Прокурор Львівщини про «аферу століття», боротьбу з корупцією та розслідування махінацій на митниці (інтерв’ю)

З цих 112 проваджень, скерованих до суду, 40 стосуються правоохоронців: 21 працівник Нацполіції, 1 працівник прокуратури, 1 працівник  міграційної служби, 7 працівників лісової охорони, 5 працівників митних органів, 1 працівник ДСНС, 1 працівник фіскальної служби і 1 – пенітенціарної служби. В ході розслідування кримінальних проваджень зазначеної категорії встановлено збитків в сумі понад 21 мільйон.

 

При цьому, за 2017 рік судами винесено 54 вироки, тобто трохи менше половини усіх скерованих справ (але там ще був нерозглянутий залишок із минулих років). З цих 54 справ восьмеро осіб засуджені до реального терміну позбавлення волі, ці вироки вже набрали законної сили.

 

У 2018 році ми вже скерували до суду 30 справ, наприкінці року, очевидно, показник буде більший. З них лише чотири вже розглянуті в судах. І троє із них отримали реальний термін позбавлення волі, ці вироки теж набрали законної сили.
 

Якщо говорити про вирок у резонансній справі ДТП біля церкви Андрія у центрі Львова (пл. Соборна,3), то сьогодні закон передбачає такі умови як визнання провини, відшкодування, а також враховує ситуацію, у якій не завжди водій винен у вчиненні ДТП (бувають погані дорожні умови чи інше). У даному випадку суд врахував, що водій свою вину визнав повністю, вперше притягається до кримінальної відповідальності, відшкодував потерпілим матеріальну шкоду, є пенсіонером, бере активну участь у благодійній та волонтерській діяльності… Крім того, потерпілі самі звернулися до суду й просили суворо не карати чоловіка, тому його засуджено за ст.286 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік та на підставі ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки.

 

Якби не були відшкодовані збитки чи потерпілі заявили клопотання про суворе покарання, то рішення могло бути іншим, але якщо вони примирилися, самі просили суд врахувати визнання провини й відшкодування, то є усі підстави прийняти м’яке рішення. І прокуратура з цим погодилася, бо суддя не вийшов за межі своїх повноважень.

Окрема тема – розгляд проваджень у суді. Є такі, що розглядаються більше трьох-чотирьох років. Ми завершуємо розслідування, передаємо його до суду й підтримуємо державне обвинувачення, проте у зв’язку із змінами, що зараз відбуваються у судах (наприклад, частина суддів пішли на пенсію, хтось пішов на підвищення) понад 90 проваджень зайшли на новий розгляд.

 

Маємо приклад, коли суддя розглядав провадження, ми допитали 20 свідків, провели експертизи, а у судді завершилися повноваження… і за процедурою все починається знову. І в нас є понад сотня проваджень, які розглядають більше трьох років. У частини з них є пояснення, що перша інстанція дала вирок, ми з ним не погодилися, пишемо апеляцію, її розглядають і справа повертається на новий розгляд.
 

Також на даний час прокуратура  оскаржуватиме судове рішення по меру міста Сколе. Ми просили більший термін покарання за факт отримання неправомірної вигоди, але суд дав менший термін (не 7 років, а 6). Це хабар трирічної давнини, який сьогодні вже має вирок першої інстанції, (люди засуджені до реального терміну позбавлення волі), але на наш погляд він зам’який. Тож ми будемо подавати апеляцію.

 

Загалом судова система працює задовільно, але судді на даний час проходять чимало різних атестацій. Звичайно, є питання, які ми вирішуємо, так би мовити, у ручному режимі. Є провадження, де судове засідання призначаються раз на три місяці, ми з цим не погоджуємося. У країнах ЄС прописані конкретні терміни розгляду справ: якщо це крадіжка з проникненням, вона може розглядатися півроку у суді; якщо це вбивство – 9 місяців, але ж не три роки!

 

Чим довше справа розглядається в суді, тим більшим є навантаження на процесуального керівника. Він має брати участь у тих провадженнях, що розслідуються, повинен ходити і підтримувати державне обвинувачення у судах. Ми зацікавлені у тому, щоб був короткий розгляд справ, аби засідання відбувалися щотижнево. Не впевнений, що це можливо під час теперішньої переатестації. До того ж, наскільки нам відомо, ще не повністю укомплектований апеляційний суд, не оголошено конкурс на вакантні посади.

На апаратній нараді у губернатора стояло питання надходження до бюджету. Я знову усім нагадав, що необхідні зміни, зміни у законодавстві. І ми, прокуратура, громада, ЗМІ, можемо ці зміни ініціювати, звернутися до наших депутатів.
 

Сьогодні патрульний поліцейський носить відеокамеру. І суди визнають це відео як доказ. То чому б сьогодні і працівників митниці не забезпечити такими ж нагрудними відеокамерами, аби вони проводили огляд транспортних засобів під відеозапис?

 

Тут можна навести приклад із бурштином. Автомобіль в’їжджає до Польщі й декларує 700 кг бурштину, а наш митник нічого не бачить! Якби було відео, то такого б не трапилось.

 

Справа в тому, що працювати з цією темою митниці важко, бо польські митники не давали такої інформації, нам ніде її взяти.
 

 

 

 

 

Варто сказати, що розслідування таких справ можуть тривати довго, бо, нагадую, встановити деталі можна лише за допомогою польських митників. І буває, що доводиться чекати 2-3 місяці, аби дізнатися з Польщі, що в певний день на певному пункті авто насправді не перетинало кордон, (хоча наш митний показав, що машина виїхала). І лише тоді готується підозра та скеровується до суду.