Програма кандидата у ректори Тищенка Олега Володимировича |
Новини | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
05.04.2012 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тищенко Олег Володимирович, 1964 року народження. Закінчив СШ№3 у м. Дрогобичі. У 1989 році закінчив філологічний факультет Дрогобицького державного педагогічного інституту імені І.Я.Франка. Кандидат філологічних наук з 1994-го року. Тема дисертації "Типологічна характеристика обрядової лексики в російській та українській мовах" /на матеріалі весільних номінацій/; навчання в стаціонарній докторантурі Київського національного лінгвістичного ун-ту з 1997 по 2001. Докторську дисертацію "Обрядова семантика слов'янських мов у зіставно-типологічному аспекті" захистив у 2001 р. за спеціальністю 10.02.15 - загальне мовознавство.
Сфера наукових інтересів: слов'янське, германське і зіставно-типологічне мовознавство, прикладна лінгвістика, полоністика, етнолінгвістика, мовна і міжкультурна комунікація, лінгвокультурологія, слов'янська фразеологія і ономастика. Має 75 публікацій, наукового і науково-методичного характеру та монографії. З них 20 публікацій надруковано у провідних наукових виданнях інших держав ( Польща, Німеччина, Росія, Чехія, Румунія), решта - в Україні. Стаж педагогічної та науково-педагогічної діяльності у вищих закладах освіти ІП-ІУ рівня акредитації 15 років. Працював в Дрогобицькому державному педагогічному ун-ті (1989-1991 -асистент кафедри слов'янських мов, 1994-1997 - ст. викл.цієї ж кафедри;) з 2001 по 2003 рр. -доцент кафедри українського та загального мовознавства Київського національного лінгвістичного ун-ту; працював також в Національному ун-ті "Києво-Могилянська академія", Київському славістичному ун-ті, НАУ "Острозька академія". В 1995-1998 рр. працював на кафедрі східних досліджень Інституту соціології і філософії Жешівського університету (Польща). З 2007 по 2011 р. очолював кафедру слов'янських мов Інституту філології Католицького Люблінського ун-ту Іоанна Павла II (Польша). Останнє місце роботи: проректор з наукової роботи Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного ун-ту (з 2002 по даний час). Підготовка науково-педагогічних кадрів: під його керівництвом захищено 11 кандидатських дисертацій, з них 1 дисертація (докторат) у Католицькому Люблінському ун-ті Іоанна Павла II. Член спеціалізованих вчених рад при Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова та Південноукраїнському національному педагогічному університеті імені К. Д. Ушинського (м.Одеса). Одружений: дружина - Світлана (економіст), має 2-х дітей (дочка Юлія, 1995 р.н., син - Віталій, 1997 р.н.). Основні елементи програми У час кардинальних змін, які нині відбуваються у системі вищої освіти, зокрема планомірного переходу до автономії та розширення повноважень вищих навчальних закладів, необхідно підсилити якість освітянських послуг, удосконалити принципи і методи управління університетом на засадах паритетності, демократії і колегіальності управлінських рішень. Для цього суттєвим, з одного боку, є збереження нинішньої внутрішньої змістової структури університету і тих вагомих здобутків, яких досяг колектив останнім часом, а з іншого - підсилення якості підготовки фахівців на ґрунті сучасних інформаційно-технологічних пріоритетів, забезпечення послідовності, планомірності, гнучкості й інноваційності навчального процесу, його відкритості у європейський культурно-освітній простір. З огляду на сказане визначальним для професорсько-викладацького колективу Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Я.Франка на найближчий період вважаю підвищення статусу та забезпечення сталого розвитку університету у сфері освітньої, наукової, культурно-просвітницької та міжнародної діяльності, підсилення дослідницького потенціалу, максимальне наближення до основних параметрів університетів Європи та в перспективі отримання статусу Національного. Утриматись, як мовиться, на плаву і бути затребуваним на освітянському ринку послуг, виробити не тільки власну філософію навчально-виховної діяльності з опертям на університетські традиції, мати свою економічно-бізнесову епістемологію, соціальну та економічну стратегію й тактику поступу, моделювання освітньо-наукової діяльності - нині усі ці виклики постають з найбільшою гостротою для усіх без винятку вищих навчальних закладів нашої країни. Не виключенням є і Дрогобицький державний педагогічний університет ім.