Обережно - влада! |
Новини Дрогобицького району | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Написав(ла) Тимофій Хащівський | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
20.03.2013 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Коли Ви прочитаєте цю мою статтю та переглянете відеофільми, то зрозумієте, чому я дав їй саме таку назву. Оскільки, злочинна влада, побоюючися "народного вільнодумства" та, щоби відволікти людей від справжніх проблем у державі: від своїх злодіянь, (вже скоєних), від злодіянь, які вони творять в Україні зараз та задуманих ними прийдешніх злодіянь, потихеньку штовхає Український Народ до нового витка протистояння. Як це, доволі успішно, було застосовано в Україн в кінці 80-х - на початку 90-х років минулого століття.
Мій друже єдиний! І хто знає, що діється В нас на Україні? А я знаю. І розкажу Тобі; й спать не ляжу. А ти завтра тихесенько Богові розкажеш. (Т.Г.Шевченко, "Княжна"). Тримаю в руках претензію від 18-го лютого 2013-го року, направлену настоятелеві Храму Різдва Пресвятої Богородиці, отцеві Ігореві Берегулякові (село Ясениця Сільна), керуючим Дрогобицько-Самбірською єпархією єпископом Михаїлом (на сьогоднішній день, - вже усунутим з цієї посади): -Вами утримується церква Різдва Пресвятої Богородиці с. Ясениця Сільна, що належить до складу Дрогобицько-Самбірської єпархії УПЦ КП (розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації №976 від 21.10.1996р.). Ви вважаєте себе кліриком УАПЦ, а тому не маєте жодного юридичного права служити у церкві, яка не належить до УАПЦ. Ви перешкоджуєте виконувати безпосередні обов’язки призначеному настоятелеві ієреєві Василеві Мушинському (указ №195 від 26.20.2012р.) Виходячи із вище наведеного, вимагаю до 24 лютого 2013р. звільнити храм. Керуючий Дрогобицько-Самбірською єпархією єпископ Михаїл. 23-го лютого 2013-го року єпископ Михаїл направляє претензію, цього ж змісту, вдруге. Православна громада спочатку погодилася була перейти під юрисдикцію УПЦ КП. Але, після відмови єпископа Михаїла залишити настоятелем Храму їхнього отця Ігора, та подальшого, безальтернативного "напору" єпископа Михаїла, представники православної громади, вже категорично, відмовилися від цієї ідеї. Та почали чергувати біля Храму, побоюючися його несподіваного захоплення. Згадуються трагічні сторінки зі всесвітньої історії, коли, зі хрестом на плащах та з іменем Господа на вустах, войовничий Тевтонський орден (хрестоносці), вогнем, мечем та шибеницями, насаджував "Правдиву віру" на землях східної Європи та Близького сходу. Бо ті хрестоносці вважали, що східні народи моляться небогоугодно і є єретиками. Аж до тих пір, допоки русичі, поляки, литовці та інші східноєвропейські народи не об’єдналися та не розбили тевтонців ущент у Грюнвальдській битві (1420р.). І Тевтонський орден назавжди припинив своє існування. Отже, Господь Бог вирішив, що щира молитва, звернена до нього вустами мирних народів миліша йому, ніж молитва, звершувана холоднокровними вбивцями зі хрестами на грудях, але з каменем на душі. Напрошується запитання: -Чому якийсь земний церковний ієрарх вирішує, що прості селяни моляться не богоугодно і повинні перейти до іншої конфесії? (При цьому- священник, який служив громаді 23 роки, повинен взагалі забиратися з Храму та зі села світ за очі?). Чи не нагадує це нам повернення часів: кінця 80-х та початку 90-х років минулого століття? Або недавнє рейдерське захоплення історичної будівлі Гостинного двору у м. Києві? (Що є рівнозначним). Не хочеться навіть думати, що такі речі можливі в Україні в даний час. Тим більше- з благословення високих церковних ієрархів. Чи справа тут знаходиться не зовсім у площині релігії? Або й- зовсім не в площині релігії? Тільки Найвищий Суддя, Господь Бог наш, вправі оцінювати вагу людських молитов, звернених до нього. Я зробив спробу дещо прояснити істину в цій непростій справі. Декілька разів я побував у цьому селі, поспілкувався з парафіянами та з головою села. І ось які факти