Цей короткометражний відеофільм, на мою думку, є доволі насичений цікавими епізодами. Достойними того, щоб Ви його переглянули. Особливе задоволення я отримав, коли монтував епізод, присвячений діяльності, якщо висловитися трохи образно, "міністра освіти м. Дрогобича" п. Петра Сушка. Адже я обіцяв, хоч якось трохи, підтримати та втішити його. Крім цього відео, я ще подаю кілька свіжих новин, які, можливо, і не сповнять серця дрогобичан оптимізмом. Але, принаймні, засвідчують, що життя в місті та у районі, все таки, вирує на повну силу. Тож, приємного Вам перегляду та читання.
Спершу, я хочу Вас перепросити, Вельмишановні Читачі, що подаю це відео з деяким запізненням, відносно обіцяного мною терміну. Справа в тому, що відео я змонтував та відправив на Ютуб раніше, (його вже встигли переглянути близько сотні відвідувачів моєї сторінки на Ютубі). А от взятися до статті я довго не міг. Бо запрошували люди та представники громади і я змушений був, ці кілька днів, досить посилено попрацювати.
Отже:
3 квітня, в середу, начальник міського відділу освіти Петро Сушко, разом зі своїм заступником, Ольгою Олексюк та із посадовцем міськвно п. Олегом Войцеховським, привезли "новообраного директора" до 8-ї школи. Щоби провести у школі, так сказати би, обряд інагурації п. Дмитра Солтана.
На превеликий жаль, той обряд інагурації прийшлося шановному Петрові Ярославовичу також проводити у дуже вузькому колі. Оскільки, педагогічний колектив 8-х школи, напевне, не був вчасно повідомлений, тому був заскочений зненацька приїздом до них такої поважної делегації. А, отже, не встиг зібратися. (Не думаю, що вчителі просто не звернули уваги на ту, таку важливу та життєдайну для них та для школи, подію).
Тому Петро Ярославович представив в.о. директора, п. Дмитра Солтана пані Наталії Чайковській і двом членам педколективу: п.п. Галині Фурдин та Мар’яні Фурдин, ( які якось дізналися про приїзд поважної делегації і прийшли до приймальні в.о. директора).
П. Галина Фурдин тепло привітала п. Дмитра Солтана із високим та відповідальним призначенням (треба думати- від імені всього колективу 8-ї школи) Та побажала йому плідної праці і всіляких успіхів. Петро Ярославович урочисто зачитав трьом присутнім жінкам свій високий наказ про призначення п. Дмитра Солтана директором школи. П. Наталія Чайковська передала йому всю належну документацію. І поважна делегація, у тому ж складі, в якому й прибула, відбула "восвоясі".
(Фуршету, зі бризками шампанського, не було).
Відбули так швидко, що я, повідомлений про цю, таку значущу навіть для громади м. Дрогобича, подію, встиг приїхати тільки на "шапкобрання". Тобто, коли я приїхав, то поважна делегація, з шановним п. Петром Сушком "на чолі" та із шановним п. Дмитром Солтаном "у хвості", якраз покидала приміщення школи.
Я підійшов до них і спробував задати їм декілька запитань. Я відчував, що Петрові Ярославовичу дуже хотілося зі мною поспілкуватися, але, нажаль, він кудись нагло спішив. Шановний п. Дмитро Солтан, щоправда, погодився зі мною поспілкуватися пізніше. Він навіть люб’язно погодився дати мені номер свого мобільного, щоби я міг йому подзвонити та домовитися про день і час зустрічі.
Після цього, я зайшов до приміщення школи та побачив, що вчителі спокійно займаються своїми прямими обов’язками.
І тут набули розвитку розвитку деякі дивні речі.
Ще перебуваючи в приміщенні школи, я отримав на свій телефон дзвінок. Зомість номера абонента, на дисплеї висвітилося: "немає номера". Коли я натис кнопку "відповісти", то на тому кінці телефон вимкнули.
Наступний день у мене почався знову їз такого приємного сюрпризу. Але я вирішив, що у того абонента, напевне, щось перемкнуло в голові календар дат, тому 1-ше квітня, в його мізках, може продовжуватися, що називаться, - до безконечності, (благо, дурне діло- нехитре). Тому я звернувся з відповідним листом до начальника Дрогобицького відділу міліції п. Василя Овчаренка.
Коли в мене відбирали пояснення та запитали, кого я маю підстави вважати за того жартівника, то я назвав прізвища: п.п. Петра Сушка та Дмитра Солтана. (Позаяк, ці жарти почалися невдовзі після нашої зустрічі біля 8-ї школи та після їхнього від’їзду).
