 У середу, 24 жовтня, у приміщенні Дрогобицької міської ради відбулась прес-конференція з приводу безпідставного припинення подачі електроенергії підприємством ПАТ "Львівобленерго" КП "Дрогобичводрканалу", в результаті чого минулого тижня мешканці Дрогобиччини залишилися без води близько 18-и годин.
Секретар Дрогобицької міської ради Тарас Метик розпочав прес-конференцію з того, що найгіршим у цій доволі прикрій ситуації, яка склалася на підприємстві не з вини його працівників, є те, що "Львівобленерго" не має анінайменшого бажання йти на компроміс з водоканалом та виконкомом Дрогобича. А по нашому регіоні вже "повзуть" чутки, що Дрогобиччину чекають наві випробування без подачі води. І виною тому є борги водоканалу. Аби розвіяти хибні чутки і розставити у тій доволі заплутаній ситуації усі крапки над "І", на конференцію було запрошено керівника КП "Дрогобичводоканал" Романа Миколайовича Шагалу, який грамотно і чітко пояснив суть проблеми, що насамперед, криється у свавіллі "Львівобленерго", власники якої заволоділи контрольним пакетом акцій і "підімнулми" під себе закони, аби мати змогу працювати за "своєю" нормативно-правовою базою. Вони ж поставили водоканал у певні рамки, нав’язуючи йому свою політику. А думку мешканців Дрогобиччини вони мали в "носі". Ігноруючи й те, що вимкнення електроспоживання "Дрогобичводоканалу", яке сталось минулого тижня, спричинило незручності не лише для населення регіону, а й паралізувало роботу закладів охорони здоров’я та навчальних закладів. Найбільш критичною склалася ситуація у Стебницькій інфекційній лікарні. У загальноосвітніх школах уроки скоротилися на 15 хвилин, харчування було переведено на сухий пайок. У дошкільних закладах було обмежено прийом дітей.
- Події, які мали місце минулого тижня у Дрогобичі (я тоді був у відрядженні в Києві), мають скоріше політичний, аніж економічний характер. – Акцентував у своєму зверненні до журналістів п. Роман.
- ПАТ "Львівобленерго" – потужна компанія, яка обставлена потужними юристами, договорними стосунками, і на рівні держави вся нормативно-правова база, яка сьогодні виписана в плані діяльності такої структури, зроблена тільки для таких приватних структур-монополістів, яким є ПАТ "Львівобленерго", аби слугувати їм у діяльності проти таких комунальних підприємств, яким є водоканали. Вони діють просто і упереджено. А ми, завдяки їхній політиці, впродовж цього року потерпаємо від того, що наші доходи не покривають наших видатків. Тому такий запізнілий розрахунок за спожиту електроенергію за місяць, фактично відбувається останніх десять місяців.
Звичайно, юридичні ньюанси на нашу адресу сипались часто, але до таких радикальних дій ця енергетична структура не надавлась жодного разу. Ми відповідно реагували, аби "Львівобленерго" відтерміновували нам борги до місяця часу. Складали графіки розтермінувань, згідно яких і платили за спожиту електроенергію. Тому нам було досить дивно, і водночас неприємно, коли з нами таке вчинили напередодні до виборів.
На запитання, чим мотивувало "Львівобленерго" свої дії, п. Шагала відповів: "Недостатністю коштів для сплати за електроенергію, яку підприємство закуповує на енергоринку". Але є одне але. На сьогднішній день водоканали України заборгували "Обленергам" за споживання електроенергії 5 млрд. 46 млн. грн. Напівприватизована структура Донецький водоканал заборгував за спожиту електроенергію 1 млрд. 268 млн. грн., а водоканал Києва – 1 млрд 193 млн. грн. І до такого свавілля з боку енергетичних структур, які їх обслуговують, жодного разу не доходло. Вони б просто зірвали виробничий процес у промисловій сфері, медицині, освіті, тощо. І за це відповідали б перед Законом. "Львівобленерго" ж на сьогодні має перед собою боржників "аж" на суму 9 млн. 722 тис. грн. І дозволяти собі без жодного попередження залишати без води більш, як 300 тисяч населення Дрогобиччини – це є крок, більш, ніж неадекватний. Тим більше, що "Дрогобичводоканал" свій борг справно погашає.
