Ще раз до історії Дрогобича |
Роздуми | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Написав(ла) Володимир Садовий | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
12.04.2016 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Те, з якою наполегливістю кандидат історичних наук Л. Тимошенко прагне зробити наше місто молодшим на кілька століть, спонукало мене до розмови з деканом історичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка, кандидатом історичних наук, професором Романом Шустом. Вислухавши мене, він був вельми подивований, що для відліку віку Дрогобича Л. Тимошенко відштовхується виключно від першої писемної згадки (1387 р.). "Для визначення віку того чи іншого населеного пункту перша писемна згадка не мусить бути обов'язковою", – наголосив історик.
І дійсно, як приклад, можна навести міста Керч і Полтаву. Перше відзначало своє 2600-річчя у 2000 р., однак вперше згадується на Тмутараканському камені (Таманський півострів) лише у 1068 році. Розбіжність між точкою відліку, тобто роком святкування мінус ювілей і першою писемною згадкою – 1668 років. Місто Полтава відзначало своє 1100-річчя у 2001 р., однак вперше згадується в архівних документах лише у 1430 році. Розбіжність між точкою відліку і першою писемною згадкою – 529 років. Варто наголосити, що ці міста відзначали свої ювілеї вже за Незалежної України відштовхуючись не від перших писемних згадок, а від артефактів, які були знайдені під час археологічних досліджень на їхніх територіях. Чому такий принцип не може бути застосований щодо відліку віку Дрогобича? Бо так хоче Л. Тимошенко? Чи не забагато він на себе бере? "Необхідною умовою для визначення віку того чи іншого населеного пункту мають бути археологічні дослідження", – наголосив Роман Шуст. Те, що на території Дрогобича знайдено багато артефактів, датованих ХІ – ХІІІ ст., ми вже знаємо з книги "Нариси з історії Дрогобича", яка побачила світ у 2009 р., науковим редактором якої є Л. Тимошенко (с. 16; 17; 24). На ілюстрації з цієї ж книги (с. 281) бачимо фрагменти кераміки ХІІ – ХІІІ ст. з території Дрогобицького сільзаводу. Чому ж сьогодні науковець сам собі перечить, стверджуючи, що місто значно молодше? Те, що Дрогобич отримав статус міста у першій половині ХІV ст. аж ніяк не означає, що з його історії потрібно викреслити період, коли він був просто поселенням, де видобували сіль. Складається враження, що якби були живі такі відомі історики, як М. Грушевський, М. Костомаров, М. Аркас, то Л. Тимошенко сперечався б із ними теж, доводячи якусь нісенітницю. Зрештою, виникає ще одне цілком слушне запитання – звідки у науковця впевненість у тому, що писемна згадка про наше місто (1387 р.) є першою? Якщо зважити на те, що тоді дрогобицьку сіль споживали не тільки в Україні, а й за її межами, то можна припустити, що Дрогобич міг згадуватися, скажімо, в європейських літописах задовго до 1387 року. Це виглядає цілком логічно. Чи давав Л. Тимошенко запити з цього приводу в європейські країни? Мабуть, що ні, оскільки він, очевидно, отримав від когось конкретне завдання – будь-що зменшити вік Дрогобича і баста! Те, що його зусилля виявляться марними, немає жодних сумнівів. Переглядів: 2832
Додати коментар
|
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 6070 днів)