І.Франка. Перефразовуючи нашого геніального земляка, можна стведжувати, що сьогодні школа "стоїть не тільки вчитетем", але й передусім студентом (гострий брак студентів унаслідок демографічної кризи, зростання інтересу до технічної, а не гуманітарної сфер, можливе скорочення держзамовлення, відсутність працевлаштування і т.ін.) - усі ці негативні чинники зумовлюють пошук власної ніші в загальному глобалізаційному світі й освітянському просторі зокрема. На моє глибоке переконання, нині ректор повинен бути не тільки високого рівня науковцем, відомим в Україні та поза її межами, але й креативним менеджером, молодим прагматиком, відкритим на будь-які розумні ініціативи і пропозиції, вільним від стереотипів минулого й політичних уподобань, незалежним від будь-яких негативних соціальних явищ (протекціонізм, елементи корупції), які, на жаль, мають місце. Головними напрямами моєї роботи в науковій сфері є: • перегляд й оптимізація наукової політики університету в бік її спрощення та демократизації, відхід від формалізації і жорсткого контролю структурних підрозділів до піднесення якісного рівня наукової роботи, її гнучкості, різноплановості; відкритість у європейський освітній простір; • наповнення міжнародних угод про співпрацю у науковій сфері якісно новим змістом за зразком деяких університетів Європейського Союзу; • створення нових фахових наукових видань з профілюючих дисциплін, де є відповідне кадрове забезпечення докторами наук; • відкриття аспірантури і докторантури з нових перспективних спеціальностей для підготовки кадрів вищої кваліфікації; • надання всебічної підтримки сформованим в університеті науковим і науково-педагогічним школам, діючим спеціалізованим вченим радам, організація та підтримка для відкриття нових спеціалізованих вчених рад; • проведення спільних міжнародних заходів, семінарів, конференцій, круглих столів тощо; • компетентна й цілеспрямована допомога науковим осередкам, кафедрам і окремим схильним до наукового пошуку студентам в отриманні грантів на наукові дослідження та можливості продовження навчання й стажування за кордоном; • активізація співпраці на рівні грантів для апірантів та викладачів по лінії Вишеградського фонду; • розробка системи належної оцінки та заохочень за вагомі наукові здобутки шляхом преміювання, пріоритетність в отриманні грантів і фінансування міжнародних відряджень, індивідуальний підхід при розподілі навчального навантаження і т.ін.; створення системи доплат за авторитетні наукові публікації, патенти, підручники; • усебічне сприяння росту науково-педагогічних кадрів, пошук нових можливостей для підвищення фахового рівня працівників й студентів Університету, зокрема і в рамках різних міжнародних практик та обмінів; Щоб забезпечити ці ініціативи, варто перейти від екстенсивного шляху розвитку ДДПУ, до інтенсивного - наповнення його новою якістю і міжнародними перпективами. Таку якість я вбачаю: • у створенні при університеті спільних з академічними і освітянськими установами Євросоюзу (і особливо наших найближчих сусідів - Польщі, Чехії, Румунії) різних форм власності консорціумів та відділень, які забезпечуватимуть трансфер підготовки спеціалістів й наукових розробок, їх неперервність і мобільність (наприклад, можливість здобуття ступеня магістра і доктора в Польщі після отримання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра в Дрогобичі) або ж підготовка у нас в університеті бакалавра, який отримує диплом міжнародного зразка і має можливість здобути ступінь магістра і доктора за кордоном. • найбільш приваблими в цьому плані вважаю такі спеціальності, як європеїстика, англіїстика, германістика, міжнародний туризм, транскордонний