Вони творили Дрогобицьку гімназію (до 25-річчя Дрогобицької гімназії ім. Б. Лепкого) |
Роздуми | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Написав(ла) Іван Лепкий | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
14.04.2017 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ми піднімаємо прапор високо,
Колір блакиті і сонця на нім. Тим, хто відкрив нам ці двері широкі, Тим, хто єднає в гімназії роки, – Всім хай лунає сьогодні цей гімн! Іван Богдан "Пісня гімназистів" 1991 рік… Україна була за крок до проголошення незалежності. Передова педагогічна громадськість активно працювала над відродженням гімназій в Україні. Уже з вересня прийняла учнів Стрийська гімназія імені митрополита Андрея Шептицького, у Тернополі – українська гімназія імені Івана Франка. Випускники колишньої української гімназії в Дрогобичі звернулися до відділу освіти про відкриття гімназії у нашому місті. Завідувачем відділу освіти на той час працював В. Умнов. Я був його заступником. Як сьогодні пам'ятаю той день, коли я зайшов до нього в кабінет і розпочав нашу розмову словами: "В'ячеславе Васильовичу, нам потрібно активно працювати над відновленням гімназії у Дрогобичі. Громадськість Дрогобича – міста славних гімназійних традицій – нас не зрозуміє, коли не відкриємо її з вересня 1992 року". В. Умнов дуже серйозно поставився до вирішення питання відродження гімназії у нашому місті. Ми поїхали у Стрий, ознайомилися з документацією гімназії, обговорили проблеми, поспілкувалися з педагогічним колективом. Наступним нашим кроком була співбесіда про відкриття гімназії у нашому місті з блаженної пам'яті І. Калинець, яка на той час працювала начальником управління освіти Львівщини і яка дуже позитивно оцінила наші намагання та побажала успіхів. Ми обидва були в захопленні від того, як п. Ірина вболівала за розвиток гімназійної освіти, які незвичні та свіжі думки вона висловлювала, якими рішучими були її кроки у реформуванні освіти на Львівщині. А вже наступного дня В. Умнов зачитав мені написані ним поетичні рядки про майбутню Дрогобицьку гімназію і її учнів: До світла істини дорога нас веде, в благословенні – Бог і Україна. Щоб розквітало слово золоте, росте ділами гімназійна зміна. Душею і серцями чисті, Мов проліски жаданої весни, – Франкового Підгір'я гімназисти, Соборної Держави доньки і сини. Але в Дрогобичі не все було так просто. Виникла серйозна проблема із приміщенням. Колишні гімназисти пропонували відкривати гімназію у приміщенні СШ №1. Ми, звичайно, їх розуміли. Ними керувала ностальгія за гімназійними роками, за їхньою юністю. Але життя змінилося. Де розмістити понад тисячу учнів першої школи? Іду до міського голови М. Глубіша і пропоную відкрити на один рік перші класи у приміщенні садочка біля першої школи, а за цей час добудувати "заморожене" приміщення школи-новобудови у центрі міста. Без вагань Мирослав Іванович підтримав цю ідею, і вже наступного дня зустрічаємося у нього в кабінеті з усіма начальниками будівельних організацій, які працювали у нашому місті, щоб вирішити питання добудови приміщення. Будівельники категорично заявили, що такий великий обсяг робіт за рік виконати неможливо. Мирослав Іванович із притаманною йому рішучістю сказав: "Думайте до завтра. Пропозиції для допомоги у справі – мені на стіл, і завтра зустрічаємося о 17:00". Наступного дня розмова була більш конструктивною. Гімназія відкриє двері першого вересня 1993 року, якщо будівельникам допоможуть з лісом, бляхою і ще деякими матеріалами, які на той час були у дефіциті. Нині, уже на відстані років, висловлюю щиру вдячність Вам, В'ячеславе Васильовичу, і Вам, Мирославе Івановичу, за Вашу підтримку і глибоке розуміння значення гімназійної освіти у нашому місті. Прийміть подяку і від усього педагогічного колективу, усіх гімназистів, які навчалися і навчаються у нашій гімназії. Молимося за бл. п. Ірину Калинець. Нехай душа її возрадується у Божому благословенні – за її добрі, мудрі, святі діла на Землі. Віримо, що й надалі історія гімназії буде повнитися іменами наших однодумців, щирих подвижників на ниві освіти. Іван Лепкий, директор Дрогобицької гімназії імені Богдана Лепкого, Заслужений вчитель України Переглядів: 3607
Додати коментар
|
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 6070 днів)