 Мені вже кілька разів натякали (майже по дружньому), що мене занесли до якогось "чорного" списку. В якому, мовляв, фігурує кілька десятків найактивніших опозиціонерів до діючої влади в м. Дрогобичі. Називали мені й ряд прізвищ, поряд з якими моє скромне прізвище просто тьмяніє.
Чесно кажучи, то я, навіть у самих найсміливіших своїх мріях, не міг сподіватися, що моє скромне прізвище може хтось поставити в один ряд із такими гучними прізвищами правофлангових подальшої розбудови нашого державотворення.
Тому, якщо такий список дійсно існує в природі, то я хочу попросити його авторів про наступне:
- Ви можете розміщувати моє прізвище навіть над ліжками у своїх спальнях. Щоби, навіть засинаючи, могли його повторити (як би, часом, не забути).
- Тільки велике моє прохання до вас - не ставте його, будь ласка, в одному ряду з іменами таких видатних патріотів (вже майже професіоналів від українського патріотизму та націоналізму). Бо я такої честі не вартий і близько (та й нічого спільного з ними я ніколи не мав, не маю і ніколи не матиму).
Тому, краще пишіть моє прізвище окремим списком (можна навіть великими літерами та жирним шрифтом).
Ще хочу висловитися відносно необґрунтованих та недалекоглядних закидів, що ми з шановним паном Радзієвським знаходимося мало не в стані якоїсь особливої неприязні?!
Таким довірливим до різних там чуток та пліток мешканцям Дрогобича я відповідаю коротко та зрозуміло:
- Повний абсурд. Ми з шановним Олексієм Васильовичем перебуваємо у доволі теплих, взаємоприязних стосунках. І він, підчас, удостоює мене таких виявів уваги, навіть за малу долю яких пересічний мешканець Дрогобича готовий, без найменшого вагання, віддати саме найдорожче, що в нього є, (навіть останню сигарету з пачки).
Ну кого ще в Дрогобичі, скажіть мені на милість, шановний пан голова, отак запросто, (як свого, рідного), посилав на …? (Так виглядало, що шановний Олексій Васильович вказав мені на, … не дуже чітко визначений, напрямі). Тобто, що називається, удостоїв.
Ага! Що, лиховісні заздрісники, з’їли? Отож бо й воно.
А кому ще з журналістів чи керівників громадських організацій шановний Олексій Васильович, з року в рік, твердо обіцяє прийняти його та відповісти на декілька запитань і … не приймає?.
(От і на останній прес-конференції, в присутності журналістів, я отримав таке ж чергове тверде запевнення. Але, так і не удостоївся ще (наразі) найбільшої честі у своєму житті).
Я знаю, що декому з Вельмишановних Читачів, які читають ці рядки, стає трохи невтямки:
- Як це так? Голова міста Хащівського не приймає, а він тішиться тому, як Біда цвяшкові?
Тому, таким наївним простакам я просто змушений пояснити більш-доступно:
- Ви тільки уявіть себе, Вельмишановні, на місці тих, хто таки удостоївся прийому на найвищому рівні. І кого Ви, оманливо, вважаєте щасливцями.
Ну і що? Мріяв собі той чоловік, мріяв, а шановний пан голова, … раз-бац, прийняв його і … такому, за Вашими мірками, щасливцеві вже не залишається ні про що, найвеличніше в житті, мріяти. (Все. Найбажаніша мрія вже збулася).
А уявіть собі, яку найвищу милість проявляє шановний Олексій Васильович відносно мене. Коли тепло, по-батьківському турбується про те, щоби моя Рожева Мрія, з часом (з року, в рік) ставала все рожевішою та рожевішою, (неначе рильце у молочного поросятка).
Тому, коли я, в черговий раз, заходжу до приймальні свого благодійника та чую у відповідь милозвучний та приємно-обнадійливий голосок його секретаря, чарівної дівчини Жанни:
- Чекайте, вам подзвонять,
то мої груди, одразу ж, переповнює чергова хвиля непомірно-світлого людського щастя. І тим більшим стає моє почуття невимовної вдячності до найближчої для мене та для всіх дрогобичан людини - голови міста, пана Радзієвського. (Майже так, як колись до доброго, мудрого та вєлікого дєдушкі Лєніна).
А, для того, щоби гідно оцінити очікування тих райдужно-романтичних хвилин омріяного щастя, як мудро та повчально висловився сам шановний Олексій Васильович, не потрібно бути академіком. Потрібно - просто задуматися.
З повагою до Вас,
Тимофій Хащівський,
отаман Дрогобицького козацького куреня ім. Івана Богуна УК.
Слава Україні! Героям слава!
Переглядів: 10970
|
