Синагога у Дрогобичі: одна на трьох

Будівництво хоральної синагоги припало на час розквіту нафтової промисловості дрогобицького регіону. Побудова розпочалась у 1842-му й тривала майже 23 роки – до 1865-го. Висота синагоги до верху карнизу становить 19,5 м – це приблизно як шестиповерховий будинок, ширина – 35 м, довжина – 37 м. Верх увінчують скрижалі Мойсея, а під ними можна налічити 12 арок, котрі символізують 12 колін Ізраїлю.

1906 рік

У радянський час синагога слугувала складом. Спочатку для солі, потім тканин, а згодом тут був магазин меблів. Лише на початку дев’яностих споруду повернули місцевій єврейській общині – щоправда, відтоді роками синагога заростала деревами та бур’янами, дах провалився, а сама божниця мала вигляд руїни.

1921 рік

Згідно з деякими історичними фактами, первісний колір синагоги – білий із сірим відтінком. Сьогодні ж екстер’єр будівлі має зеленувату барву. У 1939 році за декілька місяців до початку Другої світової війни у великій хоральній синагозі одружився майбутній лауреат Нобелівської премії миру та шостий прем’єр-міністр Ізраїлю – Менахем Бегін. Його дружиною тоді стала дрогобичанка Елайза Арнольд.

2007 рік

Із дрогобицькою синагогою тісно пов’язано багато історичних фактів, про котрі знають далеко не всі мешканці міста. Наприклад, вважається, що культова картина дрогобицького маляра Мауриція Готтліба «Євреї моляться в синагозі в Йом-Кіпур» має безпосереднє відношення до дрогобицької синагоги. Хоча деякі історики сперечаються, чи саме велика синагога зображена на картині. Є припущення, що це могла бути одна з менших синагог міста. Однак ця картина Готтліба є однією з найбільших реліквій єврейського мистецтва і зберігається у національному музеї Тель- Авіва, а ще одна - "Христос проповідує в синагозі" у Національному музеї Варшави. 

2012 рік

У минулій епосі біля хоральної синагоги розміщувалася криниця, котра служила джерелом для тих, хто мешкав у єврейському кварталі. Власне, цей квартал був одним із найголовніших осередків єврейської культури у місті. Перед Другою світовою війною Дрогобич заселяло близько 40 відсотків євреїв, тут налічувалося більше двадцяти синагог. До наших днів збереглося лише сім будівель. Зі створенням єврейського кварталу почалося будівництво першої дерев’яної синагоги, яка згоріла 1713 року, а також цвинтаря (кіркута), на території якого тепер збудовані житлові будинки. Щоправда, фрагменти цвинтаря тут збереглись і донині…

Початок відновлювальних робіт

Свято завершення реноваційних робіт дрогобицької хоральної синагоги 17 червня зібрало єврейську общину не лише Дрогобича, а й Борислава та Трускавця. Сюди з’їхалися гості з Ізраїлю, Америки та Польщі. На свято прийшли містяни й інших віросповідань.

Літо 2014 року

Йосип Карпин – голова та рабин єврейської громади у Дрогобичі, каже, що відтепер синагога служитиме як сакральна будівля, але також і як центр зосередження культури, тобто і для молитви та релігійних обрядів, і для популяризації єврейського мистецтва у місті. А ще синагога буде центром толерантності та співпраці з іншими місцевими культурами. Очевидно, що виставки, музичні камерні концерти, цікаві зустрічі й імпрези стануть важливою та потрібною частиною задля глибшого знайомства з історією єврейської спадщини міста.

Кінець осені 2014 року

«Зараз у синагозі діє експозиція, котра була презентована у день завершення реноваційних робіт, відтак вона діятиме постійно. Виставка "Спільна пам’ять – крізь кордони" репрезентує історію галицького єврейства. Окрім того, у нас також є декілька раритетів для майбутнього музею. Отже, на їхній основі ми формуватимемо як музей, так і бібліотеку», – каже Йосип Карпин.

