"Наївні романтики" у світі політики |
Останні новини Дрогобича | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Написав(ла) Вікторія Лишик, газета "ДрогІнфо" | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
12.09.2012 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Чотирнадцяте засідання дискусійного клубу, яке відбулося у Дрогобичі шостого вересня, було присвячене політичним дебатам між кандидатами у депутати до Верховної Ради України, нашими краянами: мешканцем Трускавця Святославом Грабовським та бориславчанином Миколою Тустановським. Хоча, як на мене, дебатів як таких не відбулося. Присутні просто "заглушили" кандидатів сперечаннями, не давши їм можливість висловити свою думку до кінця. (натисніть на фото для перегляду, всього 4 фото) Фото 2, фото 3, фото 4. Хоча й виступ самих кандидатів був досить млявим. На свої запитання аудиторія не почула конкретної відповіді. Нехай вибачать обидва кандидати, але вони просто "лили водичку", говорячи про якусь нікому незрозумілу Утопію, навіть не конкретизувавши: як досягти омріяної мети. За що згодом їх "охрестили" наївними романтиками. Але, усе за порядком. Розпочався виступ кандидатів-мажоритарників у Народні депутати України Миколи Тустановського та Святослава Грабовського із вступної частини першого етапу засідання клубу "З якою метою я йду до Верховної Ради України?". Першим було надано слово колишньому міському голові м. Борислава Миколі Тустановському (політична партія Українська платформа "Собор"), котрий наголосив на тому, що має неабиякий досвід роботи на керівних посадах. Сьогодні екс-мер обіймана посаду заступника начальника нафтогазовидобувного управління "Бориславнафтогаз" ПАТ "Укрнафта". - Як працівник Бориславського міськвиконкому, я добре знаю господарку міста та його проблеми. І шукаю активні шляхи їх вирішення. Маю серйозний досвід роботи у бюджетній сфері та у земельному законодавстві. Розумію реалії промисловості сьогодення. Біда полягає у тому, що на місто не працює основна дохідна частина з оренди та земельного податку. Якщо "господарюватимемо" так і надалі – вже через декілька років такі міста, як Борислав, Дрогобич, Стебник просто не матимуть коштів на утримання бюджетної сфери (шкіл, дитсадків, лікарень, тощо). Я міг би посприяти у плані Законодавства, аби вирішити це питання. Тим більше, коли спостерігаю за роботою Верховної Ради, доходжу до висновку, що там є дуже багато політики, а конкретної роботи – мізер. І те Законодавство, яке сьогодні висуває Парламент, або не виконується, або Закони суперечать одні одним, - відзначив Микола Тустановський. Підприємець та громадський діяч, якого висуває Українська Національна Консервативна партія, Святослав Грабовський у своєму виступі переконував аудиторію у тому, що парламентська діяльність сьогодні не варта й ломаного гроша. Це – брудне болото, куди лізти не варто. Система, яка була побудована на руїнах Радянського Союзу, залишила при владі одних і тих самих людей, які згодом поміняли лише вивіски – з радянського на націоналістичне. А методи їх роботи залишились такими самими. Йому одразу ж заперечили: "Чого ж Ви, добродію, йдете в Парламент, коли там таке болото?". Для себе п. Святослав задався ціллю у процесі передвиборчих перегонів застосувати нові методи, аби просвітити людей щодо обрання партійних лідерів, не як більше, чи менше зло, а як нову якість. Бо ні Київська міська рада, ні Парламент для народу нічого доброго не робить. Там відбувається розподіл та перерозподіл народної власності. Якщо навіть "екстра чесному" депутату і вдасться потрапити до Верховної Ради, за існуючої системи він нічого путнього зробити не зможе. Парламент – це колективна безвідповідальність, де панує організована меншість, яка керує неорганізованою більшістю та усім народом. П. Святослав повідомив, що ним створений механізм : як можна обійти цю систему добровільного рабства, яка називається парламентаризм. Вона базується на тому, аби не обирати того кандидата, якого нам пропонує телебачення і преса (бо саме такого й потрібно існуючій системі державного правління), а того, кого хочемо ми. На таку "премудрість" я можу сказати лише одне: "А кого зараз можна хотіти обрати, коли більшої половини кандидатів по 121-у виборчому округу мешканці Дрогобиччини не знають? А ті, кого знають, не викликають у них довіри". І з усього почутого ні я, ні присутні дискусійного клубу не зрозуміли – що конкретно зроблять виступаючі кандидати у нардепи, коли їм вдасться потрапити у Парламент. Тому у дискусію включився Леонід Тимошенко, який задав обом кандидатам цілком слушне запитання: "Чи ставите ви перед собою стратегічну мету повалення цього режиму?". І сам запропонував один із шляхів досягнення мети, що, на його розсуд, полягає в тому, аби у Законі ввести додаток: усі кандидати-мажоритарники мають бути безпартійними. Це, на думку п. Тимошенка, дасть можливість уникнути маніпуляцій від передвиборних мажоритарників. Мовляв, усі партійні зобов’язані голосувати за того кандидата, якого обрала партія. Як у старі добрі часи: "Ми кажемо "Ленін", а маємо на увазі партію. Ми кажемо "Партія", а маємо на увазі Ленін". Святослав Грабовський погодився з такою пропозицією. Мотивуючи це тим, що партія узурпує право кандидата бути обраним. Адже обиратися має право кожен, а не лише депутат від партії. Він запропонував новий підхід для вирішення проблеми: кожному мажоритарнику написати заяву