Державна блокада водоканалів: У Мінрегіоні шукають шляхи виходу з кризи

 Надрукувати
Останні новини Дрогобича
Написав(ла) drohobych-rada.gov.ua   
23.01.2020

 

Для підприємств водопостачання та водовідведення у 2020 році мають бути затверджені нові тарифи. Втім, складається парадоксальна ситуація: застосувати тарифи водоканали не можуть, бо зобов’язані переукласти договори із споживачами. На такий обсяг роботи КП “Дрогобичводоканал”, зважаючи на наявний людський ресурс, при кількості споживачів 36,5 тис. знадобилося б декілька років. Інший варіант – чекати 1 травня, коли споживач буде сам зобов’язаний укласти індивідуальний договір.  Про товстий шар задавнених проблем водоканалів, правову та економічну блокаду держави розмовляємо з начальником КП «Дрогобичводоканал» Романом Шагалою.
 
Тариф – страшилка для споживача і єдине джерело доходу для комунального підприємства
 
Тариф – це «зарплата» водоканалу, яку підприємство отримує за виконану роботу і на отримані кошти має повноцінно прожити місяць. Розмір цієї “зарплати” водоканалу встановлює державний регулятор. І розрахунки регулятора, як підтверджують цифри, дещо відірвані від життя. За підсумками 2019 року втрати водоканалу становлять 12,9 млн грн: 2,1 млн грн – приріст заборгованості населення, 1,6 млн грн – дефіцит коштів на плату за електроенергію, 3,5 млн грн – обсяг коштів, на які недокупив послугу ТзОВ “Трускавецький водоканал”, та ці кошти попередньо були враховані при формуванні тарифу. 5,7 млн грн знято з тарифу – цим штрафом державний регулятор покарав підприємство за невиконання інвестиційних програм за попередні три роки, не взявши до уваги, що невиконання було спричинене заборгованістю ТзОВ “Трускавецький водоканал” перед КП “Дрогобичводоканал” у розмірі 12 млн грн. Встановлюючи тариф, НКРЕКП чомусь закрила очі на те, що обігових коштів на виконання інвестиційних програм у підприємства просто не буде. Наслідки власної роботи державний регулятор переклав на водоканал.
 
Тариф – поняття не віртуарне, а цілком реальне і прив’язане до конкретних економічних величин. Складники тарифу КП “Дрогобичводоканал” на 2020 р. це: заробітна плата та єдиний внесок – 45,2 %;
кошти на оплату електроенергії – 33,6%;
витрати на реагенти(хлор) – 0,9 %;
фінансові витрати – 1%;
витрати на придбання основних засобів виробництва(обладнання та ін.) – 3,5%;
інші витрати (пально-мастильні матеріали, ремонт та ін.) – 10,7%, з них: витрати на пально-мастильні матеріали- 2,7%, податки – 4,6%. Залишок: 3,4%.
виробничі інвестиції на розвиток (заміна мереж) – 6,7 %. Причому 6,4% -вилучення коштів з тарифу за невиконання інвестиційної програми за минулі роки.
 
Таким чином, на забезпечення життєдіяльності підприємства залишається 6,9% доходу(загальна сума витрат на придбання основних засобів та залишок з інших витрат). Це мізерна сума, у межах якої доводиться утримувати підприємство.
 
Вода у Дрогобичі недорога
 
За інформацією Асоціації «Укрводоканалекологія», 1 куб води в Україні коштує 0,6 євро, в Європі – 2,4 євро. Справедливим буде зауваження читача, що в нашій державі доходи громадяни отримують у гривнях. Вода у всьому світі дорогий ресурс. І державна політика в Україні має бути сьогодні спрямована на те, як підвищити фінансову спроможність громадян, а не знизити тарифи.
 
Підвищення платоспроможності людей вимагає конкретних комплексних змін в економіці. Натомість змусити повірити у низькі тарифи можна всього лиш популістичними обіцянками.
 
У Дрогобичі 1 л артезіанської води, доставленої до найвищого поверху коштує 2,5 коп. Коли за літр привозної води з бочки у мікрорайонах просять 1 грн. Де тут дороговизна? У 2,5 коп закладена і зарплата, і електроенергія і гарантія якості, і кошти, передбачені на заміну трубопроводів. Планове підвищення тарифу на 2020 р. передбачене на 20% – 1 л води коштуватиме 3 коп. Але й це подорожчання не дає підстав стверджувати, що вода у Дрогобичі дорога. Якщо порівняти, ми тримаємося золотої середини. В Україні є міста, де споживачі за 1 куб м води та стоків за новим тарифом платитимуть більше 40 грн.
 