Другою новиною є та, що кімната, відведена адміністрацією Дрогобицької РДА для потреб діяльності Громадської ради при Дрогобицькій РДА, бул самовільно відкрита та пристосована для робітників, які проводять у приміщенні РДА ремонт. Тобто- перетворена на побутове приміщення. З усіма сумними наслідками: недопалками на підлозі, брудною підлогою, зі спецодягом на підлозі та на столі. І, навіть, - слідами від брудного взуття на столі та на кріслах.
Наскільки мені стало відомо, то один із високопоставлених чиновників цієї поважної установи, ніби-то, супроводжував свої дії наступними аргументами:
-Нах.й потрібна ця Громадська рада. Нах.я вони тут плутаються під ногами. Тощо.
Я не можу стверджувати, шо ця поважна людина власне такими словами супроводжувала свою вказівку перетворити кімнату Громадської ради на побутове приміщення. (Оскільки, особисто я того не чув). Але, знімаючи наслідки того господарювання на камеру, я все більше схилявся до думки, що, висловлюючися образно, так цинічно плювати в обличчя 21-му учасникові ГР можна було тільки з подібними словами.
Тому, в понеділок я подам листа голові Дрогобицької РДА, п. Михайлові Винницькому, в якому попрошу його прокоментувати цю подію.
Разом з тим, я подам листа також на ім’я голови ГР, Степана Макара. Оскільки, цілком могло статися, що Степан Іванович не подав керівництву Дрогобицької РДА номера свого телефону. І ті, навіть при великому своєму бажанні, не змогли з ним зв’язатися, щоби поставити його до відома. (Можливо, що керівництво РДА навіть дуже хотіло запитати дозволу, (але не змогло), чи можна розмістити в кімнаті ГР побутове приміщення для робітників? Як би це й мало бути.).
А також запропоную, щоби ми спільно порадилися, - що нам робити з відзнятим відео: чи, додатково зняти на відео коментарі керівництва РДА та змонтувати гарний відеофільм?, І завантажити його в Ютуб та подати на сайт Дрогобич інфо?
Чи надіслати його, паралельно, ще й прем’єр міністрові України, Миколі Азарову, із запитанням: нах.я він, разом із урядом України, придумав таку заморочку та клопіт на голови керівництва Дрогобицької РДА?
Чи, взагалі, - ну його на…?
Ну, то ми ще спільно будемо радитися.
З повагою до Вас,
Тимофій Хащівський,
отаман Дрогобицького козацького куреня ім. Івана Богуна УК.
Слава Україні! Героям слава!
на вілео Метик щось там губами рухає як говорять молитву. може хіба ще боїться кари помердих своїх предків. Бо може вони й були нормальними українцями. А радзієвський? чим він думає. стиснув губи і навіть перед камерою не сміє виказати що він є комуніста з комуністів. яе так може бути. що то за люди. кому вони поклоняються. тимофію ти щось знаєш за то. відповіч.
Тимофію. як другий раз знімаєте то зупиняйте камеру щоби можна було бачити обличчя. Бо встиг роздивитися тільки обличчя Байси Танчука Ваврина та ще кількох. Зупиняйте тимофію. А ще зочу сказати що даремно ви писали що вас спиняють ті журналісти. бо ви їх не спиняєте а показуєте всіх . і до журналістів. та не сваріться ви. а дайте всім знімати як хто хоче. та тоді люди зможуть побачмити як то було.та людям не треба якихось високих фільмів. людбом треба знати правду.
Тимофій Хащівський - знаменитий журналіст з Союзу журналістів України, має значок, грамоти і всі потрібні титули. Пора його нагородити Державною премією за величезний внесок в українську журналістику! Хащівський, ми вами гордимося! Ви найкращий в Дрогобичі, наша остання надія, справжній освідчений журналіст! Бо більше в Дрогобичі того ніхто не вміє зробити, тільки ви! А ви всі ті що називають себе журналістами - дивіться і вчіться, як треба працювати і писати! Краще за Тимофія ніхто не вміє і не зробить! Молодець, дрогобичанин Тимофій! Продовжуйте далі у цьому руслі! Ми всі - за вас!
Радзіку клоуне. Та проснися х.добино. Та Микола Герасимяк не був керівником епархії а був метиком за часів твого першого пришестя. Та опамятайся що ти не є на Заліссі а в сесійному залі. Взяв і вихрести Миколу герасимяка на єпископа. Миколо григоровичу. Хоч ви обясніть вижившому з розуму падзієвському що вас ще не висвятили на епископа. щоби тобі добре було радзіку.
