Роздуми
|
Написав(ла) Хосе Турчик
|
01.09.2013 |
Уже тривалий час до мене пишуть, телефонують, звертаються на вулиці люди, котрих цікавить тема відбудови в Дрогобичі пам’ятного знака "Лицар у збруї". Як відомо, на початку 2000-их років Дрогобицька міська рада вже робила спробу відновити цю пам’ятку, виділивши з бюджету понад 100 тис. грн. Але "Лицар" так і не постав.
Останнім часом на цю тему зібрано багато документів, артефактів, що переконують у доцільності відновлення "Лицаря", насамперед, як символу і як елементу вищої моральної якості – доброчинності. З одного боку, якби нинішня міська рада поставила за мету відновити "Лицаря", то проблем би не було. Був би збудований. Але з іншого боку – зовсім скоро ми відзначатимемо дату найкривавішої, найабсурднішої події – Першої світової війни, у якій полягло й дуже багато галичан. У червні 1916 року, як символ визволення Дрогобиччини, зусиллями і за кошти громади постав тогочасний "Лицар у збруї", ставши об’єктом українського-галицького патріотизму та символом доброчинності.
Сподіваюся, що наприкінці вересня для мешканців Дрогобиччини та на сесіях місцевих рад ми здійснимо презентацію благодійного фонду "Лицар Волі", учасником якого, рівно як і засновником, може бути кожен, хто досяг 18-ти років. На цій презентації буде виставлено проектну пропозицію – зменшену копію "Лицаря".
На Дрогобиччині є як прихильники, так і противники відновлення "Лицаря". Пропонуйте, обговорюйте, пишіть, запитуйте, критикуйте, лише не мовчіть. Маємо тест на зрілість громади, на її здатність не лише безконечно, безрезультатно критикувати, але ще й щось зробити.
"Лицар у збруї" має постати силами громади і для громади!
Переглядів: 4941
|