Тариф зростає, а діряві труби залишаються
 
Споживач дивується: як це тариф постійно зростає, а проблему із тотальною заміною дірявих труб водоканал розв’язувати і не думає.
 
Інфраструктура не може бути якісною, а тариф — низьким, стверджують експерти галузі водопостачання.
 
За різними оцінками, як зазначає президент Української асоціації питної води “Борисфен”, голова комітету комунальних послуг Громадської ради при НКРЕКП Валерій Безус лише системи водозабезпечення та водовідведення українських міст потребують 50-80 млрд євро інвестицій. Чи можна поліпшити ситуацію іншим способом. Де взяти таку астрономічну суму?
 
Заробити її шляхом тарифоутворення при нинішніх доходах громадян, звісно, водоканали не зможуть, бо тоді , зважаючи на нинішні доходи споживачів, тариф справді має бути захмарним. Є ще два варіанти: кошти водоканалам дасть держава або ж вони можуть взяти кредит.
 
Сподіватися на допомогу держави, яка сьогодні завзято переводить усі стрілки на місцеві бюджети, надія мала. Перепасти щось може водоканалам великих міст. Розмір їхніх бюджетів дозволяє бодай частково скерувати гроші на модернізацію водоканалів. Що ж робити водоканалам менших міст, як от Дрогобич?
 
Кредит – рятівна соломина чи зашморг?
 
Рятівною соломиною міг би стати кредит, якби ми жили у державі сталих правових гарантій. КП «Дрогобичводоканал» уже має кредитний досвід. Його позитивним наслідком є те, що завдяки частковй модернізації вдалося 2012 р. забезпечити у місті цілодобове водопостачання. Впродовж 2009-2015 р. підприємство брало участь у Проекті розвитку міської інфраструктури. Між Міністерством фінансів України, Міністерством з питань житлово-комунального господарства України було укладено договір про субкредитування на загальну суму 3 млн. 131 тис доларів. Позика підприємству надана з 2009 до 2025 р, з них 2009-2012 роки були пільгові, без погашення суми кредиту, надалі погашення суми мала б відбуватися рівними частина двічі на рік по 120,43 тис дол. США. Кредит водоканал взяв при розрахунковому курсі 7,70 грн за 1 долар.
 
У результаті державного регулювання водоканал відзначився негативними показниками фінансово-економічної діяльності.
 
Через непокриття тарифами фактичних витрат утворилася заборгованість з різниці у тарифах. Як наслідок – виникла прострочена заборгованість із повернення позики Міністерству фінансів України. На кінець 2019 р. ця сума становила 25442,3 тис. грн разом з усіма штрафними санкціями. Водоканал скерував листи до державних органів з проханням вплинути на цю ситуацію. Адже заборгованість держави з різниці у тарифах не погашена ще з 2016 р і становить 19,2 млн грн. Крім того, за період 2016-2019 рр розрахунковий обсяг заборгованості з різниці у тарифах становить 6,06 млн грн. Виходить, що повернені державою гроші могли б повністю закрити це питання. Але і тут держава діяти не поспішає. Звернення Дрогобицького водоканалу з цього приводу до прем’є-міністра поки що безрезультатні.
 
Водоканалам відвели роль пасербниці
 
У відомій казці зла мачуха послала пасербицю серед зими по квіти. Дівчина на своє щастя зустріла 12 місяців і вони виконали захцянки мачухи. Водоканалам держава жорстко наказує впроваджувати у діяльність європейські стандарти якості води, обслуговування споживачів. А от як виконати підприємствам не підкріплені фінансово вимоги та вибратися з економічної і правової блокади – відповіді ніхто не дає. На противагу цьому бачимо лояльність держави до підприємств енерго- та газопостачання. У них такого нашарування проблем нема. Всім відомо, що нарощені борги за світло чи газ закінчуються просто – приїжджають і відмикають те ж світло чи газ. Тому боргувати можна лише за воду. З 1 травня 2019 держава декларувала, що нарешті надасть цей важель впливу на боржників підприємствам водопостачання. Однак передумала, наразі відтермінували запровадження закону ще на рік. Тим часом, борги населення перед КП «Дрогобичводоканал» – 12 млн 352 тис. грн , на додачу борг ТзОВ «Трускавецький водоканал» – 10 млн 12 тис. грн. Цей партнер також користає з того, що застосувати до нього букву закону КП «Дрогобичводоканал» не може.
 
