 1991 рік – повітря просякнуте духом незалежності та глибокого патріотизму. Радянську владу женуть "поганою мітлою", бо на зміну їй має прийти нова – демократична, патріотична і, головне, українська влада, яка має зробити Дрогобич процвітаючим містом. У лавах тих, хто проганятиме привид комунізму із рідного міста буде Віра Іванівна Байса. Це буде початок її шляху на політичній арені.
2004 рік - депутат Львівської обласної ради Віра Байса вчинила публічне спалення регіональних тижневиків "Інфоблок" та "Тустань". Що ж, у кожного своє бачення демократії. Такі, притаманні Середньовіччю, методи захисту власної позиції аж ніяк не імпонують поведінці політика ХХІ століття.
2006 рік – Віра Байса балотується на посаду міського голови, але програє Миколі Гуку. Націоналістичні ідеї дрогобичанам сподобались більше ніж байсівські обіцянки. Не помогло і те, що усі пророцтва в один голос твердили, що добре заживемо тоді, коли до влади прийде жінка. Як на державному, так і на місцевому рівні це не спрацювало.
2010 рік – Віра Іванівна складає депутатські повноваження. Вона вже не має права голосу, але все ще з`являється на наради та сесії іноді звертаючи на себе увагу коментарями та запитаннями до виступаючих. Та пані Віра вже давно перетворилась на політичну мумію, на яку ніхто особливої уваги не звертає...
Віру Байсу знають всі, та чи всім відомо, яка вона насправді? Дочка порядних батьків, учениця ЗОШ №1, інженер за освітою, працівник Дрогобицького долотного заводу, комсомолка, активістка, спортсменка, "рухівка", велика патріотка, захисник моралі ( у 2007 р. вона була вкрай незадоволена скандальною виставкою Гриці Ерде заявивши, що це "знущання над жінкою, Богоматір’ю" і рекомендувала показувати подібне мистецтво "хіба на Кульпаркові"), депутат міської та обласної рад і просто красуня – все це про Віру Іванівну.
5 листопада 2010р. п. Віра Байса, яка є активною членкинею Народного Руху України і Союзу Українок, заявила, що завершує свою депутатську кар’єру і поступається місцем молоді, на яку покладає багато надій. Загальний стаж її депутатської діяльності становить понад 20 років. Тепер, коли Віра Байса покинула ряди дрогобицьких депутатів, багато хто вважав її політичну кар’єру завершеною. Навіть шкодували з цього приводу – мовляв, "з Вірою Іванівною було веселіше". Хоча своїми різкими виступами вона не могла догодити ні владі, ні опозиції. Та, як виявилось, такій невгамовній особі відпочивати зарано – міський голова Дрогобича Олексій Радзієвський заявив, що збирається запросити Віру Іванівну своїм позаштатним радником. Щоправда, ніхто не уявляв, як можуть спрацюватися відома своїми різкими поглядами радник з колишнім шефом.
"Віра Байса за будь-якої влади буде нагорі. Хто зна, що вона поробила нинішньому міському голові Дрогобича, але він узяв її до себе своєю зрадницею." - так свого часу прокоментувала газета "Тустань" той факт, що Віра Іванівна стала позаштатною радницею міського голови.
Віра і преса, або владне корито поглядам не перешкода
В одному із номерів газети "Тустань" було опубліковано статтю "Зв’язкова Байса на захисті інтересів Радзієвського". В ній ішлося про поведінку Віри Байси на передачі телеканалу ZIK "Хто тут живе?", де обговорювали міського голову м. Дрогобича. У програмі взяли участь редактор львівської газети журналістських розслідувань "Інформатор" та представники Дрогобича – очільник ДМО ПР Сергій Гориславський і, звичайно ж, Віра Байса. Було показано маєтки О. Радзієвського, розказано про його діяльність у попередні роки – на посаді міського голови та як депутата ВРУ. Серед питань, які порушувалися – доля фресок Бруно Шульца, стан доріг у місті, проблеми, з якими стикаються дрогобичани на щодень, виконання мером передвиборчих обіцянок. Програма вийшла гострою, якщо зважити і на факт відсутності Олексія Радзієвського (перебував у Стразбурзі). Виступи Віри Байси не просто не допомогли покращити імідж чинного дрогобицького міського голови, а й погіршили його. І у багатьох дрогобичан розвіялися залишки ілюзій щодо того, ким насправді є Віра Байса. (До речі, саме з "легкої руки" Віри Байси свого часу на площі Ринок публічно спалювали газету "Тустань", бо там було надруковано те, чого ця "псевдо-демократка" (як висловився Анатолій Власюк) бачити аж ніяк не хотіла, навіть більше – головного редактора Байса скромно запропонувала спалити.)
Участь у передачі, де Віра Іванівна фактично захищала інтереси свого патрона (хоча колись вона була просто обурена фактом участі у святкуваннях річниці УПА на горі Бренів О.Радзієвського – на той час народного депутата України від Партії регіонів), стала приводом до виключення її Координаційної ради Блоку національно-демократичних сил. Відповідне засідання з цього приводу відбулося 25 жовтня 2011р. Про це повідомив кореспондент ЗІКу з посиланням на голову Координаційної ради Блоку національно-демократичних сил Дрогобиччини Михайла Ваврина.
І з цього часу між двома бойовими товаришами Байсою і Ваврином наче чорна кішка пробігла. У цьому ми остаточно переконалися під час написання даного матеріалу, коли Михайло Васильович категорично відмовився давати будь-які коментарі стосовно Байси мовляв, нічого доброго про неї сказати не може, а поганого говорити не буде. Таку ж позицію займали усі, до кого ми зверталися з подібним проханням.
