Дрогобицький ліцей заснували люди, які жили мрією про цей заклад. Вони бачили нову українську школу ще тоді, у далекому 1989 році. У кожне нововведення було вкладено чимало зусиль, наснаги, сподівань. Мусимо визнати, ця праця дала свої плоди. Сьогодні ліцей славиться потужною підготовкою учнів: ліцеїсти найкраще в області складають ЗНО, займають призові місця на Всеукраїнських олімпіадах, очолюють рейтинг наукового товариства Львівської області. Проте днями у Дрогобичі почали обговорювати можливість закриття ліцею. Чи є причини для хвилювання? Чому саме ліцей? І які секрети такого успіху ліцеїстів?
Команда Zmistovno.com.ua вирішила поспілкуватися з директором Заяць Ольгою Василівною та знайти відповіді на ці запитання.
Напевно, наших читачів найбільше хвилює новина про закриття ліцею. Чи справді це може трапитися?
Я не пам’ятаю, щоб у Дрогобичі закрили хоча б одну школу. Як ви думаєте, невже найкращий навчальний заклад Львівщини хтось збирається закривати? На жаль, сьогодні склалася така ситуація, що за приміщення, у яке ми вклали багато грошей ( всі ремонти зроблені за кошти батьків наших ліцеїстів), фонд Держмайна вимагає непосильну оренду (мільйон гривень в рік). Тому місто шукає приміщення, у яке ми б могли переїхати. Є ряд шкіл, які майже не є заповненими. Куди саме ми будемо переведені? Не знаємо. Світ повниться слухами(сміється – авт.). Про закриття ліцею ніхто не говорить, також хочу спростувати чутки, що університет нас виганяє. Ректор їздить до Києва, ведуться перемовини. Університет теж переживає за нас. Ми зробимо усе, щоб ліцей процвітав та розвивався.
А з чого власне почався ліцей? Розкажіть історію його становлення.
Ліцей створили ще у 1989 році, спочатку це був один фізико-математичний клас для педагогічно обдарованих дітей сільських шкіл. Він працював на базі Дрогобицького державного педагогічного інституту і СШ №16. Ініціатором створення такого класу був професор Юрій Львович Кишакевич. Ліцей був його мрією, яку він носив у серці давно. Він бачив оту нову українську школу ще тоді. Вагомий внесок належить і тодішньому ректору Валерію Скотному.
Не секрет, що діти, які приходили із сільської місцевості(це залишилось і до сьогоднішнього дня) не мали таких можливостей( доступ до репетитора та доброго вчителя). Виходило замкнуте коло: в інститут за цільовим скеруванням вступала дитина із слабким рівнем знань, потім це був слабкий студент, з якого виходив слабкий вчитель. Для того, щоб розірвати це коло, треба підготувати сильного студента. Було відібрано 25 дітей з області. За рік було створено гуманітарний профіль. Юрій Львович, знаючи мене як студентку, запросив працювати заступником директора.Коли створили ліцей, перший рік тут працювали тільки викладачі університету. Але школі потрібен вчитель. Ми побачили, що викладач не може дати того, що хочемо ми. У нас були і вчителі-методисти, але вони працювали рік і йшли. Неможливо вчителя перевчити, його можна навчити. І тому у ліцеї почали працювати найкращі студенти: переможці олімпіад, активісти. І кожен з них проходив конкурс( ця традиція зберігається до сьогодні). У 1996 році ми отримали статус ліцею. Сьогодні у нас є 8 класів, кожного року ми випускаємо близько 120 учнів. Сьогодні маємо чотири профілі навчання : гуманітарний, природничий, правничий, інформаційних технологій.
Які особливості навчання у ліцеї? Чим воно відрізняється?
Якщо сьогодні говоримо про НУШ і показуємо це як щось нове, то ми з вчителями навіть жартуємо, що наше Міністерство пропагує те, що ніби «підслухано в ліцеї». Але зміни ці впроваджуються так за років 10. До прикладу, розділ «навчальна практика» у ліцеї був з 1991 році, тоді як Міністерство ввело його з 2001 року. Якщо тільки зараз говорять про те, що дитина може ходити на секції і таким чином їй зараховується фізична культура, то ліцей з 1991 року проводить уроки фізичної культури тільки у вигляді секцій, але за межами розкладу. Чим відрізняється навчання? Перш за все особливою тут є сама атмосфера. Кожен учень тут особистість, у кожному ми бачимо людину, яка повинна чогось досягти. Я говорю учням: «Якщо ви не збираєтесь ставати президентами, міністрами, директорами, тоді вам не потрібно навчатися в ліцеї». У нас немає непорозуміння між дітьми, є всяке, але в цілому тут панує дружня атмосфера. Особливістю є і профільність навчання, ми маємо лекції та практичні. У Дрогобичі зараз назвали багато закладів ліцеями, але мушу сказати, що від назви нічого не зміниться. Для того, щоб стати такими як є, ми йшли 30 років.І зараз ми маємо 45 підтверджених захистів наукових дисертацій випускниками ліцею. І це не єдине досягнення.