Гм... Писати наприкінці сюжету про таку поважну подію бздур на кшталт "Хто знімав- той молодець"... Тут вже задумаєшся над психічним рівнем не лише того "молодця", а й цілого сайту.
дивишся на те як співають артисти, як говорить священник, як благовістять, достойники з трибуни і думаєш, чого ж ми так погано живемо? чого ж так бідно? і раптом даєш дупля (я кажуть) бо тебе на...бують зі всіх сторін, і той псевдо націонал-патріотизм, пса вартий, і особливо трагікомічно звучать рядки не пора не пора... москалеві, й лахові служить, що їх ВЕРХОВИНА виконує в стінах міської ради. страшно коли колишні, комуняки підспівують, вони нас таки за ідіотів мають, і ми нажаль такі і є.
Панове Радзієвський, Метик, Лужецький та інші. Невже ті магазини, землі та все що ви нагарбали варті того голосу яким співає та дівчина. Та спамятайтеся! Та що ви робите! Та кули ви ведете наш народ і нашу державу і наше місто! Та деж вас Бог задіє! та опамятайтеся! Та невже від того якими вас народили ваші матері, не залишилося нічого!
Не побачив там щоби Хащівський комусь заважав знімати. Ходять і наперед Тимофія журналісти, і стають наперед нього і знімають. Ну і що? Гарні хлопці і дівчата, особливо Наталя Зелена. Не сваріться бо така ваша робота.
Пля... але брєд.. якісь пенсіонери, віршики, співи, пустопорожнє балакання за трибуною, не випрасувана "підуставша" сорочечка радзіка, який не встиг похмелитись і тому не сипав своїми афоризмами. Одним словом - сільрада. Єдина радість для очей - Діанка, ну і Наталя Зелена
Спасибі, Тимофію, потішив! А чого то Метик так зачухався, коли про школу почув? Згадав, що він пройшов по списках Українських Націоналістів, і замість того, щоб зробити щось корисне для нації, закриває школи які відкривали поляки? А чому Ірина Кушнір без камери, в неї що вихідний був?
Тимофію ти вважай. Бо ще одна така зйомка і радзік точно заїкою стане. Він жеж не Арнольд Шварценегер, щоби гарцювати перед камерою. Ще трохи то і метик почне вихрещувати слуг народу на єпископів.
Пішов на радіо оповіщати, що зош 8 була є і буде. Позавчора ж забувся, та сказав правду. А МЕР насварив.ДИРЕКТОР НОВИЙ , школа почала процвітати , а він далі за старе. Непорядок!
Лондон був заснований древкіми римлянами у 43 році нашої ери.. І мав перпшу назву Лонтініум. Римляни тоді дійсно завоювали півсвіту завдяки свому девізу РОЗДІЛЯЙ І ВОЛОДАРЮЙю
Постійно переглядаю статті і коментарі сайту DROGINFO. Нашу сторінку переглядають, напевно, не тільки дрогобичани, але і за межами міста а також України. І у них складається враження, що у Дрогобичі живуть лише малограмотні. Пишуть так, що будь-який школяр напише краще, інакше отримає незадовільну оцінку. А оператор запропонованого нам відеофільму так хвилювався, що руки безперервно тряслися, камера бігала вліво-вправо, трансфокатор сіпався вперед-назад, що свідчить про невміння вести відеозйомку. Тому, шановні дописувачі і оператори, не принижуйте м.Дрогобич і дрогобичан. Навчіться писати і знімати.
Вкрай актуальне зауваження, особливо для ДІшників. Коментатори, зазвичай, не мусять бути аж ой наскільки освіченими, хоча це, безперечно, нікому не завадить. Соромно, коли всі в одному місті всіх знають- які ми неуки. Вчитися! Це також чимаола перемога над собою і становлення Особистості!
Рабами були рабами і залишетесь, доки не скажете Богу пробач за гординю.Прапор весить а що змінилось комуністи та казнокради даль при владі.Можна патріотичні пісні співати до посеніння.А до дня прапора хоч би дороги у Дрогобичі відремонтували.
Цей короткометражний відеофільм, на мою думку, є доволі насичений цікавими епізодами. Достойними того, щоб Ви його переглянули. Особливе задоволення я отримав, коли монтував епізод, присвячений діяльності, якщо висловитися трохи образно, "міністра освіти м. Дрогобича" п. Петра Сушка. Адже я обіцяв, хоч якось трохи, підтримати та втішити його. Крім цього відео, я ще подаю кілька свіжих новин, які, можливо, і не сповнять серця дрогобичан оптимізмом. Але, принаймні, засвідчують, що життя в місті та у районі, все таки, вирує на повну силу. Тож, приємного Вам перегляду та читання.