Пішак чи ферзь на шахівниці міста?
"Відкрию невеличку таємницю: я досить добре граю в шахи і свого часу, працюючи на долотному заводі, виступала у складі шахової збірної заводу, а потім і головної команди Дрогобича. Тож до спорту я не байдужа, тим більше, що навчалась у дуже спортивному класі першої школи. До речі, для підтримки спорту я маю намір виділити частину так званих депутатських коштів для шахово-шашкового клубу "Софія"". – заявила Віра Байса у своєму останньому інтерв’ю. Ми спробували з’ясувати, чи дотримала свого слова Віра Іванівна, але у шахово-шашковий клуб "Софія" потрапити не вдалося. На зачинених дверях не було жодної таблички, яка б інформувала про графік роботи. Отож виникають сумніви, чи справді слова Віри Іванівни матеріалізувалися в конкретні дії.
Але попри тотальне небажання говорити усіх, хто будь-коли хоч якимсь чином був пов’язаний з Байсою, нам усе ж вдалося взяти інтерв`ю у Любомира Сікори, голови Науково-культурологічного товариства "Бойківщина", який пролив світло на деякі віхи життя та діяльності Віри Байси.
Більшість із старожилів дрогобицького політичного "бомонду" не можуть сказати про Віру Байсу нічого хорошого. З чим, на вашу думку, пов`язана така тенденція?
- Віра Байса собі не належить. Вона моя дуже давня знайома. Вона була горда жінка, гарна жінка, вільна жінка... По ділах ваших судити будемо вас.
То вона не зробила нічого хорошого?
- Вона зробила те, про що ті, кого ви питали, бояться голосно говорити, бо вони самі мають, що приховувати.
Мабуть, Ви пам’ятаєте, як свого часу Віра Іванівна палила на площі Ринок газету "Тустань" і стверджувала, що спалити треба і її автора. Яке загалом ставлення Віри Байси до преси і журналістів?
- Віра Байса і преса – то не сумісні речі, бо преса вільна, а над Вірою висить "обов`язок".
Який обов`язок?
- А то ви вже її спитаєте. Тому вона сама собі не належить, то не вона єдина. "Хто не проти нас, той з нами", - це слова Христа. А вона дотримується слів Леніна: "Кто не с нами, тот против нас, а кто против нас, тот враг наш, а врага надо уничтожить". Тобто є полярне розуміння. Хоча вона дочка священника, який не визнав ні радянської влади, ні російської православної церкви.
Але чому така ситуація: батько священник, а вона - радянська активістка ще зі шкільної парти. Це проблема часу чи особистості?
- Ні. Діти громадян, що не визнали радянської ідеології, не визнали російського православ’я, тобто не визнали того дороговказу, куди спроваджувала компартія, тими дітьми заопіковувалася радянська ідеологія. Вона їх омакогонювала. Була розроблена ціла система. Вона і так щаслива, що на волі ходить. Бо було багато таких дітей, яких відправляли в інтернати, а батьків фізично знищували. Тобто їй ще пощастило.
Віра Байса на початку дев`яностих років "виганяла" О. Радзієвського, а тепер є його позаштатною радницею, як вона каже, "зв`язковою між мером і громадою". На Вашу думку, про що це свідчить, Віра Байса – хороший політик і вправний дипломат, чи просто вона прагне бути "ближче до корита"?
- То не Віра вибирала Радзієвського, то Радзієвський її вибрав. Як каже народна мудрість: "Ліпше дідька обійти, як ся маєш з ним спіткати".
Віра Байса відома як активна "рухівка", а як на вашу думку, вона робить щось корисне для партії чи просто нею "прикривається"?
- За радянських часів, кожна п`ята людина працювала на КДБ, а багато з них були продовжувачами роду працівників "VI отделения Санкт-Петербужской канцелярии его императорского величества", тобто, коли ви підписали союз з дияволом, то дорога лише вперед. І її не можна в цьому винити. "Рух" був створений, як громадська організація, яка в лиху годину, при потребі чинитиме спротив будь-якій реакційній владі, а створювався він як спротив радянській ідеології. Але справа в тому, що "Рух" розчинили "псевдодисидентами", які були зобов’язані тим, що вони вижили. "Рух" був завалений ними для того, щоб народ не міг скористатися своєю масовістю і організованістю, його дезорганізували і тим самим обеззброїли. Тим займалася в тому числі і Віра Байса. Бо розвал "Руху" - це не те, що розігнати демонстрацію, а те, що вони із "Народного Руху" зробили кишенькову партію, де ті, хто мали відстоювати інтереси народу, відстоюють інтереси невеликого кола людей.
На даний час рейтинг "Народного Руху" серед політичних партій складає менше одного відсотка.
Рух – це велика довга риска на чистому аркуші. Це ніщо на сьогоднішній день.
У телепередачі "Хто тут живе?" Віра Байса висловилась, що творчість Бруно Шульца не цікава для дрогобичан. Така позиція викликала шквал критики. А чи потрібна Дрогобичу така "активістка", яка не знає елементарного з історії та культури рідного міста?
Будь-яка людина має право на зле і на добре. Але за тим правом залишається відповідальність. Бруно Шульц належить єврейському народу, вони ним гордяться, вони його пропагують і вони оберігають все те, чого він у них заслужив. Я думаю, що у Дрогобичі він відомий мало, тому що про нього не писала ні радянська, ні українська преса. Він став відомий завдяки своїм фрескам, які вивезли у Ізраїль.
Чи має Віра Байса зараз будь-який вплив на політичну ситуацію у Дрогобичі?
Так, як я на рух 164 галактики (сміється).
Переглядів: 5814
|
