"Хліб усьому голова", - гласить народна мудрість. З давніх-давен, хліб на українському столі був одним із символів нашого народу. Він рятував людей у важкі дні голоду, для нього завжди є місце й на святковому столі. Справедливо завоювавши титул "основного продукту", разом із ним здобув всенародну любов, та неабияку лояльність.
(натисніть на фото для перегляду, всього 2 фото)
Фото 2.
Вочевидь, така сліпа любов до хліба здатна затьмарити розум, засліпити очі, та не дає змоги спостерігати очевидні речі, які відбуваються у людей "під носом", що, зокрема, і трапилося з дрогобицькими чиновниками.
Вже досить давно у людних місцях на території нашого історичного міста Дрогобич почали, немов гриби після дощу, з'являтись "брендові" кіоски, у яких мешканці міста, вишикувавшись у чергу, "на ура" скуповують хлібобулочну продукцію різних виробників.
Минулого тижня мій хороший знайомий проходив повз один з таких кіосків, що знаходиться по вулиці Пилипа Орлика, одразу біля "гламурної" прибудови до дитячої поліклініки, яку свого часу здійснив один усім відомий діяч місцевої політики (фото 1). Прикупивши свіженького хліба, покупець вирішив переконатись у його якості і попросив продавця пред'явити сертифікат якості на продукцію, або будь-який інших документ, який би підтвердив її походження. Продавець відмовилась це зробити, мотивуючи тим, що багато людей чекають у черзі і їй ніколи.
У цей момент виникла суперечка, у ході якої виявилось, що у вказаному кіоску ніхто не здійснює підприємницьку діяльність, продукції, за якою стоїть черга по документах не існує, жодних податків ні до державного, ні до місцевого бюджету ніхто не сплачує, тай взагалі, кіоска як такого там не існує, оскільки відсутні будь-які дозволи на його розміщення.
Будучи враженим від розвіданої інформації, наш покупець заглянув у ще один об'єкт торгівлі, який знаходиться неподалік по вулиці Володимира Великого, поблизу перехрестя із вулицею Пилипа Орлика, з того боку де ресторан "Океан" (фото 2). Як виявилось, тут ситуація нічим не краща. Усі документи у Львові, тому пред'явити їх продавець не має змоги. Тай продавець не продавець, бо працює без оформлення, і кіоск зовсім не кіоск, його немає (в документах, звичайно).
А тепер порахуймо, скільки таких "привидів" розташовано по цілому місту? А скільки коштів недоотримує місцевий бюджет? Чи може їх отримує хтось інший? Тай хто взагалі випікає той хліб і у яких умовах?
Але судячи з великої черги, яка вишикувалась перед віконцем кожного такого кіоску, нас, істинних європейців, це мало хвилює. Аби хліб сув смачний…яка різниця де його печуть, правда? Тай плювати що ту діяльність хтось прикриває із місцевих чиновників…ну крадуть то крадуть, треба ж людям за щось жити…
…а в усіх наших бідах і так москалі винні…
Переглядів: 7720
|