Енерго- та газопідприємства не мають клопотів, аби домогтися від споживача підписання договору. Практикують спрощену процедуру переукладення договорів: опублікований надавачем послуги договір, до якого у визначений термін споживач не висловив претензій, вважається автоматично укладеним.
Держава готується скинути з себе тяжку нішу підприємств водопостачання
Збиткові результати діяльності водоканалів свідчать, що НКРЕКП, на яку держава поклала функцію регулювати діяльність водоканалів, не виконала свою функцію. Важливо, що збитки водоканалів у 2011 р. (саме в цьому році підприємства водопостачання перейшли на державне регулювання) становили 0,99 млрд грн. За підсумками 9-ти місяців 2019 р. збитки сягнули 1,7 млрд грн. Зростання кредиторської заборгованості (борги водоканалів перед постачальниками) станом на 01.01.2011 р. – 2,8 млрд грн, а на 01.10.2019 р. – 9,2 млрд грн. Ці порівняння – яскравий доказ, що з державним регулюванням не все гаразд. Уже підготовлено законопроект, відповідно до якого держава планує з 2021 року передати водоканали на регулювання органів місцевого самоврядування.
 
У пояснювальній записці до законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення» зазначено, що держава збирається повертати водоканалам заборгованість з різниці у тарифах, але не самостійно: наполовину з місцевими бюджетами. Мовляв, не іти ж їм до вас у подертих штанах, то, нумо, латати разом.
 
Оптимізму ніхто не відміняв, але є реальність, а в ній черговий кадровий плин на державних верхах. Днями Міністр розвитку громад і територій України Альона Бабак, яка, вже встигла дещо розібратися в ситуації, написала заяву на звільнення. Доведеться чекати нових призначень. Поживемо-побачимо, чи візьметься нова мітла підмітати задавнені проблеми галузі, чи наближатиме водоканали до прірви…
 
Про це повідомляють на офіційному сайті адміністрації КП “Дрогобичводоканал”.
 
Мінрегіон презентував концепцію системного врегулювання боргів підприємство тепло- та водопостачання та визначив шляхи стабілізації їх фінансово-економічного стану
 
Міністерство розвитку громад та територій України презентувало своє бачення виведення з фінансової кризи підприємств тепло- та водопостачання і водовідведення.
 
Йдеться на сайті Міністерства.
 
Протягом останніх років у житлово-комунальній сфері накопичено низку проблемних питань, у тому числі фінансово-економічного характеру, які потребують законодавчого вирішення.
 
«На початок опалювального сезону 2019/2020 років обсяг заборгованості підприємств ТКЕ за спожитий природний газ становив 26 млрд гривень, а обсяг штрафних санкцій перед підприємствами газової галузі — 9,8 млрд гривень. Заборгованість підприємств ВКГ за спожиту електричну енергію становила 5,7 млрд грн. Ані держава, ані органи місцевого самоврядування не мають джерел погашення таких боргів», — зазначає Міністр розвитку громад та територій України Альона Бабак.
 
У свою чергу, борги населення перед підприємствами тепло, -водопостачання та водовідведення (що могли б стати відповідним джерелом для погашення заборгованості за енергоносії) становили майже 19 млрд грн (14,8 млрд грн за послуги теплопостачання та 4,1 млрд грн за послуги з водопостачання та водовідведення).
 
«Тож питання визначення джерела погашення боргів та реструктуризації заборгованості населення треба вирішити на законодавчому рівні. Адже стан справ у галузі є критичним та вимагає невідкладного прийняття комплексу рішень для забезпечення безперебійної роботи підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення, а також отримання споживачами якісних послуг», — каже Альона Бабак.
 