випливли на поверхню: Ви можете, Вельмишановні Читачі, і самі переконатися, переглянувши відео, на якому розміщено інтервю з головою села, Багрієм Богданом Дмитровичем, що голова трохи, що називається, криводушить. Спочатку він робить вигляд, ніби-то взагалі не володіє інформацією про суть конфлікту. Мовляв, місцевий Храм завжди належав до Української Православної Церкви КП і конфлікту, як такого, немає зовсім. Потім голова, все таки, визнає, що місцевий Храм був зареєстрованим, як приналежний до Української Автокефальної Церкви. Принагідно, він старається заплутати співрозмовника та завести хід розмови на манівці. В тому числі, голова наполягає, що він не має часу, бо спішить до Храму, на службу Божу. Оскільки, після служби вони йдуть урочистою ходою до пам’ятника Тарасові Шевченкові. Де відправлять поминальний молебень. (Гідний поваги захід). Але. Але виявилося, що голова до Храму, разом з людьми, не пішов. А простояв усю Службу Божу, з кількома своїми прибічниками, за брамою Храму. До пам’ятника Тарасові Шевченкові він пішов (позаду процесії), але не сказав там ні слова?! Правда, що поведінка сільського голови, який відносить себе до православної громади села, є (щонайменше) доволі дивною? Далі, в інтерв’ю, (доволі настійливо), голова наполягає на наступному: до конфлікту в середовищі громади православного віросповідування слід … обов’язково залучити також і громаду та священника греко-католицького віро сповідування?! Пізніше виявляється, що голова не тільки володіє інформацією про перебіг конфлікту. Але й сам є активним його учасником. Оскільки, 22 лютого 2012 року, він приймає участь у засіданні частини членів церковного комітету (зібраних наспіх та потай від громади) і навіть веде протокол зборів. Вони приймають звернення до священника, з пропозицією до нього- перейти під юрисдикцію УПЦ КП. Яке потім зачитується в Церкві. І цей, з дозволу сказати би, документ голова особисто везе до Львівської ОДА. Розповсюджуються селом також різні гидкі чутки та наклепи, (чесне слово, не хочеться їх і переповідати), спрямовані з метою дискредитації УАПЦ, місцевого настоятеля, членів громади. Надсилається настоятелеві Храму анонімний лист брудного (зовсім не християнської тематики) змісту. За багатьма ознаками, то тут також не обходиться без того, що голова села, напевне ж, прикладає своїх рук до цих негарних речей. Таємниче зникають (а потім "випливають" у Дрогобицько-Самбірській єпархії) установчі документи православної громади, як то: Статут, реєстраційне свідоцтво, кутовий штамп, печатка. Які були віддані до сейфу голови на зберігання. Про що це може свідчити? Це можна сприймати, як доказ того, що голові села потрібний і вигідний широкомасштабний конфлікт у середовищі громади села. Навіщо це потрібно голові села? Щоби спробувати знайти відповідь на це непросте запитання, давайте трохи відволічемося від цієї конкретної справи, а розглянемо проблему в масштабах нашої держави України, (але спочатку трохи передісторії): Ще древні римляни зуміли завоювати, як тоді говорили- півсвіту. Країни західної Європи, північної Африки, Близького сходу, чорноморського узбережжя, Кавказу, навіть деякі східні руські землі були завойовані потужними римськими легіонами. Чому ж, порівняно малочисельним, римлянам удавалося завойовувати та утримувати такі величезні території? Бо римляни використовували свій знаменитий девіз, який невдовзі став крилатим висловом: -Розділюй і- володарюй! Намітивши собі, як жертву, чергову державу, римляни (насамперед) засилали в ту державу представників нації, яка населяла ту державу. Але- вихованих вже самими римлянами Та цілковито перейнявшими спосіб життя та культуру римлян. Як правило, ті перевертні приходили в державу, надягнувши на себе личину ізгоїв, страждальців від влади Риму. Використовуючи фактор повної довіри до себе, перевертні шукали (і знаходили) в середовищі тієї держави таких людей, за посередництвом яких вони могли посіяти в цій державі розбрат. В хід ішли всі можливі