 У даному матеріалі хотілося б зупинитись на проблемному, болючому та спірному питанні – відносинах позичальника та банка, їх юридичній канві, огляду практики та способів виходу з кредитного лабіринту. Маючи таку "правову" державу як у нас, ми дійшли до того, що начебто партнерські правовідносини за своєю суттю далеко не такі. Гроші, шантаж та залякування зробили свою справу, хоча, як відомо, з будь-якої ситуації можна знайти вихід – про що ми і поговоримо сьогодні.
Для початку потрібно зазначити, що боротись потрібно починати одразу після того, як Ви зрозуміли, що втрапили у халепу. Адже найбільша помилка більшості позичальників - надмірна пасивність, хоча іноді бувають випадки і гіперактивності. Перші сидять собі тихесенько в своїй шкарлупці та не реагуюють на дії банку доти, доки Державна виконавча служба не призначить аукціон по реалізації кревного майна (бувають випадки, коли позичальники "прокидаються" аж після реалізації). А от "активісти", не без підтримки нечистих на руку юристів, без артпідготовки, без належної доказової бази біжать вперед на амбразуру – подаючи безглузді, надумані, безпідставні позови до суду. З практики скажу – другий спосіб більш трагічний та майже безповоротний, бо, по-перше, за таку "допомогу" (як правило, вона полягає у підготовці примітивної позовної заяви ) потрібно одразу платити чималенькі суми без гарантії результату, а по-друге - такими діями Ви заохочуєте банк до рішучих та цілком адекватних дій – погодьтеся, для суду Ви вже будете не жертвою, а агресором: без жодних доказів напали на банк, який тепер повинен захищатись. Як правило, цей захист полягає в подачі зустрічного позову на стягнення заборгованості, а такий позов, у свою чергу, задовільняють повністю. Тому найперша порада – не спіть, але й не скачіть поперед батька в пекло – намагайтеся вчасно та виважено реагувати на ситуацію, що виникла.
Крім того – користайтесь порадами та допомогою фахового юриста. Якби Ви знали, скільки помилок мені особисто доводилось виправляти внаслідок неправильних дій чи позичальника, чи, що гірше, некваліфікованих представників! Інтернет, доступність інформації та бажання "чорних" юристів заробити роблять чудеса – бажане видається за дійсне, Вам обіцяються золоті гори, а на практиці з великого шуму виходить суцільний "пшик". Друга проблема – у нас нема правової культури, позичальник, отримуючи кредит, рідко читає договір, а окрім положень про видачу коштів в ньому ж гарно прописана відповідальність, така собі "terra incognita" для абсолютної більшості клієнтів банку. Зате в судах, коли банк заявляє, що пунктом таким-то, з врахуванням пункту такого-то, з посиланням на такий-то виходить, що Ви винні вдвічі більше, ніж брали. Ви ж самі все підписали і погодились, тому ніякі зауваження на кшталт "я не зрозумів, не догледів" нікого цікавити вже не будуть. Таких неприємних ситуацій вдалось би уникнути у разі вчасного звернення до спеціаліста в галузі права. Скільки випадків було, коли уже після кризи клієнт йде у банк та спокійно підписує додаткові угоди, навіть не усвідомлюючи, що банк вже виправив усі свої можливі помилки та перекрив доступ позичальника до виходу з кредитного лабіринту!