Відкриття синагоги після реставрації – 17 червня 2018 року

З початком нового життя синагоги у місті таки відчувається великий інтерес до божниці.

«Ми відчуваємо зацікавлення з боку не єврейської громади Дрогобича. Але зазвичай він не виходить за межі власне простого зацікавлення. А взагалі ставлення громади до іншої громади формується з її членів. Якщо людина наділена всіма людськими чеснотами – тоді вона залишається людиною до кінця», – веде далі Йосип Карпин.

Відкриття синагоги після реставрації. Йосип Карпин - Голова єврейської громади Дрогобича та Головний рабин Заходу України Моше Колесник

Якщо йдеться про відновлення хоральної синагоги, важливо акцентувати увагу, що саме завдяки єврейській общині місто обросло ще однією важливою та красивою пам’яткою нашої спільної історії. Історії, котра протягом багатьох років була насильно стерта і забута. Реставрації сакральної будівлі суттєво допоміг колишній дрогобичанин Віктор Вексельберґ.

«Дуже важливо знати, що Віктор Вексельберґ, котрий фінансово допоміг нам відновити синагогу,залишається патріотом передусім свого міста, незважаючи на те, що нині він – громадянин іншої держави. Мало говорити про патріотизм, потрібно для цього щось робити. Власне Віктор Вексельберґ неодноразово допомагав місту відновити декілька інших важливих будівель. Сьогодні ж наша громада за допомогою пана Віктора зуміла відродити будівлю, котра стільки років залишалася лише звалищем. Цій людині притаманна пуританська скромність. Бо передусім ми разом змогли нарешті загоїти рану як у переносному, так і в буквальному сенсі слова. Рану, котра викликала багато негативу і муляла око не лише мешканцям, а здебільшого гостям з Америки чи Ізраїлю, котрі пов’язані з єврейством. Тепер це облагороджений кавалок вулиці й передусім окраса міста», – ділиться враженням голова та рабин єврейської общини Дрогобича Йосип Карпин.

Йосип Карпин та Моше Колесник

Отже, до синагоги тепер приходитиме єврейська община не тільки Дрогобича, а також і бориславська та трускавецька.

Світлана Юзефівна Фірман, голова Товариства відродження єврейської культури Борислава, каже, що свято завершення реноваційних робіт – передусім чудова нагода зібратися разом.

«Я думаю, що синагога мала б служити для об’єднання всіх трьох. Адже постійно діючої синагоги досі не було ні в Дрогобичі, ні в Трускавці, ні у Бориславі. Нам би дуже хотілося навіть туди зайти і відчути, чиї ми діти. Коли я прийшла 17 червня у синагогу, то була подивована побачити своїх знайомих українців, котрі розділили зі мною радість, привітавши з таким важливим днем у житті нашої общини», – розповідає Світлана Юзефівна.

Моше Колесник

Борислав, як і Дрогобич, до початку Другої світової війни був наполовину єврейським містом, а тому там люди здавна звикли до мультикультурності. З 1990 року бориславська єврейська громада налічувала 100 осіб, зараз їх тут залишилося 40. Правда, всі три громади, можна сказати, є одним цілим – єдиною єврейською общиною трьох міст, оскільки всі свята проводять разом і здебільшого підтримують тісні стосунки один з одним.