засоби, як то: підкуп, посилювання ворожнечі на грунті заздрощів, кревної помсти тощо У малоімущих посилювали жадобу збагачення, у маловпливових- жадобу влади. Широко застосовували ті перевертні також розпалювання ворожнечі на релігійному грунті. . Малозначимі конфлікти роздмухували до стану жорсткого протистояння сторін. Коли вже суспільство остаточно розділювалося на ворожі, непримиримі табори, то римляни, спершу, допомагали слабшим розбити сильніших. Потім- розправлялися зі вчорашніми легковірними союзниками. Таким чином, вони не проливали багато крові свого війська, а брали державу, що називається, голими руками. І надалі утримували в тій державі такий же стан речей, щоби легше було утримувати той народ у покорі. І, як правило, своє завоювання римляни підносили покореному народові, як визволення. Як позбавлення його від страждань, які переніс той народ в силу міжусобиць. (Хоча ці міжусобиці були римлянами ж і спровоковані. Та здійснені за їхнім же планом). Цю ж тактику, доволі успішно, застосували й наші недоброзичливці, на зорі становлення України, як незалежної держави. В ряди Народного Руху України масово засилалися завідомі провокатори (також, як правило, під личиною "страждальців від комуно-більшовицького режиму"), глибоко-законспіровані агенти КДБ, нащадки в’язнів концтаборів та переселенців, які, волею долі, змушені були залишитися жити на території "Вєлікой і нєдєлімой", але- вже виховані та "перековані" совєтським режимом тощо. КДБ активно залучало до цієї руйнівної "роботи" також, доволі чисельний, штат сексотів (сєкрєтних сотрудніков) із числа громади кожного населеного пункту. У даний час, коли офіційно не стало кривавого комуністичного режиму та КДБ, ті "цінні кадри" нікуди не поділися. А роль господаря багатьох цих "кадрів" перебрали на себе власні служби олігархів, олігархічних кланів та спецслужби інших держав. Яким виділяються величезні кошти з метою якнайбільшого впливу всередині нашої, багатої на ресурси, держави. Чому дехто з голів сіл, всіми силами, намагається закріпити за собою авторитарну владу в середовищі громади, яка його обрала? По-перше: Як відомо- ловити рибку завжди легше в мутній воді. Тобто- при такому стані справ, коли в громаді (щонайменше) немає єдності, голова села може набагато "успішніше" розпоряджуватися майном громади (землею та коштами- в тому числі). По-друге: Не так давно в Україні був прийнятий "Закон про ринок землі". На нього, щоправда, накладено мораторій. Але той мораторій не може тривати вічно. Тому, як тільки мораторій буде знято, то "наймудріші" з голів сіл, які зуміють, до того часу, закріпити за собою необмежену, "самодержавну" владу в селі, зможуть забезпечити не тільки себе, а й своїх нащадків навіть золотими унітазами в санузлах. Бо, навіть у найглухішому селі, земля стане, що називається, на вагу золота. А чинне законодавство в Україні приймається в такий спосіб, що селяни не зможуть самі використовувати свою землю, а змушені будуть продавати її олігархам за безцінь. З цією метою приводиться до повного упадку будь-яка фермерська ініціатива. І, на той час, при владі в селах, повинно бути якомога більше, своїх, перевірених, надійних людей. Про це олігархи-можновладці якраз і стараються. І ціни на землю ніхто з олігархів піднімати не буде. Оскільки вся Українська земля буде, вже остаточно, поділеною між злочинними кланами на "зони впливу". Тобто- будуть можновладці грабувати село "по-понятіях". А, крім землі, яка знаходиться у власності селян, є ще й землі Резервного фонду. Які є в цілковитому розпорядженні голови села та депутатів. (Про такі речі, як Громадські слухання, ніхто й згадувати не буде. Як, до речі, часто "забувають" і зараз). Тому подібним "головастим" головам і потрібна цілковита, необмежена влада у селі. Як такий голова може добитися подібного становища? Читай вище. Чи вдасться голові села Ясениця Сільна втягнути до даного конфлікту ще й ту частину громади, яка притримується греко-католицького віросповідання? Думаю, що