Тому на даному етапі Мінрегіон підготував зміни до деяких Законів України, які спрямовані, зокрема, на:
 
• продовження терміну реструктуризації кредиторської заборгованості підприємств з 01.01.2016 р. станом на 01.05.2020 р. (згідно з Законом України №1730);
 
• запровадження механізму реструктуризації заборгованості населення за спожиті комунальні послуги та визначення умов щодо такої реструктуризації;
 
• визначення джерел компенсації збитків підприємств галузі, що обумовлено, перш за все, неефективною тарифною політикою попередніх років;
 
• передачу повноважень з регулювання діяльності підприємств тепло-, водопостачання і водовідведення (ліцензування та встановлення тарифів) від НКРЕКП до місцевих органів влади з метою покращення технічної, фінансової та інвестиційної політики підприємств галузі, ефективного управління комунальним майном, а також врахування інтересів споживачів – мешканців відповідних територіальних громад.
 
На думку Мінрегіону, до передачі повноважень з регулювання діяльності підприємств тепло-, водопостачання і водовідведення від НКРЕКП до місцевих органів влади спочатку держава має визначити механізми погашення та реструктуризації старих боргів.
 
Розроблені Мінрегіоном законопроекти до їх погодження з іншими міністерствами, були винесені на публічне обговорення на засіданні Робочої групи з розгляду концепції передачі повноважень з регулювання діяльності підприємств тепло-, водопостачання і водовідведення на місцевий рівень та фінансової стабілізації їх роботи, яке, за дорученням Міністра, провів Перший заступник Міністра Дмитро Живицький.
 
Робоча група загалом погодила концепцію ініціатив щодо передачі повноважень з регулювання діяльності підприємств ТКЕ та ВКГ на місцевий рівень, погашення заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію, узгодження різниці між фактичними витратами та встановленими тарифами, що виникла з 01 січня 2016 року та удосконалення тарифоутворення з метою покриття економічно обґрунтованих витрат.
 
Проте виникла дискусія навколо врегулювання боргів підприємств за енергоносії. Так, НАК «Нафтогаз України» висловила пропозицію перенести дату, яка має визначати обсяг боргу, що підлягає реструктуризації на 1 рік назад, проти запропонованої Мінрегіоном в законопроекті «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» дати 01 травня 2020 року.
 
МА «Укртеплокомуненерго» відзначила, що процес підтвердження в судовому порядку різниці між фактичними витратами та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, що утворилася після 1 січня 2016 року є складною та тривалою процедурою, яка має недоліки — відсутність кваліфікованих експертів з тарифоутворення для проведення судової експертизи та наявність процедури апеляції, якою, у разі програшу, можуть скористатись органи, уповноважені встановлювати тарифи. Натомість доцільним вбачається підтвердження обсягів збитків органами Державної аудиторської служби або Державної податкової служби.
 
«Усі слушні пропозиції, будуть враховані для того, щоб механізми, напрацьовані Мінрегіоном, були сприйнятними для всіх зацікавлених сторін та враховували інтереси споживача», — зазначив Перший заступник Міністра розвитку громад та територій України Дмитро Живицький, під час засідання Робочої групи.
 
Довідково
 
Засідання Робочої групи відбулось за участі народних депутатів України, помічників народних депутатів, представників Мінрегіону, Офісу підтримки реформ Мінрегіону, НКРЕКП, НАК «Нафтогаз України», МА «Укртеплокомуненерго», Асоціації «Питна вода України», Української асоціації підприємств ВКГ «Укрводоканалекологія». Нагадаємо, раніше Міністр розвитку громад та територій України Альона Бабак повідомила, що Мінрегіон розробив проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (№1730).

Переглядів: 2256

Коментарі (20)
 
немає часу читати чао какао
Повідомити адміна
Рейтинг: 6+ 0-
  
дуже багато читати, 15:07 23 січня 2020 р.
 
А норми для тих що без лічильника, берете з потолка?
Повідомити адміна
Рейтинг: 11+ 0-
  
Пп, 15:22 23 січня 2020 р.
 
Установи лiчильник i проблем з нормами не буде. Норми завжди завищенi чи то на воду чи на газ, першоджерелом завжди були i залишились радянськi СНIПи.
Повідомити адміна
Рейтинг: 9+ -1-
  
до Пп, 17:31 23 січня 2020 р.
 