- Сьогодні – єдиний шлях вийти з цієї скрутної ситуації, - це отримати стовідсотковий платіж від населення і зібрати цей мізер заборгованості, який тягнеться ще за попереднього керівника КП "Дрогобичводрканалу". – Запевнив присутніх Роман Миколайович. І продовжив свою бесіду.
- У Дрогобичі промисловість практично зупинена. Населення нам боргує 3, 7 млн. грн. З проплачених абонентами грошей цьогорічний приріст нам складав 500 тисяч грн. Ми добилися майже 96-відсоткової проплати населення за послуги водовідведення і стоків. Але 4 % заборгованості йдуть з накопичуванням старих боргів. На сьогодні вони зросли до 1, 5 млн. грн. І такою, якщо не гіршою, є проблема усіх водоканалів України.
Якщо проаналізувати сьогодні бюджетний 2012 рік – ми отримаємо таку картину: у березні, квітні та червні ріст вартості електроенергії досяг 14 %. Згідно бюджету, з жовтня місяця ми отримали збільшення заробітної плати: у січні – 1073 грн., у липні – 1094 грн., з жовтня цього року ми повинні отримувати 1118 грн.
Якщо ми сумарно складемо математику по електроенергії –між цією різницею, якої не вистачає в тарифах вартості електроенергії, яка сьогодні діє на ринку, і тією, яка сьогодні закладена в тарифах нашого підприємства – то збагнемо, що вона в місяць не добирає 170 тис. грн. і це тільки по світлу. Згідно мінімальної заробітної платні, ми недобираємо 230 тис. грн. Не рахуючи податків. Бюджетом держави закладено нові податки, які ми повинні сплачувати до державного бюджету (не враховуючи місцевого). Основні три видатки на сьогодні, які складають основну частину собівартості, сягають 470-и тис. грн. Не кажучи вже про закупівлю матеріалів, які ми змушені придбати, аби втриматися на "плаву". Поставтеся з розумінням: як може керівник провадити господарську діяльність при такій малих заробітках? Аби провадити господарку, я повинен мати хоча б три мільйони гривень.
З 2011 року ми є ліцензіатом у Національній комісії регулювання ринку міжнародних послуг. Місцеві органи влади вже більш, як півтора року втратили будь-які повноваження на тарифоутворення для таких підприємств, як ми. Проте, в черговий раз пакет документів, який подано до Національної комісії, і досі перебуває на розгляді. Сьогодні питання розгляду і прийняття державного рішення з приводу того, що робиться державою стосовно політики водоканалів, ставить такі умови, які підприємство, згідно чинного законодавства, просто зобов’язане виконати. Та разом з тим, держава сама не дбає про те, щоб ми йшли в ногу з тими вимогами, які вона сама перед нами поставила.Хіба, до прикладу, можуть бути енергоносії згідно світових цін, а вартість комунальних послуг – згідно цін дрогобицьких? Але такий парадокс виходить. І комусь така політика вигідна? З цього приводу ми двічі на місяць їздимо на звіти області та Києва по розцінках, і доказуємо там кожну встановлену нами цифру згідно наших потреб.
Я не знаю, яка в Уряді дана вказівка з приводу того, як розвивати події у сфері житлово-комунальних послуг по Україні? Тому запевняти людей, чи ПАТ "Львівобленерго" піде мені на зустріч, і що завтра я отримаю різницю, яку мені не вистачає, і вийду з ними один-на-один в поточних платежах, я не можу. – Завершив свою розповідь Роман Шагала. І, наголосивши на тому, що він не є "закритим" для публічної інформації, запропонував журналістам зустрічатися щомісяця, аби бути в курсі усіх подій: як живе підприємство, чим "дихає", з якими проблемами стикається мало не щодня?
