КОРУПЦІЯ !!!

 

 

Справа № 442/690/18

П О С Т А Н О В А

ОСОБА_2, працюючи на посаді генерального директора в КП "Дрогобицький ринок", відповідно до розпорядження міського голови м. Дрогобича Львівської області Кучми Т.Я. за №138-р від 03.03.2017 року та контракту укладеного з керівником КП "Дрогобицький ринок" від 03.03.2017 року, який відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"являється суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України "Про запобігання корупції", придбавши автомобіль "Audi A6", 2008 року випуску, з номером кузова НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1, вартістю 360 900 грн., провівши перереєстрацію даного транспортного засобу по договору, укладеному в територіальному сервісному центрі МВС у Львівській області 09.09.2017 року, не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані.

В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_2 вищенаведене заперечив, свою провину у вчиненому не визнав. Вважає, що складений відносно нього протокол повинен бути повернутий для належного оформлення органу, що його складав з підстав, які виклав письмово. Зокрема, у зв'язку з тим, що до протоколу не долучено його письмових пояснень і такі в нього не відбирались. Вважає, що у протоколі невірно зазначено дату виявлення правопорушення, що має суттєве значення при вирішення питання щодо спливу строків накладення адміністративного стягнення. Зазначив, що не мав наміру приховувати зміни у своєму матеріальному становищі, оскільки його дохід дозволяв придбати йому транспортний засіб, який він зареєстрував виключно на себе. Крім цього, вважає, що дії по складанню зазначеного протоколу є упередженими, направленими на його дискредитацію та вчинені неповноважним органом. Поряд з цим вважає, що станом на час розгляду зазначеної адміністративної справи закінчились строки для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки датою виявлення правопорушення є саме дата придбання автомобіля.

Прокурор вважає, що протокол про вчинення ОСОБА_2 адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, є законним і обґрунтованим, запропонувала піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу.

Вислухавши пояснення правопорушника, висновок прокурора, опитавши свідка, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Згідно із статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно матеріалів адміністративної справи, розпорядженням міського голови м. Дрогобича Львівської області Кучми Т.Я. за № 138-р від 03.03.2017 року та на підставі контракту, укладеного з керівником КП "Дрогобицький ринок" від 03.03.2017 року, ОСОБА_2 було прийнято на посаду генерального директора КП "Дрогобицький ринок".

Отже, ОСОБА_2 відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" являється суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 09.09.2017 року придбав автомобіль марки "Audi A6", 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, д.н.з НОМЕР_1, вартістю 360 900 грн., та провів перереєстрацію даного транспортного засобу по договору, укладеному в територіальному сервісному центрі МВС у Львівській області 09.09.2017 року.

Ураховуючи, що вартість придбаного автомобіля перевищує поріг у 50 прожиткових мінімумів (в редакції Закону на момент вчинення правопорушення), встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (80 000 гривень), у ОСОБА_2 на виконання частини 2 статті 52 Закону № 1700-VII виник обов'язок у десятиденний термін з моменту придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, письмово повідомити НАЗК про суттєву зміну у майновому стані.

При цьому, в судовому засіданні встановлено, що повідомлення до НАЗК про такі зміни в своєму майновому стані від ОСОБА_2 не надходили до часу складання протоколу - 29.01.2018 року, і як пояснив останній, таке повідомлення ним було зроблено шляхом заповнення відповідної декларації на наступний день після складання протоколу.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 будучи суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, придбавши та перереєструвавши 09.09.2017 року автомобіль марки "Audi A6", 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, вартістю 360 900 грн.

Так, згідно ч.2 ст. 172-6 КУпАП, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, коментована стаття визначає правопорушення щодо обов'язкового декларування доходів особами, що уповноважені на виконання функцій держави та місцевого самоврядування.

З об'єктивної сторони правопорушення становить діяння у формі неподання декларації, неповідомлення / несвоєчасного повідомлення, зокрема, про суттєві зміни майнового стану.

Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Із суб'єктивної сторони правопорушення характеризується умисною формою вини.

