 За все своє 25-літнє життя, скільки ходив на вибори, чи з батьками, як був малим, чи сам, коли вже зміг голосувати, завжди бачив при вході на дільницю портрети кандидатів, їх біографії та іншу інформацію.
Для чого вони нам сьогодні? Здавалося б, що всі вже про все знають, є інтернет і т. ін. Проте насправді за цим інформаційним плакатом присутній серйозний зміст. Це фактично, останній шанс прийняти зважене і об'єктивне рішення вибору проаналізувавши однаковий набір інформації про претендентів.
Ні для кого не є таємницею, що свій вибір багато людей здійснюють уже безпосередньо в день виборів у приміщенні, де знаходиться виборча дільниця. Такий вибір напряму пов'язаний з прочитаною біографією кандидата, його програмою дій, чого гріха таїти – з його поглядом на фотографії.
Цього разу, вперше за 25 років незалежності, цієї останньої можливості зважити всі "за" і "проти", щоб вирішити долю міста, нас, виборців вирішили позбавити.
На засіданні Дрогобицької міської виборчої комісії під головуванням голови ВК п. І. Тутової-Марчук було прийнято рішення, що через "відсутність коштів заборонити розміщення агітаційних матеріалів на виборчих дільницях", чим напевно порушено вимогу пункту 2 статті 49 Закону України "Про місцеві вибори", бо інформація у інформаційному плакаті, який вони фактично заборонили є відкритою і не є агітацією, а єдиним каменем спотикання є лише формат інформаційного плакату та його виготовлювач.
Що здивувало в цьому рішенні :
1. При оголошенні голосування, такого фактично ніяким чином не відбулось, проте голова вже оголосила, що рішення прийнято. На це публічно мною було звернено увагу всіх присутніх. Після цього лише через 5 хвилин словесної перепалки і розмов на інші теми та підтримки мого зауваження іншим кандидатом головуюча все ж поставила питання на голосування – присутні "одноголосно".
2. Чи є інформаційний плакат агітаційним матеріалом? (при голосуванні використали саме таке поняття, а не "інформаційний плакат") На мою думку ні, бо такий плакат містить виключно фото кандидата, його біографію та можливо короткі програмні принципи, що аж ніяк не можна віднести до політичної реклами чи передвиборчої агітації, визначення якій чітко дано у статті 54 Закону України "Про місцеві вибори".
3. Чи розміщувались хоч колись інформаційні плакати безпосередньо на дільниці? – Ні – вони розклеювались на одинаковій висоті у коридорі, перед приміщенням дільниці, тобто НЕ у приміщенні де видають бюлетені, голосують, знаходяться урни.
Тобто фактично проголосувавши заборону "агітації на дільниці" міська виборча комісія обмежила доступ виборців до відкритої і об'єктивної інформації про кандидатів, порушила вимоги Закону України. Так, вони можуть відповісти щось на зразок – "хто захотів би ознайомитись – прийшов би до нас і ознайомився" - можна лише уявити чергу з 35000 виборців що захотіли б ознайомитись. А що казати про стареньких людей які прийшли на дільницю і питають хто балотується і скільки, а там до пуття не знають навіть кількості кандидатів. Чи піде така людина до центру міста щоб "ознайомитись в робочий час".
Решта присутніх кандидатів і їх представників не стали активно протестувати проти такого порушення і підміни понять. Мабуть, частково, їх можна зрозуміти – маючи досить ресурсів і коштів - вистачить і агітації. Що ж робити людині, яка кожну копійку на кампанію кладе з своєї власної зарплати, стипендії? Відсутність цього "останнього слова" виборцю перш за все вдарить по незалежних кандидатах, які йдуть без спонсорів, не інвестують в сподіванні повернути сторицею, а хочуть чесно працювати на громаду, достукатись до мешканців Дрогобича і Стебника.
Люди, ну коли ж ми навчимось жити чесно? Невже Нам не досить Януковича і йому подібних, які зневажали Закон, волю Народу, а ми їм пропускали? Пам'ятаєте, як у класика "Все із доброго чи злого починається з малого…", так само і Янукович колись розпочав з шапки.
Мені страшно за Україну, де після тисяч покладених на вівтар майбутньої чесної країни життів, колективно голосують напівзаконні рішення, а з людей, які не згідні, і відкрито заявляють про порушення і обман – сміються, не вважають їх за людей, якщо вони не владоможці чи круті бізнесмени.
Пора нарешті вирішити, чи Ви хочете жити в чесній державі, де закон і правила одні для всіх?
Якщо Так, то закликаю Вас прийти 25 жовтня і віддати свій голос за людей, що ніколи не були при владі, не спаплюжили своє ім'я, та ім'я дідів, щиро хочуть жити чесно!
Якщо Ні, то ці "наївні ідіоти", цвіт нації, поїдуть геть, у світи, шукати кращого життя, там, де закон один для всіх, і ніхто, навіть групою, не може і не посміє його поперти. А коли поїдуть Вони, то уже буде не до демократії – Вас запряжуть, а хто пискне – в розхід і буде вже не омріяна пророками і майданами сила правди, а таки "правда сили" персонально для Вас на Ваші власні побажання.
P.S. А про те, що грошей нема - то на мої публічні заперечення, що по них треба звернутись у ЦВК, або в кінці-кінців здійснити друк самостійно кандидатами за якимось загальноприйнятим зразком, і прохання встановити такі вимоги логічної та чіткої відповіді з посиланням на конкретні вимоги законодавства голова не надала, а лише переживала, щоб хтось не подав у суд, бо може не надрукувати 36 аркушів своїми силами і вважатиме це перевагою наданою іншим.
Ось такі справи. Вибачте, накипіло.
Переглядів: 3944
|