Подальше спілкування з представниками ЗМІ протікало у добродушній відвертій атмосфері. Присутніх найбільше хвилювало питання : з чиєї подачі і з якою метою було здійснено такий радикальний крок щодо припинення подачі електроенергії, який здебільшого має політичне, а не економічне забарвлення?
- Коли я у телефонному режимі спілкувався з нижчою ланкою керівництва "Львівобленерго" (з вищою – не маю можливості спілкуватися), мене вельми здивувався, що таке рішення було прийняте напередодні виборів. – Зізнався п. Роман. - Наступного дня після такого прикрого інциденту керівник інспекції, як ні в чому не бувало, запитав у мене: "Ну як там у вас справи з подачею води?". "Як дасте світло, - відповідаю, - так і буде вода". По тону розмови я відчув, що цей напряг, який вони створили, не минув їм безслідно. Про події у Дрогобичі дізнався Київ, а тамтешнє керівництво з таким свавіллям жартувати не любить. Тому вже зранку я відчув по тону розмови дискомфорт у діях "Обленерго". Мене запитали, чи я не назбирав потрібної суми. Я відповів, що ні. І що останніх 10 місяців, за спільною взаємодомовленістю, я розраховуюсь з "Обленерго" саме так: за розробленим чітким графіком щодо погашення заборгованості за спожиту електроенергію. Відповіді на питання: що могло змінитися у наших відносинах сьогодні, я не отримав. Тому знову в черговий раз скерував у потрібні інстанції вищезгаданий графік за підписом міського голови. В обідню пору енергопостачання було відновлено. Грошей я їм не заплатив, бо не мав потрібної суми (а наша заборгованість перед "Львівобленерго" на сьогоднішній день становить 1 млн. 200 тис. грн.). Свого вони не добилися. А залякувати мене не потрібно. Не на того "напали". Хоча ми за два дні зібрали 200 тисяч гривень. Трускавець здійснив поточну оплату. Але віддавати гроші я не поспішав. Всьому свій час.
Наступним взяв слово очільник газети "Вільне Слово" Олексій Дорофтей, який влучно помітив, що ми маємо справу з абсурдом. Всі потерпають від свавілля структури "Львівобленерго", яка працює за однією нормативно-правовою базою, а "Дрогобичводоканал", як комунальне підприємство – за іншою. "Львівобленерго" має право без жодних на то погоджень підвищувати ціну на електроенергію, коли заманеться. Водоканалу ж, для того, аби підвищити тарифи на послуги, аби вижити, неодмінно треба звертатися до національної структури. А все це робиться для того, як відзначив Олексій Дорофтей, аби приватизувати наш водоканал. І після того надати йому відповідне право. Так званий статус, який має "Львівобленерго". І тоді ті, кому це вигідно, в свою чергу, будуть піднімати ціни коли їм заманеться. Як це маємо зараз із структурою "Львівобленерго". Якщо, звісно, громада та влада Дрогобича стоятиме осторонь цієї глобальної проблеми. "А ситуація складається така, що час би вже бити в дзвони!" – Запевнив присутніх Олексій Дмитрович. – А згодом вніс прпопозицію, аби заслухати дане питання на сесії Дрогобицької міської ради.
Його підтримав секретар Дрогобицької міської ради Тарас Метик, назвавши ситуацію, яка склалася у Дрогобичі 18 жовтня, більш, ніж абсурдною, відзначивши, що водоканал поставили в окремі рамки. Якщо одна структура має якісь привілегії, то друга структура їх просто немає.
- Ми завжди хотіли з "Львівобленерго" жити в добросусідських відносинах. Але дії з боку цієї структури змусили міськвиконком робити вимушені кроки. І спілкуватися лише на офіційних тонах. – Висловив своє обурення Тарас Михайлович. – А згодом відзначив, що усі підстанції, лінії електропередач та споруди ПАТ "Львівобленерго" знаходяться на земельних ділянках, що є власністю Дрогобицької міської ради. Проте підприємству жодного разу не виставлялися претензії щодо несплати за використання землі. Такі несанкціоновані кроки "Львівобленерго" дають привід керівництву міста Дрогобича задуматись над тим, аби перевести взаємини з "Львівобленерго" в офіційну площину. – Висловив свою думку секретар міської ради.