на складання своїх повноважень у 2014 році (через рік, а не через п’ять років), як це зробив він сам. І тоді, згідно Закону, ЦВК зобов’язана протягом 60-и днів провести у мажоритарному окрузі нові вибори. Тоді, на думку п. Святослава, минуться підкупи виборців, перестануть дерибанитися стадіони, розпочнеться нарешті ремонти шкіл та дитсадків, з’являться кошти на освіту, культуру медицину. Хороша Утопія. Але є одне "але". Звідки брати кошти на проведення щорічних референдумів? Хто їх спонсоруватиме? Аж ніяк не держава. А той, хто проспонсорує вибори, захоче "просунути" до Парламенту свого кандидата, аби через його руки "відмити" вкладені у референдум гроші. І знову почнеться "стара пісня". То, чи варто міняти шило на мило? П. Тустановський висловив застереження: "Люди повинні знати своїх обранців в лице. Спілкуватися з ними. Знати за "своїх" кандидатів якнайбільше інформації. Тому тут просто необхідна політична "розкрутка". Якщо людина буде сама по собі, не в команді, йому буде дуже важко вирішити якесь питання. А тим більше, витіснити провладних депутатів. Бо не буде підтримки. В команді необхідні питання завжди легше вирішити". Президент регіонального об’єднання громадських організацій "Нові Горизонти" Олександр Магльона після почутого ним виступу, наголосив, що на передвиборчій програмі нічого не можна будувати. Адже, хіба хтось може передбачити, які зміни відбудуться у Парламенті через рік? Що це за гра, - обурився п. Магльона, - хочу увійду, хочу вийду… Бо у мене немає грошей, а є тільки чиста совість. Ви самі собі заперечуєте. Не хочеш – не йди. У обох кандидатів я не бачу ні найменшого бажання стати народним обранцем. На таку репліку Святослав Грабовський (а почуте, в основному, стосувалося саме його виступу), одразу ж заперечив: "Моя ціль – це суспільні зміни. Якщо Парламент зможе бути інструментом для досягнення мети, я використаю усі можливості. Якщо ні – працюватиму у тому режимі, у якому працював раніше". Ведучий (редактор часопису "Тустань" Анатолій Власюк) одразу ж "розкусив" виступаючих, прямо заявивши, що насправді їм потрібне крісло мера, а не кандидатура у нардепи. А йдуть туди добродії, аби "засвітитися". Щоб у майбутньому їх згадали на виборах до місцевих рад (відповідно, Борислава і Трускавця). Кандидати не заперечували проти почутого, бо не вбачали у тому, що "засвітяться" нічого поганого. Михайло Кривий (Центр розвитку суспільства) запитав обох кандидатів: "Чи здатні ви в кінцевому результаті зняти свою кандидатуру на користь рейтингу найбільшого опозиційного кандидата у депутати Романа Ілика від Об’єднаної Опозиції?". Обоє кандидатів ухилялися від прямої відповіді. Мовляв, рано ще про таке говорити. П. Тустановський навіть трохи обурився: "навіщо було висувати свою кандидатуру, щоб потім відмовитися від неї на користь іншого?". Мене зацікавило, що саме робитиме Святослав Грабовський, як підприємець, коли стане народним депутатом, аби реанімувати середній пласт населення? Бо ж відомо, що влада своїм ганебним Податковим кодексом просто "зламала" хребет середньому класу населення, "підімнувши" під себе малий та середній бізнеси. Їх зараз просто з’їдає великий монополіст. На своє запитання я також не почула конкретної відповіді. - В нашому регіоні починати потрібно з технологічних парків. Оскільки на побудову нових фабрик та заводів немає фінансів. – Почула я у відповідь. І не зрозуміла: хіба це вирішить дану проблему? Проте, п. Грабовському видніше. Другим етапом спілкування кандидатів з аудиторією було висвітлення одного із пунктів своєї предвиборчої програми. П. Тустановський поставив акцент на тому, аби об’єкти, які були державною власністю, і надалі залишалися державними. Бо власники приватних підприємств на місцях диктують свої правила гри, які не завжди є чесними і приємливими для простих громадян. Йому одразу ж заперечив Михайло Ваврин. - Добродію, а яка форма власності діє на підприємстві, де Ви зараз працюєте? Державна, чи приватна? - У "Бориславнафтогаз" діє приватна форма власності, - зізнався п. Микола. - Ну тоді Ви самі собі заперечуєте… Подальшої розмови не склалося. Попри усі намагання п. Тустановського зібрати волю в "кулак" і донести до присутніх свою думку. П. Грабовський у своїй програмі зробив ставку на місцеве самоврядування, яке з часом мало б допомогти йому внести зміни до податкової системи. Усе зводиться до того, аби гроші від місцевих податків залишалися на місцях, а не вивозилися в град стольний. Уважно вислухавши, Олександр Магльона назвав п. Святослава Олександром Матросовим, який кидається на амбразуру, де немає кулемета. Особливо, у тій частині, яка стосується відкликання депутата-мажоритарника. Третій етап спілкування "Відкритий мікрофон" переріс у суцільний гармидер. Присутні вже не дослухалися до думки одне одного. Дехто з присутніх покинув аудиторію зі словами: "Хлопці, якщо ви хочете, аби до вас ходили – робіть щось". Оте "щось" не дало поважним мужам спокою, і аби вгамувати присутніх, Анатолій Васильович запросив усіх "на примирення" до солодкого столу. P. S. Я навіть не встигла "подякувати" Анатолію Васильовичу за те, що не надав мені можливості задати п. Тустановському, як екс-меру запитання щодо механізму наповнення місцевого бюджету. Складається враження, що п. Анатолій останнім часом ігнорує мою думку. Переглядів: 5156
Додати коментар
|
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 6075 днів)