Примітка до ст.172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб'єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 Закону, в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ст.172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.

Діяння, передбачені ст.172-6 КУпАП, є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки умисно.

Статтею 10 КУпАП визначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення.

Крім того, відповідно до інформаційного листа від 22.05.2017 №223-943/0/4-17 ВССУ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією», направлений судам першої та апеляційної інстанції для забезпечення однакового і правильного застосування судами загальної юрисдикції Закону України «Про запобігання корупції» та положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм закону в судовій практиці та запобігання помилкам при розгляді справ про окремі адміністративні правопорушення, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, суди зобов'язані забезпечувати своєчасний та якісний їх розгляд, точне й неухильне застосування чинного законодавства.

Вирішуючи справи цієї категорії, суди повинні керуватися Конституцією України, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27 січня 1999 року), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15 травня 2003 року), Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон), Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими нормативно-правовими актами України, а також практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Рішенням ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Вимоги Закону України «Про запобігання корупції», на думку судді, зокрема, в частині неповідомлення / несвоєчасного повідомлення, в т.ч. і про суттєві зміни майнового стану, є чіткими та точними, не допускають їхнього неоднозначного тлумачення щодо прав та обов'язків осіб.

При цьому, як пояснив правопорушник, він, будучи депутатом попередніх скликань, а в подальшому керівником КП «Дрогобицький ринок», був обізнаний із вимогами такого Закону, щорічно подавав відповідні декларації про свій майновий стан.

Оскільки, як зазначено вище, суб'єктивна сторона адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а ОСОБА_2, незважаючи на складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за неповідомлення про зміни в майновому стані, хоч і подав на наступний день відповідну декларацію, однак провину за допущене правопорушення перекладає на орган, що склав такий протокол, як він зазначає, саме з метою його дискредитації, відтак вважаю, що такі дії є умисними, направленими на приховування змін у своєму майновому стані.

За таких обставин приходжу до висновку, що в діях останнього наявна вина саме у формі прямого умислу щодо неподання зазначеної декларації.

Посилання правопорушника на той факт, що повідомлення про зміни у своєму майновому стані не подав вчасно через звільнення його першого заступника з роботи, який допомагав йому у заповненні щорічних декларацій, є надуманими, оскільки, як встановлено вище, з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» останній був обізнаний. Крім цього, як пояснив ОСОБА_2 на очолюваному ним підприємстві наявна посада юрисконсульта, до якого, на думку судді, вправі був звернутись ОСОБА_2 за відповідними роз'ясненнями.

Посилання правопорушника у своєму клопотанні від 12.02.2018 року на невідповідність складеного щодо нього протоколу про корупційне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП не заслуговують на увагу, оскільки такий протокол зазначеним вимогам відповідає, зокрема, містить дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Доводи порушника про невідповідність протоколу вимогам ст. 256 КУпАП через відсутність в такому його серії є надуманими, оскільки наявність зазначеного атрибуту у протоколі приписами ст. 256 КУпАП не передбачена.

Доводи правопорушника на відсутність у зазначеному протоколі його пояснень, є неспроможними, оскільки як пояснив в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 - старший оперуповноважений МВ №4 (м. Дрогобич УЗЕ у Львівській області, ДЗЕ НП України), при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією відносно ОСОБА_2, ним було запропонованому останньому надати письмові пояснення з приводу вчиненого правопорушення. Однак той своєю ручкою закреслив у протоколі графу, де повинні містись такі пояснення і відмовився їх надати. При цьому, власноручно у протоколі написав, що зауважень щодо змісту протоколу у нього немає. Про зазначену відмову він подавав відповідний рапорт своєму керівнику. Крім цього, зазначив, що інформацію у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування про неповідомлення ОСОБА_2 про зміни у своєму матеріальному стані ним було отримано 29.01.2018 року шляхом здійснення скріншоту з офіційного веб-сайту НАЗК на його робочому комп'ютері. Вказав, що всі дії по складанню протоколу і збиранню доказів про вчинене адміністративне правопорушення ним здійснено на підставі Кодексу про адміністративні правопорушення.

