Ідея "Української Правди" народилась у Дрогобичі |
Новини | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Написав(ла) Анатолій Власюк | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
21.10.2012 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Останнім часом укотре згущаються хмари над свободою слова. Про це говорили учасники Дискусійного клубу. Експертами виступили кандидат у народні депутати по Дрогобицькому виборчому округу N121 Ігор Курус, голова громадської організації "Небайдужі Дрогобичани" Святослав Сурма, один із лідерів молодіжного руху Дрогобиччини Олег Дукас і голова Товариства "Юрій Дрогобич" Володимир Кондзьолка.
Насамперед Ігор Курус говорив про необхідність створення в Україні громадського телебачення або суспільного мовлення. На його думку, за президентства Віктора Ющенка можна було це створити, але не вистачило політичної волі. Він навів приклад створення суспільного мовлення у Німеччині, де діє відомий принцип "п’ять плюс п’ять", коли з кожного придбаного телевізора чи радіоприймача, з кожної відповідної послуги в цій галузі здіймається п’ять відсотків. Там створене окреме підприємство, яке займається суспільним мовленням. Існує й закон про суспільне мовлення, яким заборонено втручання держави в ці процеси, окреслені інші важливі важелі, які унеможливлюють так звану "джинсу", тобто замовні матеріали, що всуціль бачимо в українських засобах масової інформації. Святослав Сурма говорив про Георгія Гонгадзе. 16 вересня виповнилося 12 років з дня зникнення журналіста. Він був особливо знайомий з Гією, адже свого часу той жив і працював у Дрогобичі. На думку Святослава Сурми, свобода слова потрібна всім нам, адже ми живемо в рабстві. Він переконаний, що лише за Віктора Ющенка була свобода слова. Вона можлива лише тоді, коли існуватиме внутрішня свобода. Нині ж маємо суцільну внутрішню несвободу. Святослав Сурма сказав, що Георгій Гонгадзе дивувався, як українці можуть жити в такій внутрішній несвободі, закликав їх, зокрема дрогобичан, до особистого визволення і став жертвою тоталітарного режиму. Саме в Дрогобичі народжувалась ідея популярного нині інтернет-сайту "Українська правда", без якого нині не можна уявити собі життя вільної людини в Україні. Проте спочатку Георгій Гонгадзе думав створити паперовий журнал, що й тоді було незвичним, але він завжди був націлений на рух, на дію, на практичний результат. Причому часто так буває, що задумуєш якусь справу, а нема коштів. Проте вже давно помічено: якщо людина живе в ореолі внутрішньої свободи, то кошти дивовижним чином завжди відшукуються. Щоб стати вільною людиною, треба бути готовим до випробувань. Але, на жаль, більшість із нас є внутрішньо невільними. Олег Дукас, який виступив організатором нещодавнього вшанування пам’яті Георгія Гонгадзе, розповів, як це відбувалося. До речі, Дрогобич виявився одним із не багатьох міст України, де такі дійства пройшли. Володимир Кондзьолка розповідав про ситуацію, що склалася навколо телеканалу ТВі. Як відомо, податкова зажадала сплатити понад чотири мільйони гривень, інакше цей незалежний засіб масової інформації міг припинити своє існування. Керівництво телеканалу звернулося до людей доброї волі із закликом про фінансову допомогу. Народна ініціатива спрацювала, необхідні кошти було зібрано. В Дрогобичі пройшов мітинг на захист ТВі. До речі, як згодом з’ясувалося, дрогобицька громада увійшла в першу десятку тих, хто найбільше зібрав грошей для опозиційного телеканалу. Глибоку стурбованість у присутніх викликало прийняття в першому читанні закону про відповідальність за наклеп. Фактично за критику можновладців журналістів очікує кримінальне переслідування і декілька років за гратами. Українська влада пішла російським і білоруським шляхом, повернувшись до радянського карного кодексу 1961 року, де саме за наклеп передбачалася кримінальна відповідальність. Свого часу за цією статтею в брежнєвські концтабори саджали дисидентів. Коли цей матеріал готувався до друку, ще не було відомо, чи відкликала Верховна Рада України цей скандальний законопроект. Це мало статись у вівторок, 2 жовтня. Коли ми говоримо про захист свободи слова, то це стосується не лише спротиву режиму Януковичу. Свої держиморди є на місці. Саме завдяки їм ми не маємо доступу до публічної інформації, хоча це передбачено чинним законодавством. Під час засідання Дискусійного клубу були названі прізвища дрогобицьких можновладців, які блокують розвиток свободи слова в місті. Зокрема, це Олексій Радзієвський, Тарас Метик, Олександр Коростельов, Євгеній Шильник, Віра Байса. Саме від їхньої політичної волі, наприклад, залежить, аби були внесені зміни до роботи офіційного сайту Дрогобицької міської ради. Нині ж усе облаштовано так, що практично неможливо добути рішення сесій і виконкомів, не кажучи вже про проекти цих рішень. Пасивну, якщо не сказати більше, роль у цьому відіграють депутати Дрогобицької міської ради. Скажімо, абсолютна більшість із них письмово висловилася за зміни в роботі офіційного сайту Дрогобицької міської ради з метою забезпечення свободи слова, проте коли на сесії дійшла справа до голосування з цього питання, не вдалося набрати необхідної кількості голосів. Про це, зокрема, мова йшла на одному з попередніх засідань Дискусійного клубу. Як завжди, наприкінці засідання гаряче і пристрасно виступив дрогобицький народний трибун Ярослав Бігуняк. Цього разу в його руках з’явилася гітара. Наш бойовий побратим виконав гострий політичний памфлет на сьогоднішню владу. Переглядів: 3130
Додати коментар
|
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 6070 днів)