на заводі перекочувало на приватні пункти прийому металобрухту в порізаному на кавалки стані. Навіть цвяха чи болта на території заводу не знайдете – все продали. Але зразу кажу - чи то правда про цвяхи і болти – точно не знаю, просто таке чув.
Організація із захисту братів наших менших не на жарт стурбована станом бродяжництва бездомних собак і котів у містах Дрогобичі і Стебнику. За тисячорічний досвід встановлено, зокрема, що у містах коти завжди кажуть "мяв", а у сільських населених пунктах – "мєв". Від представників екологічного контролю та санітарно-епідеміологічної служби почали надходити тривожні сигнали, що бездомні вуличні коти у наших двох містах почали казати "мєв". Це не на жарт стривожило і міську інтелігенцію. Тому з відповідним листом дрогобицький КОД (Комітет опору диктатурі) звернувся до директора Всесвітнього товариства захисту тварин французької принцеси Элізабет де Крой і експерта Всесвітнього товариства захисту тварин Брайан Фолькнер з проханням врятувати дрогобицьких котиків і собачок від бездомності.
Погода вносить свої корективи і на стан вирішення дорожньої проблеми в Дрогобичі. Перечитавши унікальну інформацію у Вікіпедії про велосипед та розв’язання такої проблеми у Китаї частина водіїв покидають затратні автомобілі і починають курсувати містом на велосипедах. Дешево, екологічно чисто, корисно для організму, а основне – для нервової системи. Але ще невідомо, чи стане це прикладом для вельмож з ратуші, адже гаманоподібний бляшаний автомобіль для них досі залишається ознакою престижу і засобом пересування райцентром.
Міська влада Дрогобича нарешті пішла на уступки місцевій дітворі, а тому на порядку денному сьогодні – повернення будинку колишнього Палацу піонерів дітям у повному обсязі, а напіврозвалене приміщення по вулиці Лесі Українки разом з землею на пів гектара виставлять на продаж через аукціон. Це в свою чергу поверне привабливість Дрогобичу, адже іноземних туристів від цього задушить велика зелена жаба, а про такий відважний вчинок мерії напише закордонна преса.
Насамкінець, як пошепки додала мені поштарка Стефка, стадіон нарешті добудують. Багатомільйонні вливання у цю програму слід очікувати зі Сходу, тому, як і обіцяв міський голова, "на початок листопада цього року" матимемо прекрасний стадіон з розвиненою інфраструктурою та іншими прибамбасами.
А ще до Дрогобича має намір приїхати відомий у світі німецький художник Едгар Мюллер. Його роботи відомі тим, що являють собою тривимірні оптичні картини-ілюзії у формі прірв на тротуарах і площах міст. Дрогобич його зацікавив ямами і проваллями, з яких він змалює ескізи для своїх наступних шедеврів у футуризмі. Особливо його увагу привабило таємниче підземелля, що оголило свої стіни під магазином у центрі міста. На жаль, саме підземелля побачити йому вже не доведеться – діру в землі залатали.
На цьому офіційна інформація закінчується, тому далі - коротко про себе. Побілив свій сад вишневий біля хати, ще й сусідці Касі, що сама живе, доглянув яблуні. А за зиму, людоньки, начитався енциклопедій, і тепер знаю дуже розумні слова. Ось до прикладу, спостерігав, як невиховані господарі в березні спалювали на полях суху траву, а на вулицях міста – сміття. Навіть біля лікарні (там, де бар) 20 березня такі дими валили, що в Михайла з десятої палати дихавиця розпочалася. От чи знає пан голова, що від горіння сухої трави виділяється з димом отруйна синильна кислота – небезпека для астматиків? Хіба привабливим є місто, коли на його вулицях валять клуби диму, га? А ще дивлюся, як палії підпалюють траву коло доріг. Ото їхав поїздом до Стрия – мати рідна, диму – аж до неба! Людоньки, та то гріх таке робити! Навіть свого кумпеля за парканом присоромив за таке – траву на городі палив. Та ж то є файне добриво! І таке чудо робиться щороку навесні і восени.
Ну і, ясна річ, розкажу інший приклад. Нагодувала мене вчора моя Алла варениками з бульбою та борщем, а я до них ще й часничку та перцю додав – смакота! Я так їй і сказав, що після її вареників і борщу у мене купа ендорфінів нагромадилося в організмі, аж зашкалює. Жінка від того не на жарт стривожилася, і почала виправдовуватися, що все додала екологічно чисте: і бульба з буряками наші – вирощені на коров’ячому добрі, і сіль – наша, дрогобицька йодована, і борошно українське, з Дніпропетровської області, без всіляких там ГМО чи яке там воно. І мало не плаче, а я сміюся та її обіймаю: кицюню моя мила, сонечко ясне, усміхнися мені щиро, бо ендорфіни – то гормони щастя! А любов до чоловіка приходить через який орган, га? Вірно, через повний шлунок! Тож щиро зичу і вам, люди добрі, такого гормону побільше і гумору до нього перцевого – щобисьте довго прожили на тім світі в радості і любові, та здоров’я міцне мали і лиха не знали. Достатку вам цілі скрині і будьте щасливі!
Переглядів: 5045
|