Які нововведення вважаєте найуспішнішими? Чому?
Найважливішими нововведеннями є відмова від поурочної оцінки, модульно-рейтингова система навчання, захист кожним учнем творчої роботи щороку, вивчення непрофільних предметів посеместрово, читання предметів парами, консультації з метою підготовки до ЗНО, семестрові роботи у формі ЗНО. У ліцеї заборонено репетиторство із своїми дітьми. Якщо дитина буде виконувати все, що ми їй даємо в ліцеї, тоді їй репетитори не потрібні. Згідно рейтингу Osvita.ua за результатами ЗНО ліцей посів перше місце серед шкіл Львівської області і 61 (у 2017р.) та 77( у 2018р.) – серед ТОР-100 шкіл України.
Також ми не проводимо свято першого та останнього дзвоника. Я ніколи не розуміла цієї офіційності. Натомість ми винаймаємо автобуси, їдемо на гори Лисоню, Маківку, Ключ(місця, де билися Січові Стрільці). Завжди обираємо знакові місця.
Система навчання у ліцеї вражає. Як вважаєте, чи потрібна схожа реформа освіти усім закладам України?
Говорити про реформу треба, але потрібно приділяти увагу самій підготовці до неї. До прикладу, ввели новий предмет «природничі науки»(фізика,хімія, біологія, географія). Для гуманітаріїв – це ідеальний варіант. Але як вчитель фізики має читати біологію? Чи хоч один університет готує вчителя природничих наук?
Ще одне запитання: чи є потреба змінювати підручники кожного року?
Окрім цього, ЗНО – найпрогресивніша система. Але якщо заглянути всередину, у саму суть, то я категорично проти. По-перше, діти вчать три предмети, вступають в університет і за один семестр їх відраховують, бо далі вчитися студент не може. По-друге, не можу зрозуміти, чому ЗНО – це оцінка відносна, а не абсолютна. До прикладу, у цей рік потрапили діти, які слабо знають математику, тому відповідно бали будуть високими. Наступного року, до прикладу, будуть діти, які мають високий рівень знань – бали будуть нижчими. Де справедливість? Я розумію, що держава боїться показати реальний рівень знань дітей, але ЗНО треба удосконалювати.
Реформа освіти потрібна, але не на папері. Поки ми не змінимо підготовку вчителя, ставлення батьків та дітей до школи, доти ніякі реформи не допоможуть.
Як за стільки років праці ви зуміли зберегти стільки мотивації та натхнення?
Я вчительська дитина, мама пропрацювала багато років у школі, тато був військовим. Вступивши до педагогічного університету, я прекрасно знала, які виклики стоять перед вчителем. Я дуже багато взяла від мами, яка жила своїми учнями.
Головне – це любити свою професію. І я дуже люблю свій ліцей та людей, які тут працюють. Я не лукавлю, але у мене немає дня, коли я не хочу йти на роботу. Найгірше – це приходити до ліцею влітку і чути відлуння власних кроків. Я дякую своїм вчителям за підтримку та дружню атмосферу. Єдина проблема ліцею – ми всі старіємо однаково.
До слова, за повідомленням прес-служби ДМР, Сесія Дрогобицької міської ради закликала Прем`єр-міністра та Міністра освіти і науки України зберегти функціонування Дрогобицького педагогічного ліцею.
Як йдеться у зверненні: «Відповідно до листа ректора Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка від 15.04.2019 № 507 відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради було вказано на необхідність звільнення приміщення, у якому розміщується ліцей, оскільки перебування комунального закладу у приміщенні державної форми власності суперечить чинному законодавству України.
Крім того, листом від 24.05.2019 № 631 університет повідомив про вихід з числа засновників ліцею».
Відтак, депутати Дрогобицької міської ради у четвер, 30 травня, під час сесійного засідання прийняли рішення надіслати звернення до Прем`єр-міністра та Міністра освіти і науки України, а також ректора Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка з проханням передати будівлю за адресою: Дрогобич, вулиця Івана Франка, 36, де зараз знаходиться ліцей, на баланс Дрогобицької міської ради.
Розмовляла Анна Качмар
Фото: Христини Романчак
Переглядів: 5892
|