Тріо музик ім. Альфреда Шраєра акустично супроводжували свято відкриття оновленої синагоги

А якщо повернутися саме у Дрогобич, то тут євреї мешкали ще з початку 15 століття й брали активну участь у розвитку соляного промислу. З першої половини 17 століття було створено єврейський квартал, який ще згодом називали «Єврейським містом». З Дрогобичем пов’язані такі відомі люди, як  Бруно Шульц – художник і один із найвизначніших польських письменників 20 ст., що народився та виріс у місті; Альфред Шраєр –  музикант і співак, якого називали «останнім євреєм із Дрогобича», що виріс тут і пережив Голокост; Вільгем Діхтер – інженер і письменник, уродженець Борислава. Пережив війну Шевах Вайс – народився у Бориславі,  став однією з найвизначніших постатей Ізраїлю, письменник та перекладач, уцілілий після Голокосту. Маурицій Готтліб – єврейський маляр з Дрогобича, новатор у єврейському мистецтві. Ефраїм Моше Лілієн — уродженець Дрогобича, був художником, графіком, ілюстратором, один із найвидатніших єврейських художників світу. Леопольд Готтліб – художник-модерніст, молодший брат Мауриція Готтліба. Хоча це далеко не весь список видатних людей нашого міста різних епох – його можна продовжувати ще на декілька сторінок.

Сьогодні ж із завершенням реноваційних робіт хоральної великої синагоги міста відродиться ще один імпульс життя єврейської общини, без котрої неможлива повноцінна історія як Дрогобича, так і Галичини загалом.

Світлини з відкриття синагоги авторства американської фотохудожниці Лолі Кантор

	Супер! Дякую за все! Молодці! Маємо СИНАГОГУ! Маємо КОСТЕЛ! Маємо наші украінські церкви! І всі живемо в злагоді- так і повинно бути! Нам немає що ділити. ми ЛЮДИ! Повідомити адміна Рейтинг: 25+ -3-

снайпер +, 22:10 27 червня 2018 р.

	Молодці! Хоть євреї щось добре роблять в цьому місті! Повідомити адміна Рейтинг: 21+ -4-

Алік, 23:07 27 червня 2018 р.

	Євреї вивезіть мусор з міста . Повідомити адміна Рейтинг: 19+ -2-

Євреї вивезуть, 23:33 27 червня 2018 р.

	Дрогобич Унiкальне мiсто. Найстарша деревьяна Церква, Костел, тепер Синагога. Рай для туриста в планi чудовоi iсторii i сплетiння культур. Шкода що мало розумних людей при владi. Бабло з собою не заберете, всерiвно його лишите в дрогобичi тому краще ран iше прозрiти i починати творити а не чудити. Повідомити адміна Рейтинг: 17+ 0-

Макс, 01:29 28 червня 2018 р.

	ну тепер будете на них пахати як буйгарi. Повідомити адміна Рейтинг: 6+ -16-

bef, 02:10 28 червня 2018 р.

	снайпер +, 22:10 27 червня 2018 р. ще би нормальну владу. Яка дбала про дрогобичан Повідомити адміна Рейтинг: 10+ -1-

Володимир, 09:35 28 червня 2018 р.

	Дрогобич дуже гарне місто, я пишаюсь, що родився тут. Повідомити адміна Рейтинг: 15+ -10-

Юрій, 09:53 28 червня 2018 р.

	Єва тоже Єврейка? Повідомити адміна Рейтинг: 3+ -2-

Марик, 18:36 28 червня 2018 р.

	Авторка не єврейка, адже маса неточностей в тексті. Повідомити адміна Рейтинг: 3+ -1-

До Маріка, 08:49 29 червня 2018 р.

	молодці гарно відреставрували Вексельберг за малу батьківщину не забуває Повідомити адміна Рейтинг: 5+ 0-

ігор, 19:44 01 липня 2018 р.

	такі да, ми жідомасони любім парядак і адєсу-маму Повідомити адміна Рейтинг: 0+ 0-

Капсельберг, 16:27 12 липня 2018 р.

	Беґін брав шлюб не в синагозі а в Трускавці. Взагалі факти перебрехані, мова неоковирна. Повідомити адміна Рейтинг: 1+ 0-

Альо, інформатори!, 07:48 22 червня 2019 р.

Додати коментар

Ім’я:
Коментар:
	із правилами користування сайтом ознайомлений