маркетинг, банківська справа; невиключена і можливість поширення такої співпраці на біотехнологічну сферу, реабілітацію й провідні технічні, інформаційно-технологічні сфери. Така інноваційна модель не є чимось недосяжним, утопією, нині так працюють чимало установ, академій та університетів Жешува, Любліна, Кракова, Варшави, Оломоуця тощо (особливо з огляду на брак власних студентів у зв'язку з демографічною ситуацією). Перевагою такої моделі є й те, що ті, хто навчаються за такою програмою, не складають ЗНО, а зараховуються в університет лише на підставі внутрішнього іспиту чи співбесіди. У цьому разі гасло "Твоя міжнародна освіта в Дрогобичі" стає реальністю. Сьогодні такі види міжнародної співпраці практикують освітянські установи Києва, Рівного і Львова. Для цього потрібно створити на одному із факультетів Славістичний центр, який здійснював би ґрунтовну мовну підготовку учасників цього проекту, а також займався культурно-просвітницькою й науково-популярною діяльністю і розпочати підготовку відповідних програм для ліцензування і акредитації згаданих спеціальностей при МОНМС України. На постійних засадах здійснювати культурний обмін студентів та "гостьових професорів", обмін, науковою університетською продукцією. Пошук нових векторів співпраці з шляхом проведення спільних конференцій, симпозиумів і семінарів. Удосконалення освітньої, навчальної та управлінської діяльності • абсолютний пріоритет: суцільна інформатизація і комп'ютеризація навчального процесу, спрощення (або застосування лише окремих релевантних елементів) модульно-рейтингової моделі оцінювання; • сформувати при науковому відділі структуру з аналітики і маркетингу для кращого забезпечення участі в отриманні наукових, промислових та комерційних грантів, а також для впровадження наукових розробок вчених університету в практику; • постійно впроваджувати інноваційні технології підготовки кадрів, забезпечити багатоступеневість, динаміку й гнучкість ситеми підготовки спеціалістів освітянської галузі шляхом можливості здобуття кількох спеціальностей одночасно; • пошук "золотої середини" між деякими "депресивними", такими, що користуються недостатнім попитом, і, навпаки, "модними" спеціальностями з метою забезпечення відповідного балансу між ними з огляду на кадрову забезпеченість; • відкриття на факультетах нових перспективних спеціальностей: східні мови, прикладна лінгвістика на факультеті романо-германської філології, політична культура і ідеологія, журналістика, європеїстика (остання включатиме європейське право, економічне право, вивчення єврорегіональних ініціатив, інфраструктури, зокрема й банківської справи, на пограниччі) - на факультеті економічної освіти та управління й історичному факультеті, славістика, видавнича справа й редагування - на філологічному факультеті, українознавство, бібліотечна справа, англійська мова для початкових класів - на педагогічному. • створення при ректораті бюджетно-фінансової комісії, в компетенцію якої входить визначення пріоритетності виділення коштів на наукову, навчальну, освітньо-виховну, господарчу діяльність структурних підрозділів університету, не виключена фінансово-господарча автономність окремих підрозділів університету; • постійний моніторинг професійної діяльності професорсько-викладацького складу, особливо при укладанні контрактів; •активізувати профорієнтаційну роботу з метою рекламування діяльності ун-ту в школах регіону і України, створити відділ моніторингу освітянської професії й координації підготовки спеціалістів з потребами шкільного та академічного ринку з метою надання допомоги у працевлаштуванні випускників; • активізація економічної транскордонної співпраці, розвиток інноваційних технологій в галузі туризму і малого підприємництва (наприклад, виготовлення власної сувенірної і брендової продукції, яка є знаком університету, приміром, на кафедрі народних промислів і т.ін.); розвиток внутрішньофірменного підприємництва на факультеті менеджменту і маркетингу. • залучати до викладацької роботи перспективних студентів вже на рівні магістратури, як це є в деяких ун-тах, зокрема НАУКМА, Острозькій Академії і т.