Ринкова площа у Дрогобичі – це серце міста, яке б’ється не одну сотню років. Це місце, звідки починається «дрогобицький час», місце, де зустрівши приятеля, можна з ним проговорити не одну годину, непомітно для себе накрутивши чималий кілометраж навколо ратуші. Саме звідси починається більшість туристичних мандрівок. А вежа ратуші, здається, немов той Атлас, тримає над містом усе небо.
1.Відомо, що на зламі XV-XVI ст. поблизу давнього замчища з’явився новий центр міста з площею Ринок і ратушею.*
2.Дрогобицька ратуша, без якої годі собі уявити Ринок, входить у перелік п’яти найкрасивіших ратуш Західної України та у двадцятку найкрасивіших адмінспоруд країни. А вежа ратуші входить у перелік 18 найкращих оглядових майданчиків України та є однією з найвищих на Галичині. Слід нагадати, що цього року ратуші 29 вересня виповниться 90 років з дня її відкриття. Символічно, що реконструкцію центральної площі міста – Ринку – розпочали саме 29 вересня (2017).
3.На площі у День молоді у 2011 відбулася найцікавіша акція, коли молодь створила, як символ єднання, найдовший канат зі шкарпеток – 450 м. Він був протягнутий від площі Замкова Гора та по периметру площі. Щось подібне в Україні раніше ніхто не робив.
4.Безпосередньо на Ринок виходить понад 364 вікон. Не вірите? Тоді нуж-бо рахувати! Окремо ратуша на площу дивиться (не враховуючи вежу і внутрішній дворик) крізь 153 вікна.
5.Ринок, як головне публічне місце зібрань, був простором для здійснення актів правосуддя. На схід від ратуші, як розповідає краєзнавець Петро Сов’як, був каральний стовп (його також ще називали «стовп ганьби» або «пранґер»), до нього були прикріплені кайдани, у південно-східній частині площі був поміст (підвищення) для страт, де кат карав засуджених на смерть. Стовп ганьби та поміст, як згадують краєзнавці, простояли до побудови нової ратуші у першій половині XIX ст.
6.Найдавнішими на площі будинками є шість кам’яниць, які датуються XVII ст. (№4, 5, 6, 7, 13, 14) / Згідно з переліком пам’яток архітектури, які включені у Державний реєстр культурного надбання /.
7.Традиційно, в понеділок на площі відбувався щотижневий ярмарок, який відвідували як люди з околиць Дрогобича, так і з інших міст та сіл Галичини. Були й щорічні ярмарки, які тривали по кілька днів (у свій час місто мало право на проведення 4 щорічних ярмарків по 4 дні).
8.Чи мав Ринок ще інші назви? Так, мав! Площу ще називали «ратушною площею», «торговицею», а за німецької окупації це був «Гітлерпляц» (Hitlerplatz, за даними Веслава Будинського у книзі «MiastoSchulza»), за радянських часів місце Гітлера у назві площі посів Ленін. Знову історичну назву Ринок було повернуто лише у травні 1990 року.
9.Площа Ринок закладена на плані близькому до квадрата (але, якщо бути точним, формально площа є прямокутною з пропорцією сторін 9:10), який нині утворюють 23 будинки з ратушею (на поч. ХХ ст. їх було 40).
10.На Ринку були багаті сім’ї, які володіли або співволоділи не одним, а кількома кам’яницями. Такими, зокрема були – Ґартенберґи, Лінденбауми та Штернбахи. Останні були власниками (та співвласниками) з другої половини XIX ст. аж чотирьох. Лише нинішній №9 їм належав до ІІ світової війни. Родина Штернбахів була пов’язана з нафтовим бізнесом та мали на Ринку винарню, яку згадує Іван Франко у «Рутенцях» наступне:
«Раз тільки, згадується мені, ми були таким більшим товариством у винній торгівлі Штернбаха. Син властителя тої торгівлі, також ученик Дрогобицької гімназії, що йшов роком нижче мене, мав незвичайний талант до класичної філології і живе тепер у Кракові як професор університету і член польської Академії наук».
Цікаво згадати, що нащадок власників будинків –Людвік Штернбах – був випускником Сорбонського університету, експертом із санскриту та юристом, який працював в ООН.
*Див. Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку ХХІ ст.), Дрогобич, 2009.С.27.
Олег Стецюк
Переглядів: 3992
|