"Водоканал", принаймі- єдиний надавач послуг, у квитанціях котрого є інформація про перерахунок коштів, попередньо сплачених споживачами. Всі решта "надавалки" й "ненадавалки" послуг- суцільні СНІПи. Держава- вічний брехун, бо лише державні підприємства керуються отими, ще радянськими, СНІПами. Який лічильник вкрутиш до батареї, коли "руль" СНІПу- загальнобудинковий і- під замком, у загальнобудинковому ж, підвалі. Хтось зможе перевірити власновикиристані і, особливо, зекономлені, показники? !
Повідомити адміна
Рейтинг: 2+ -2-
  
..., 20:01 23 січня 2020 р.
 
Інформація висвітлена (подана) виробником послуг і тому спрямована на доказуванні чи виправдовуванні не можливості нормального функціювання підприємства. В економічному обгрунтуванні тарифів показано річні досягнуті показники, включаючи фактичні витрати, з якими підприємство завершило рік. Чому не показати розшифровку зарплати хоча б АУП і окремо персоналу, який безпосередньо задіяний у виробництві. Не без того, що по року, що зекономили іде на різні премії. Очевидно, ріст зарплати випереджає експлуатаційні витрати. Підприємство, яке налічує 300 працівників, повинно мати чисельність АУП-до 20 одиниць, а все решта є баластом. На законодавчому рівні має бути така модель і будуть надприбутки. А ще тут може бути схована безгосподарність-надлишки землі і багато іншого. Нормальний аудит може виявити ефективність управління підприємством, а валити все на занижені тарифи простіше всього, спихнути на когось. Збільшити надходження коштів черекз підвищення тарифів і посередній керівник зможе їх поділити. Міська влада як власник вірить і не приймає ніяких кроків щоб вивчити цю проблему, або не знає, або не хоче. Ну що може Герман, знання якого не відповідають займаній професії, вже не про мера-лікаря, який не від того.
Повідомити адміна
Рейтинг: 20+ 0-
  
Атаназ, 20:48 23 січня 2020 р.
 
В Дрогобич 28 січня призджає прокурор зі Львова Ірина Діденко і буде зустріч з громадою, але потрібно зареєструватися .
Повідомити адміна
Рейтинг: 8+ 0-
  
Дрогобичанин., 20:53 23 січня 2020 р.
 
Керівник цього підприємства однозначно є з досвідом і фахівець. Однак, це не означає, що він ефективно управляє підприємством. При нинішній владі він на початках трохи відбувся тимчасовим переляком, а зараз відчуває себе як риба у воді. З приходом Кучми був ліквідований відділ, який принаймі мав можливість провести перевірку і деколи навіть виявляв зловживання керівниками комунальних підприємств. Взамін ліквідованого відділу прийняли Кондзьолку і під нього створили новий відділ, який 70 процентів обслуговує останнього а решту часу малює захмарні проекти, які реально гроші можуть принести в майбутньому. Про Шагалу можна сказати так, він перезрів і задовго затримався на цій посаді-вже давно пора йти на підвищення, або знімати, бо він вже спроможний ефективно управляти, -треба трохи більше приділяти уваги не собі а підриємству і шукати виходи, а він вже здатний. Шкода, що підприємство очевидно є банкрутом, а міська рада пхає мільйони впусту. Думаю, що перевірки почнуться і.
Повідомити адміна
Рейтинг: 14+ -2-
  
Микола, 21:39 23 січня 2020 р.
 
Всі гарно розписують про вартість продукту чи послуги в країнах ЄС. Я розумію, що заробітна плата наших чиновників приблизно, а то і вище, як у чиновників ЄС. А от у пересічного громадянина, вже не кажучи про пенсіонерів - повний мізер. Тому тарифи мають відповідати реаліям. І так вартість води і водовідведення в Дрогобичі вище чим у Львові, Києві. Можливо працюють неефективні менеджери із совковим світоглядом.
Повідомити адміна
Рейтинг: 16+ 0-
  
Левко, 22:26 23 січня 2020 р.
 
А в мене до роботи водоканалу претензій нема. Та і за діючим тарифом сплатити можна. 200-300 гривень на місяць з домогосподарства - ще не так багато. А от з оплатою за газ - повна катастрофа (кількатисячні рахунки взимку). Воду ще можна поекономити, а ось економити тепло в оселі - значить сидіти в холоді. Дорослому - ще півбіди, а як бути малим діткам?
Повідомити адміна
Рейтинг: 6+ -14-
  
Наталія, 22:40 23 січня 2020 р.
 