навряд чи. Адже й люди вже не є такими "темними", та й священники в селі, що називаються, не протистоять один одному. Чи буде Дрогобицько-Самбірський єпископат Київського патріархату і далі застосовувати силові методи, щоби закріпитися в цьому селі? Думаю, що із приходом новопризначеного єпископа в Дрогобицько-Самбірську єпархію, ці, не зовсім достойні, речі припиняться. Можна припустити, що призначення єпископом Дрогобицько-Самбірським нової людини якраз і стало результатом того, що призначення попереднього виявилося помилковим. (Тобто, такі дії єпископа Михаїла, можливо, і стали причиною відсторонення його зі займаної посади).Тож, зверхники УПЦ КП вчасно помітили свою помилку та виправили її. Чи має шанси православна частина громади села успішно протистояти неправомірним діям сільського голови (адже той є доволі юридично-"підкованим", бо раніше займав посаду заступника начальника Дрогобицької міліції та вийшов на пенсію, маючи звання підполковника міліції)? Без найменшого сумніву. Громада, як сказав колись наш Геній Іван Франко, то- Великий Чоловік. Тому й стараються, різного штибу нечисті на руку людці, встановити повний контроль над Громадою, що бояться її, неначе Геєни огненної. Чи можливі такі провокативні речі в подальшому? Ще й як можливі. І будуть робитися. І чим далі, тим більше та активніше буде застосовуватися девіз древніх римлян. Ви гляньте тільки на поведінку "слуг народу" на вершині влади в Україні: Тими "слугами народу" все робиться для того, щоби відволікти увагу Українського Народу від насущних проблем у державі. Щоби люди не мали змоги навіть глянути в їхню сторону. В сторону тих злочинних діянь, які вони витворюють денно і нощно. Одні "правдоборці", для прикладу, надають російській мові загальнодержавний статус. Інші "правдоборці"- "грудьми лягають" на захист української мови. І т.д. і т.п. Оці театралізовані трюки і є яскравим прикладом їхніх зловісних дій, спрямованих на "замилювання очей" Українській Нації. На відволікання її уваги. Та є іще один фактор, який є надзвичайно-важливим для всіх отих грабіжників від влади: в самих найжахливіших своїх снах вони бачать Українську Націю свідомою. Високосвідомою. Та згуртованою в одну потужну силу. P.S. Вельмишановні Читачі. Знаєте, в чому полягає найбільший парадокс у цій справі, "з поганим запашком"? В тому, що духівником Українського козацтва (не плутати зі золотопогонними та орденоносними генералами козацтва), являється … патріарх УПЦ КП Філарет. А отаман УК стає на захист громади, яка відносить себе до Української Автокефальної Церкви …?! А до цього кроку мене спонукала ота цинічна несправедливість, яка виходить, до того ж, і зі сторони церковних ієрархів. До цього часу я уникав втручатися в міжконфесійні конфлікти. Допоки не переконався, що і тут криється величезна загроза нашій українській ідентичності. Оскільки нас, навіть у цьому напрямі, стараються підпорядкувати під повний контроль Я уявляю собі, які "теплі" коментарі на мою адресу тепер будуть надсилати мої, вже нові, "шанувальники". Яких я набуваю, з кожною своєю статтею, щоразу більше і більше. (Це є закономірним явищем для незалежного журналіста). Але я сам не звертаю уваги на їхню, так сказати би, "критичну оцінку" і Вас прошу не давати себе відволікати від осмислення та обговорення власне змісту матеріалу. І, тим не менше, бажаю нам усім усього якнайкращого. Все в нас буде добре. Як то кажуть: "Перемелеться- хороша мука буде". Всі мої відео Ви можете додатково переглянути, зайшовши на мою сторінку в Ютубі, під назвою "Тимофій Хащівський". Свої відгуки та пропозиції Ви можете надсилати на мою ел. адресу: З повагою до Вас, отаман Дрогобицького козацького куреня ім. Івана Богуна УК, Тимофій Хащівський. Слава Україні! Героям слава! "Тарас Шевченко - молебень в селі Ясениця Сільна" http://youtu.be/6EEV9sUo8x8 "Голова села Ясениця Сільна. Інтерв'ю" Переглядів: 10551
У даній статті коментарі вимкнено. |
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 6070 днів)