«Сміття» не тільки під ногами… |
Останні новини Дрогобича | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Написав(ла) Адміністрація Дрогобич Інфо | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
07.07.2018 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(до питання про злісні пасквілі, спрямовані проти професора Михайла Шалати і підписані іменем Михайла Зубрицького)
Справа порядності людських стосунків завжди була наріжним каменем морального обличчя суспільства. Професор Михайло Шалата є автором численних монографій з історії української літератури, упорядником одного з томів трьохтомного зібрання творів Івана Франка. Іще будучи студентом, я, як і вся тодішня студентська братія нашої alma mater, мав нагоду ознайомитися з монографією професора Михайла Шалати «Маркіян Шашкевич». Вельми ризиковою з огляду на домінантну в Радянському Союзі політичну ідеологію була сама тема дослідження – постать Шашкевича не лише як будителя Русі-України, але і як священика. Постать професора Михайла Шалати незмінно викликала шанобу й повагу. Захоплювали всіх, а насамперед студентів, його працелюбність, ерудиція, обізнаність у багатьох питаннях не лише української літератури, а й культури, історії. Однак останніми тижнями мене хвилює той факт, що моє ім’я фігурує в обвинувальному ракурсі щодо особи шанованого всіма професора (див. статтю-наклеп, підписану моїми іменем і прізвищем в кеші https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:w0X0yiZSkiAJ:https://tustan.io.ua/s2633550/chlen_juri_premie_imeni_ivana_franka_20_rokiv_shantajuvav_rodinu_frankoznavcya_m._moroza+&cd=1&hl=ru&ct=clnk&gl=ua). Не буде дивним, що декому наукові заслуги пана Шалати не до вподоби. Постать професора хочуть знеславити, використовуючи при цьому моє ім’я – ім’я того, хто завжди з пієтетом і шанобою ставився до нашого метра. Відтак, рішуче наголошую, що ніякі статті стосовно професора Михайла Шалати на Інтернет-сайти я не надсилав (мова йде про горезвісну місцеву газету «Тустань», яка відразу після публікації наклепу на мене зникла з доступу в мережі; колишня адреса: https://tustan.io.ua/). Професор Михайло Шалата завжди залишиться для мене і для всіх чесних людей втіленням прекрасного науковця, чудового сім’янина, батька, патріота України. Звідси, всі спекуляції щодо мого імені на Інтернет-ресурсах стосовно постаті Михайла Шалати слід вважати брудним наклепом і провокацією. Михайло Зубрицький (справжній) франкознавець-дослідник P.S. 1: Повертаючись до спроби радянізації поглядів пана Шалати з вищезгаданої обвинувальної статті-наклепу, слід насамперед зважати на реалії не настільки далекого минулого. Згадаймо, що членами партії були в різний час і Тичина, і Рильський, і Гончар. Були також націонал-комуністи, зокрема Хвильовий, Шумський та багато інших. Знаєте, легко тепер почуватися патріотом та паплюжити всіх і вся. Зрештою, вірю, що час усе розставить по місцях. Тому не варто кидати вогненні інвективи на тих, хто все життя чесно пер плуга. Чи хочемо, щоб було, як у часи Івана Мазепи, коли «самі себе звоювали»?! P.S. 2: До відома реального автора статті-наклепу на моє чесне ім’я: Олеже Романовичу, майте сміливість свої непопулярні погляди подавати від власного імені, а не прикриватися іншими людьми. Чи може Ви здатні обливати оточуючих своїм їдким брудом в угоду власному славолюбству тільки з-за чиєїсь спини? Переглядів: 3311
Додати коментар
|