Спроба рейдерського захоплення церкви?
|
|
|
Кримінал
|
|
Написав(ла) Стах Волянський
|
|
19.03.2013 |
 У неділю вранці 17 березня 2013 року парафіяни церкви Вознесіння Господнього, що на вул.С.Наливайка, 1А( парох о.Софрон, відомий громадський та церковний діяч) стали свідками спроби рейдерського захоплення храму. Не було належних в таких випадках рішень купленого суду, бритоголових молодиків спортивної статури з арматурними прутами в руках. Не було "стінка на стінку". Зате було більше цинізму…
Поява біля церкви Вознесіння Господнього Григорія Комара, представника світської церкви, який представився церковній громаді заступником владики та уповноваженим "щось зачитати" в церкві та відправити Службу Божу, викликала хвилю обурення та спротиву. Він не зміг пояснити громаді, на чиє запрошення прибув до церкви. Зате пообіцяв, що заборонить о.Софрону правити в церкві та розпустить монастир, якщо йому не дадуть виконати його місію, визначену владикою. Йому на допомогу кинувся декан о.Іван Паньків, який на новенькій червоній іномарці мало не в’їхав в середину натовпу, залишивши авто посеред дороги на час спілкування з людьми. Брак аргументів чиновника світської церкви був доповнений грубими випадами в сторону жіноцтва, що активно відстоювало право громади. "Закрийте свій дзюб !"- казав він старшій жінці, яка вимагала пояснень втручання світської церкви в порядок надання храму для Богослужіння. Не віриться, що дух Сталіна, який вчився в духовній семінарії, донині гуляє в головах випускників…
Будівництво церкви було розпочате ще в 1990 році. Ініціативна група, яку очолював Мирослав Глубіш зверталася того часу до о.Мирона Бендика(церква св.Трійці) з проханням освятити камінь на місці побудови церкви. Отримавши відмову ( за словами отця, люди можуть ходити до церкви і в центр міста), звернулася до священників-василіан церкви Петра і Павла, представник якої о.Софрон освятив початок доброї справи в побудові храму. З того часу силами та на кошти територіальної громади велося будівництво церкви. І саме з того часу о.Софрон є незмінним парохом цієї церкви. Від того часу і до нині церква Петра і Павла опікується парафією. З самого початку будівництва церкви громада прийняла рішення про створення умов функціонування монастиря. Для цього подбала про відповідну земельну ділянку та огорожу. Сьогодні громада задоволена тим, що богослужіння відбуваються декілька разів на день за участю багатьох священників-монахів. А найбільше громада задоволена тим, що гроші церкви йдуть на розбудову церкви, а не на розкоші людей при церкві. Право власності громади на храм є підтверджено документально, як і право на Богослужіння отцями-василіанами.
Подібна ситуація з рейдерством мала місце 15 років тому. Однак завдяки діалогу церковної громади з владикою Юліаном було досягнуто порозуміння.
Чи сприяє подібна ситуація консолідації суспільства? Хто стоїть за спробами перерозподілу сфер впливу, за спробами розколоти громаду та церкву? Чиї інтереси обслуговують "засвідчені" духовні особи – ми ще довідаємось. Як і ціну питання…
Вир політичного життя в країні, де ігноруються права людини, де моральність не сумісна з бізнесовими інтересами, де зовні подібні і священник, і артист естради з масивним хрестом на грудях, затягує людей в безодню. Падіння моралі – ось причина всіх негараздів нашого життя. Лише люди сильної волі та духу здатні змінити цей світ. Нелюдські методи впливу на людську свідомість, обман, підміна понять, зухвалість та зажерливість стали основою Кодексу Антиморалі, яким послуговуються не тільки "нові українці" з числа колишньої комуністичної партноменклатури, а й ті, хто мав би бути прикладом духовності та самопожертви, джерелом правди та сили духу українців.
Переглядів: 11233
У даній статті коментарі вимкнено. |