Роман Шагала доповнив його виступ тим, що сьогодні приватна структура "Львівобленерго" (офіційний власник її контрольного пакету акцій широкому загалу невідомий) отримує тариф від національної комісії регулювання ринку енергетики України. Утримується підприємство в основному за рахунок лобістських структур приватних власників, які сьогодні стоять за цією компанією. Керівники найвищих вертикальних органів влади в державі є або співвласниками цих структур, або зацікавленими їх особами. І комунальні підприємства, що ще тримаються на "плаву", завжди будуть в них на "роздачі" на політичній "передовій".
- Мені було б дуже важко пояснити сьогодні людям, які мають 1100 грн. пенсії, що треба більше платити за комунальні послуги з обслуговування за водопостачання та водовідведення. Тому в державі на нас робиться політична складова, а великий бізнес на сьогодні заробляє кошти. Ренат Ахметов, до прикладу, придбавши фірму "ТАПТЕЦ", продає електроенергію за кордон за 50 коп. за кіловат. А ми з вами платимо за той же кіловат по 1 грн. 20 копійок. Без ПДВ. Гадаю, що коментарі тут будуть зайві.
І хоча ми з вами – пішаки у шаховій політичній грі злочинних структур, стояти осторонь немає сенсу. Треба скликати сесію, висловити свою думку з цього приводу, і у певний спосіб протестувати проти свавілля приватних структур, які своїми необдуманими вчинками з відключенням енергопостачання просто паралізують роботу в містах не тільки нашого регіону. А й по цілій Україні.
Усі інші відключення від водопостачання для населення нашого регіону здійснювалися планово. У зв’язку з ремонтними роботами, що проводяться на водозаборі "Гірне" за кошти Народного банку реконструкції та розвитку (Світового банку). - Пояснив ситуацію п. Роман.
Було згадано також і прикру ситуацію з колишнім КП "Бориславводоканал". Як повідомив Роман Миколайович, такої структури, як КП "Бориславводоканал" вже більше року, як не існує. Але заборгованість її перед КП "Дрогобичводрканалом" складає 4 млн. 100 грн. Це, як відзначив, п. Роман, - зароблені потом і кров’ю гроші підприємства. На повернення яких керівник водоканалу Дрогобича вже втратив надію. Тому, що на сьогодні майна, як такого, у колишнього КП "Бориславводоканал" немає.
- Неодноразово на нарадах в обласній державній адміністрації під головуванням усіх її заступників було складено протоколи, де чітко написано: "... міський голова м. Борислава зобов’язується забрати на себе борг підприємства-банкрута і провести розрахунок з КП "Дрогобичводоканалом". Але ніхто цього не збирається робити. Навпаки, до мене, як до керівника комунального підприємства ставиться питання, яке одразу ж переводиться в кримінальну площину: "А хіба це є підприємство Романа Шагали?". Якщо сьогодні в межах області не хочуть розв’язати цей "гордіїв" вузол, то що вже там говорити про державу?
Підбиваючи підсумки сказаного, керівник Дрогобицького водоканалу відзначив: "Сьогодні ми сяк-так даємо собі ради. Але, чи довго ми так зможемо "протягти" – невідомо? Одне знаю точно – без підтримки громади та влади мені не впоратись".
Ну що ж, ситуація зрозуміла. Вона виникла через невідповідність тарифів реальним затратам на видобування і транспортування води (дохід підприємства в місяць складає 2 млн. 950 тис. грн., а видатки, які підприємство несе за місяць, сягають 3 млн. 370 тис. грн.). Причому місцеві органи влади не можуть регулювати тарифи, оскільки підприємство є ліцензіатом національної комісії регулювання ринку комунальних послуг. До того всього додається ще й заборгованість населення перед водоканалом Дрогобича. То ж вирішувати дане питання потрібно на рівні Києва. Тільки от, чи до снаги це все нашому місцевому керівництву? Чи достатньо у влади Дрогобича буде досвіду та компетентності, аби розумно вийти з цього прикрого становища – покаже час?
Переглядів: 4298
|