ін. • подолання прихованого безробіття (коли більшість випускників не працюють за фахом або не працюють взагалі); • уникнення протекціонізму та будь-яких преференцій з боку ректора, особливо що стосується вступу до університету, родинних зв'язків тощо. "Кожен є рівним перед усіма іншими членами педагогічного колективу"; • створення "скриньки ректора" й ректорської електронної пошти для працівників і студентів з метою швидкого реагування на аномальні й негативні явища у навчальному процесі (хабарництво, вимагання) й збереження конфіденційності інформації, що надходить у ректорат, свобода її доступу без будь-яких адміністративних бар'єрів; • усебічна підтримка науково-педагогічних традицій університету франкового ВНЗ, • підсилення ролі колегіальних органів і студентського самоврядування шляхом мотивації для створення студентського парламенту, активізації функції студентських деканатів тощо. інвестиції і розвиток матеріальної бази • вкрай необхідними є встановлення нового аудіовізуального обладнання, зокрема лінгафонних кабінетів, оновлення аудиторного фонду багатьох факультетів і в першу чергу фізико-математичного, філологічного, романо-германської філології; • суттєвого оновлення потребують навчальні майстерні, навчальні та наукові лабораторії інженерно-педагогічного факультету. Більшість обладнання працює понад ЗО років, застаріло морально й фізично. Окремі верстати і прилади виготовлені ще у 50-х роках минулого століття й декілька разів відпрацювали свій ресурс. Обладнання постійно виходить з ладу, ремонтується силами колективу факультету і лише завдяки його ентузіазму працює і використовується у навчальному процесі. Проте без підтримки ректорату і без централізованого фінансування зберігати його функціональність стає дедалі важче. У разі обрання мене ректором буде складено й затверджено перспективний план поступового оновлення та розвитку матеріально-технічної бази факультету. • розбудова житлового фонду, зокрема й квартирного, для викладачів та працівників, покращання житлових умов для студентів у гуртожитках; • перегляд нерухомості університету, можливість її інтеграції і просторової консолідації (укрупнення) й відмова від аренди деяких нерентабельних об'єктів; культурно-просвітницька й спортивна місія університету • вкрай необхідним є створення власного прес-центру, що дозволить активніше розвивати зв'язки з громадськістю міста і регіону і в перспективі зорієнтувати його на відкриття таких нових спеціальностей, як міжнародна інформація та журналістика; • пошук нового приміщення для бібліотеки, впровадження нового обладнання і в перспективі її послідовна комп'ютеризація; • популяризація культурних і освітянських надбань університету на рівні міста і регіону, зокрема, Польського центру, Центру франкознавства, художньо-мистецьких колективів, які стали брендами, візитними карточками франкового університету тощо; • покращання матеріального фонду університету шляхом залучення спонсорської і меценатської допомоги (фірм, організацій, товариств), благодійної та інвестиційної діяльності; • активна підтримка спортивної галузі, популяризація спортивних досягнень, сприяння у розвитку фізичного здоров'я студентів, їх участі у міжнародних і всеукраїнських спортивно-масових заходах. На базі факультету (у м.Трускавці) створення реабілітаційного центру "ЗДОРОВ'Я НАЦІЇ", а в перспективі і Ботанічного саду; • підтримувати ініціативу студенської молоді, забезпечувати її дозвілля при центрах-клубах для відпочинку в гуртожитках університету. Я претендую на посаду ректора для того, щоб передати нагромаджений позитивний досвід -науковий, практичний, навчальний - колективу рідного університету, його професорсько-викладацькому й студентському загалу, рідному місту, бо тут почалось моє наукове становлення й зростання як фахівця. Ректор має творити добро для університету, міста і регіону. І саме таку місію я вбачаю у своїх намірах. Переглядів: 5434
Додати коментар
|
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 6071 день)