Роздуми
|
Написав(ла) Володимир Турмис
|
17.12.2013 |
Історична доля України – сумна і гірка. Нас століттями завойовували, роздирали навпіл, заганяли воювати під прапорами чужих держав. Здавалося б, нарешті, досягнута омріяна мета – маємо 22 роки Україну. Та, на жаль, не з національним урядом. Чому? Тому, що нинішній верхівці, а вона на 70 відсотків сформована із вихідців Донбасу і все етнічне стоїть їм як кістка в горлі. Брак історичних знань, відсутність культурних традицій і вузький світогляд зганьбили націю на весь світ.
Більше того, влада задекларувала вступ в Євросоюз, а потім різко повернулася у бік Росії. Для чого? По-перше, всі, хто нині при владі у столиці – мільйонери, статки і маєтки мають у Європі, тож навіщо, щоб пересічний український люд користувався пільгами Євросоюзу і бачив їх там. По-друге, у Євросоюзі недопустимі диктаторські режими, таких правителів усувають від керівних посад. А по-третє, СНД і Митний союз це – диктаторський клуб Росії, Білорусії і Казахстану, де "царі" мають довічний статус.
Росія включила всі ресурси у битві за Україну. Спершу вона розіслала своїх емісарів. Одні вивчивши ситуацію, для прикладу наведемо прізвища шовініста Дмитра Кисельова, який нині з милості Путіна очолив потужну державну медіа-структуру Росії, проводять спотворену атаку на наших братів із сходу України, інші причаїлись у Криму для диверсії. Найприкріше, що маємо у своїй державі повно своїх кочубеїв і лободів, які служать російській імперії. Маючи прищеплений імунітет російського самодержавця, вони нахабно творять "Український вибір" на користь чужої держави.
Кривавий диктатор Ленін, який знищив європейську Росію (згадаймо як вперто Петро І прорубав вікно в Європу – авт.) зазначив, що Україна, це – голова, а Росія – тулуб і тільки в такому симбіозі можливе існування новітньої імперії. Тому так сусіди полюють на наші мізки. Нині влада бідкається, що немає грошей для держави. Тому вона з простягнутою рукою, як жебрак, пішла на поклін до Росії. Україна могла б уникнути такого приниження, якби у нас були свої терещенки, ханенки, симоненки, котрі за свій кошт утримували різні соціальні програми, були меценатами навіть війська. В Україні світові аналітики-експерти нарахували 18 доларових мільярдерів. Серед них є і син Президента. Якби у них була совість і повага до народу, то у цій скруті вони б підставили плече. До речі, нещодавно у пресі промайнула інформація про кредит Донецький залізниці у розмірі 200 мільйонів гривень з боку Януковича-молодшого і Ахметова. Це багато про що говорить. Концентрація національної гідності зібрала у пучок спротиву народне громадянське суспільство, яке уже ніколи не терпітиме наруги над своєю долею.
Переглядів: 3989
|