Отож, як тільки ви усвідомили, що погасити кредит неможливо або погашення реальні, тільки в менших сумах, ніж це зазначено у договорі - одразу потрібно починати роботу по досудовій підготовці, в жодному разі не чекати позову з банку чи готувати наспіх свій. Перш за все, зберіть усі наявні документи по кредиту – договори, заявки, розписки, згоди дружини, паспорти, графіки погашень – усе, що давав банк та Ви йому. Якщо чогось нема– варто звернутись у банк, адже поки Ви перебуваєте з ним у нормальних стосунках, Вам, швидш за все, підуть назустріч. Заодно й перевірите, як у них йдуть справи по Вашому кредиту. Наступний етап – аналіз всього, що Ви маєте та співставлення результатів з тим, чого Ви хочете – платити надалі, але менше, не платити певний час взагалі, закрити повністю, не платити та сподіватись на Фортуну, тощо. Зазначу, що кожна ситуація є унікальною та неповторною, в кожному випадку є нюанси котрі на перший погляд непомітні - неточності в договорах, суттєві порушення при видачі чи погашенні (безпідставне підняття ставки по кредиту, незрозумілі розкидки сум погашення, безглузді комісії, тощо). Провівши своєрідний аудит своєї співпраці з банком потрібно встановити мету, якої Ви хочете досягти і вже від цього відштовхуватись в своїх наступних діях. Обов’язково необхідно провести переговори з банком про реструктуризацію чи відстрочку погашень кредиту. Але на цьому етапі є ряд нюансів – по-перше, всі переговори потрібно підтверджувати документально: листи пропозиції, відповіді, повідомлення про вручення – все повинно бути в письмовій формі та в оригіналі, для подальшої подачі до суду. По-друге, не потрібно спішити з прийняттям пропозицій банків – я надто скептично відношусь до пропозиції змінити валюту кредиту чи перепідписати договір, адже перший варіант є нелогічним зі сторони банку, а другий призводить до встановлення нових договірних відносин, які вже потрапляють під регулювання закону "Про іпотеку" зі змінами, що стосуються позасудового стягнення. У разі невдачі в переговорах з банком потрібно подбати про хороші позиції у суді – тут в нагоді стане позиція щодо підсудності спору (місце прописки та реєстрації заставного майна, а також місце знаходження відділення банку), наявності заключення спеціаліста щодо правильності нарахування відсотків та інших платежів по кредиту, наявність виписок по кредитному договору, тощо. Наступним кроком буде безпосередньо судовий процес, котрий при хорошій підготовці на попередніх етапах буде довгим та більш-менш паритетним. Є, щоправда, й інший варіант – останнім часом банки продають свої кредитні портфелі колекторським конторам чи факторинговим компаніям, а принцип роботи з останніми дещо інший. Як правило такі фірми готові йти на достатньо великі поступки з метою отримати хоч якесь погашення по кредиту. В разі ж звернення останніх до суду – існує досить неоднозначна практика щодо визнання їх стороною спору та належними позивачами, оскільки уступка вимог по кредиту між банком та ними часто супроводжується помилками та невідповідностями до вимог Закону.
Під час судового розгляду цілком можливі варіанти розтермінування погашення, часткове списання штрафних санкцій та пені, перерахунок встановленої банком суми до стягнення. Особливо варто звернути увагу на поручителів по кредиту – останнім часом з’явились офіційні роз’яснення щодо недопущення перекладання відповідальності на них в разі зміни умов договору (ставка, порядок погашення, вартість супроводження, тощо).
Необхідно зазначити, що судова практика та проекти законів останнім часом стають більш лояльними по відношенню до клієнтів банків. За таких обставин є резон вв’язуватись в тривалий спір з банком – можливі суттєві зміни в законодавчому регулюванні кредитних відносин, які полегшать або, принаймні, змінять негативну судову практику в кредитних спорах.
Після завершення судового процесу, тривалість котрого в кожному випадку різна, та в результаті негативного рішення, настає процедура примусового стягнення заборгованості. Не думайте, що одразу після рішення у Вас заберуть майно – цей процес також тривалий та складний. Навіть після рішення є достатньо велика ймовірність домовитись з кредитором про вигідні умови погашення – а це основне. Що потрібно зрозуміти – ні банк, ні колекторів не цікавить Ваше майно, головне тут – живі, реальні гроші. Якщо Ви взмозі їх дати, то примусово стягати їх ніхто не буде. І банки, і колектори добре розуміють, що при примусовому стягненні вони не матимуть впливу на його перебіг – оціночна вартість майна може бути занижена, причому суттєво, прилюдні торги можуть бути зірвані або просто не проведені, і як результат -вартість буде зменшена ще більше, та навіть коли торги будуть проведені - не факт, що майно купить той же клієнт з суттєвим дисконтом та через своїх родичів, а іншого майна в нього раптово не виявиться. Окрім цього, з отриманої суми виконавча служба стягне свій збір (10%), торгова компанія - плату за свої послуги (5-15%), додатково потрібно буде сплатити оплати на оцінку та судові витрати, і в результаті предмет застави – втрачений, інше майно - відсутнє, доходів також нема, а виручені кошти після всіх оплат є мізерні. За таких обставин банку вартує все-таки знайти спільну мову з позичальником в разі наявності з його сторони можливостей реально сплатити хоча б частину боргу.
Резюмуючи все вищенаписане, хочу зазначити – погасити заборгованість в будь-якому випадку доведеться – правильний принцип, котрий неодноразово я чую в судах – "взяв гроші – плати". Проте питання – на яких умовах, в який строк та в якому розмірі? Повірте – по цим критеріям вартує боротись та отримати позитивний результат. Головне почати працювати завчасно, тоді шанси доволі високі, особливо в разі залучення фахової юридичної допомоги. Зі свої практики можу ствердити – з кредитного лабіринту вихід є, головне - бажання та терпіння.
Переглядів: 5813
|