Я патик і тим всьо сказано
Повідомити адміна
Рейтинг: 1+ -2-
  
Я патик, 08:11 24 січня 2020 р.
 
Рагули-хахайобики и этим всё сказано.
Повідомити адміна
Рейтинг: 1+ -5-
  
Ігор, 14:37 24 січня 2020 р.
 
Вірно підмітив Атаназ. Комунальні підприємства стали вотчиною їх керівників. Контролювати їх нікому. Мер та його заступники не фахові управлінці. А керівники КП цим користуються. Наплодили штати нікому непотрібного допоміжного персоналу( секретарок -коханок, прес- секретарів, кучу заступників, ще різного роду непотребу) і всі затрати на утримання їх несе громада через тарифи і ще з бюджету постійно виділяють їм кошти. Настав час серйозного аналізу їх роботи і відкриються афери крутіші ніж у Жирного.
Повідомити адміна
Рейтинг: 12+ -1-
  
Дрогобичанин, 19:51 24 січня 2020 р.
 
Атаназ і Микола, дякуємо за правильний аналіз ситуації. А Р. Шагала на мера піде восени.
Повідомити адміна
Рейтинг: 3+ -8-
  
Хто є хто?, 21:12 24 січня 2020 р.
 
А що той великий "керовнік" зробив з кредитом на 4 міліони доларів, які водоканал узяв у Світового банку? Злодії францоваті при кориті наживаются і нові джипи купують собі, а громада платит за ті кредити. Шагала, як джип обкатав уже? Ти би краще зробив каналізацію у будинку свого тата по вул. В. Великого 9, а то гівно у квартиру старому піде тай задихнется бідолаха.
Повідомити адміна
Рейтинг: 9+ -2-
  
Люди все бачуть і знають, 23:20 24 січня 2020 р.
 
злодюга :( :( :x
Повідомити адміна
Рейтинг: 3+ -1-
  
степан, 06:58 25 січня 2020 р.
 
Тарифи будуть зростати найперше за рахунок зростання фонду зарплати. ЗЕмiнiстрики i слуги народу пiдвищили собi зарплати, а грошi треба звiдкись взяти. Вони призначать ЗЕдиректорiв з свитою, якi теж захочуть по двiстi тисяч. Потiм населення вибере таких же ЗЕмерiв. Красти вони будуть ще бiльше, вони ж не лохи. Тим паче на випадок великого шухера вони мають куди втекти.
Повідомити адміна
Рейтинг: 7+ 0-
  
дiдусьо, 10:00 25 січня 2020 р.
 
У комунальних підприємств вічна проблема - брак коштів. Але керівники цих підприємств їздять на джипах, будують будинки і відпочивають на дорогих курортах.
Повідомити адміна
Рейтинг: 9+ -2-
  
Степан, 10:44 25 січня 2020 р.
 
Газопостачальники також зробили перерахунок переплат на користь споживачів. Тепловики- муркають досі. Ніхто вам переплачувати задля перерахунку заднім числом, робити не буде. Дві батареї, ще часів юного Брежнєва, з п"ятьма напівживими ребрами не можуть коштувати таке сумашествіє грошей. Не можуть- і крапка! Комунальним структурам та відділам, котрі вперто (напевно ж- не дали хабаря) не давали дозволи власникам квартир на від"єднання від СиРиСиРи-моделі обігріву, потрібно приписати регулярні гормональні препарати: неха би мізки росли у головах й совість не покривалася струпами захладності.
Повідомити адміна
Рейтинг: 3+ -1-
  
!, 18:03 25 січня 2020 р.
 
дурню зелений, та щоб зiгрiти твою батарею цiла шестимегаватна котельня топить. тому така цiна.
Повідомити адміна
Рейтинг: 2+ 0-
  
дтке, 15:21 26 січня 2020 р.
 
Тут гарно написали, що вода - у всьому світі дорого коштує, але, наприклад, у Відні вода безкоштовна. Та ще забули розповісти про втрати води, які сягають 30%. Ну і останнє - 25 грн. для простого українця за 1 куб води, це зовсім не 2, 4 євро для європейця (хоча невідомо, звідки такі дані). В шию гнати таких "керовників".
Повідомити адміна
Рейтинг: 2+ 0-
  
цікавий, 15:35 28 січня 2020 р.
Додати коментар
Ім’я:
Коментар:
 
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 6070 днів)