Будь-яких переконливих даних, що такі показання зазначений свідок ОСОБА_4 дає з метою дискредитувати правопорушника чи йому нашкодити під час розгляду справи правопорушником не наведено і таких суддею не встановлено.

Щодо відмови надати пояснення при складанні протоколу та проставлення в такому прочерку не заперечив в судовому засіданні і сам ОСОБА_2

Поряд з цим, з метою дотримання прав і свобод ОСОБА_2 щодо надання пояснень з приводу обставин неподання декларації про зміни у своєму майновому стані, останній був вислуханий суддею під час розгляду даних матеріалів, його пояснення належним чином оцінені.

За таких обставин не вбачаю підстав для повернення протоколу для належного оформлення. При цьому, не заслуговують на увагу і інші доводи порушника не необхідність повернення матеріалів.

При цьому, протокол у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП складено уповноваженою на те особою Національної поліції, до складу якої і входить Управління захисту економіки у Львівській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

Що стосується доводів ОСОБА_2 щодо невірного зазначення у протоколі строку виявлення правопорушення і також щодо закінчення строків накладення адміністративного стягнення, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Частиною 3 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення цей строк закінчився, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 29.01.2018 року зазначено, що датою вчинення правопорушення слід вважати закінчення десятиденного строку, протягом якого ОСОБА_2 зобов'язаний був повідомити про суттєві зміни у майновому стані, а саме - 20.09.2017 року, а датою виявлення даного правопорушення прокурор та особа, яка склала протокол вважають дату складання цього протоколу.

Такі міркування є частково правильними, оскільки днем вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, слід вважати наступний день після закінчення десятиденного строку, передбаченого для повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або про отримання доходу чи придбання майна, як зазначено у п. 6 розділу 2 Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 року № 3, зареєстрованим в МЮ України 15.07.2016 року за № 959/29089.

Отже, якщо обов'язок повідомити НАЗК про суттєві зміни у майновому стані виник у ОСОБА_2 09.09.2017 року, то датою вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, є саме 20.09.2017 року, про що вірно зазначено у складеному протоколі.

Що стосується доводів порушника на те, що автомобіль він зареєстрував 09.09.2017 року і ще до складення протоколу здійснювались заходи щодо отримання інформації про майновий стан ОСОБА_2, а відтак вважає, що саме з цієї дати (дня придбання автомобіля) слід відраховувати дату виявлення правопорушення, такі доводи є хибними, виходячи з наступних міркувань.

Так, орган, уповноважений складати протокол про адміністративне правопорушення, наділений у відповідності до вимог ст. 251 КУпАП правом збирати докази для встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення.

Що стосується дати виявлення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, то нею, на думку судді, слід вважати день виявлення уповноваженим органом неповідомлених відомостей або день опублікування несвоєчасно повідомлених відомостей про відкриття суб'єктом валютного рахунку в установі банку нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта на офіційному веб-сайті НАЗК, тобто у передбаченому законом спеціально для контролювання майнового стану суб'єктів, відкритому джерелі, належному, до того ж, антикорупційному правоохоронному органу.

Результат пошуку цієї інформації у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування показав, що днем виявлення відсутності інформації про зміни у майновому стані ОСОБА_2 на офіційному веб-сайті НАЗК є 29.01.2018 року, як ствердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, і в цей же день було складено протокол про адміністративне правопорушення. Отже, датою виявлення правопорушення є саме 29.01.2018 року.

Разом з тим, оскільки правопорушення виявлено 29.01.2018 року, а вчинено 20.09.2017 року, то на час розгляду даної адміністративної справи не закінчились передбачені ч. 3 ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення.

При таких обставинах вбачаю в діях ОСОБА_2 ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП - неповідомлення про суттєві зміни у своєму майновому стані.

З огляду на викладене, а також враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, слід стягнути судовий збір у розмірі 352,40 грн.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі - сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисячу сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , судовий збір в розмірі 352,40 грн. в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

 

Додати коментар