Дипломат Всеволод Ченцов: «Зміни – це колективний труд, де кожен має вкласти свою долю» |
Останні новини Дрогобича | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Написав(ла) zmistovno.com.ua | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
20.02.2020 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Про легалізацію канабісу, розбіжності в менталітеті й життєдіяльності українців й нідерландців та про особливості професії посла Zmistovno.com.ua розповів Всеволод Ченцов – посол України у Королівстві Нідерланди.«Виріс я у Дрогобичі й завершив там школу №4. Згодом вчився у Львові на юридичному факультеті. З 1996 року працюю у Міністерстві закордонних справ України. Відтоді й перебуваю у цій системі, яка передбачає працю як в Україні, так і закордоном. Перше моє відрядження було в Туреччину у 1997 році, пропрацював там до 2002 року. Після цього працював в Україні, Польщі, Бельгії. З 2017 року працюю в Гаазі як посол України у Королівстві Нідерландів. У посольстві працюють люди з Міністерства закордонних справ, Генеральної Прокуратури, МВС, інших відомств. Крім двосторонніх відносин (політичні відносини, торговельно-економічне, культурно-гуманітарне співробітництво тощо), дипустанова опікується судовими й арбітражними процесами, арбітражними процесами на основі конвенції з морського права. Це і справа проти Російської Федерації у Міжнародному суді ООН, і справа про наших полонених моряків і суден, котрі були повернені Україні. У міжнародно-правовому вимірі цей процес ще триває. Є й частина роботи, пов’язана з представництвом інтересів України в Організації із заборони хімічної зброї. Її важливість особливо зросла через застосування хімічної зброї в Сирії та отруєння Скрипалів у Солсбері». Якою повинна бути людина Вашої професії? Які виклики чи випробування стоять перед нею? Є стандартний набір вимог до дипломата: патріотизм, професійна освіта, знання мов та ін. У людини цієї професії повинні також бути, з одного боку, комунікаційні здібності, а з іншого – здатність до самообмеження. Коли людина представляє країну за кордоном, вона повинна це постійно усвідомлювати. В плані поведінки, звичаїв, навіть одягу. Таким чином, це цікава робота, яка дає великі можливості для самореалізації, проте створює певні обмеження і накладає відповідальність. Дипломат повинен розуміти, які виклики на неї чекають й бути готовою до адаптації. Дипломати працюють як в столиці, так і закордоном. Подібні закордонні відрядження тривають приблизно 4 роки. Такий термін склався історично, і розрахований на те, щоб працівник адаптувався до закордонного життя, але без надмірної асиміляції. Адаптацію й асиміляцію потрібно обов’язково відрізняти. Після трьох-чотирьох років життя в іншій країні, людина розпочинає мислити як іноземець, втрачає зв’язок з батьківщиною. Напевно, такі обмеження є виправданими. Чого нам варто повчитись у нідерландців? Чого корисного можемо запропонувати їм? Нам у них варто повчитись плануванню й послідовності свого життя. Ми надто хаотичні у веденні й плануванні бізнесу, організації життєвого середовища. Коли приїжджаєш із-за кордону, то відразу бачиш, що хаосу в нас забагато. Навіть дивлячись на архітектуру та забудову міста. Варто звернути увагу на ставлення нідерландців до екології. На вулиці чи у лісі практично неможливо знайти сміття. Вони дуже за цим стежать. У них є і були свої проблеми, які створюють поділи в суспільстві, але вони зуміли знайти, теми, які об’єднують. Насамперед, це постійна «боротьба» з морем за суходіл. Багато земель в Нідерландах знаходиться нижче рівня моря, тому потрібно було виробити систему відведення води. Канали, якими милуються туристи, досить часто мають приклади застосування. Більш того, у моря були «відвойовані» території, створені так звані «полдери», де у період після Другої світової війни активно розвивалося землеробство. Таким чином, виникла унікальна нідерландська «полдерська» модель, яка передбачає об’єднання громади задля вирішення конкретного, але критично важливого питання. Якщо переносити цей досвід на нашу реальність, то це може бути проблематика переробки відходів у Дрогобичі, чи розв’язання проблеми питної води у східних регіонах України. Для мене дуже важливо бувати на Львівщині, де я народився, й Україні загалом, щоб розуміти як живуть українці і які їхні потреби. Ми представляємо Україну за кордоном, тому маємо розуміти, кого ми представляємо і як ми можемо бути корисними. Треба усвідомлювати економічні потреби України. З точки зору залучення інвестицій, розуміти, які сектори чи підприємства мають спроможності їх залучити. На прикладному рівні, треба знати, що нідерландці можуть дати Україні з точки зору досвіду, якихось рішень і навпаки. Часто буває, що українські компанії теж можуть щось запропонувати, особливо це стосується сфери IT, сільського господарства тощо. Як нідерландці характеризують українців? Практично всі нас описують як щирих і відкритих людей, з якими приємно й цікаво працювати. Також як винахідливих й готових до якогось пошуку у складних ситуаціях. Якщо нідерландець відмовиться чимось займатись, бо не побачить у цьому перспективу, то українець з усіх сил буде працювати над цим й до останку шукати вихід із ситуації. Ваша думка, які основні пункти чи процеси впливають на якість рівня життєдіяльності Нідерландів, як держави? Менталітет Все розпочинається із базового рівня. Якщо людям подобається організовувати життя й вони відчувають, що місто чи село – це частинка твого, то всі процеси відбуваються абсолютно по-іншому. Як цього добитися у нас? Напевно, я б став нобелівським лауреатом, якби знав відповідь. Думаю, є необхідність розстатись із радянщиною. Вона ще сидить у суспільстві й передається дітям від батьків, хоч і не завжди це усвідомлюється. Проявляється у байдужості, безініціативності, коли «твій простір» обмежений твоєю квартирою чи подвір’ям, а далі – хоч трава не рости. На жаль, такі риси у нашому суспільстві дуже глибоко сидять й викорінити їх не просто. Але, перебудова поступово відбувається. Взяти до прикладу й наш край. Багато цікавих ініціатив і в Трускавці, і в Дрогобичі, особливо у сфері розвитку туризму, коли громада, особливо молодь, намагаються міняти щось на краще. Взагалі, зміни – це колективний труд, де кожен має вкласти свою долю. Влада, бізнес, громадськість Цей трикутник в Нідерландах активно співпрацює, постійно йде процес консультації. Не ухвалюється ніяке рішення, допоки воно всебічно не узгоджене. Адже важливо, щоб після ухвалення рішення, люди були готові його імплементувати. Як ставитесь до легалізації у Нідерландах різного роду товару, який здебільшого заборонений у нас? Питання легалізації марихуани – дуже чутливе. В Нідерландах, попри загальне уявлення про країну, цей продукт не є легалізований. Так, окремі компанії мають ліцензію на вирощування марихуани, яка продається в «кофішопах» Амстердаму та інших міст, але водночас, здійснюється жорсткий контроль продукції, її немає у вільному оберті. Якщо ми говоримо про Україну, то ми зустрічаємося з такою реальністю як чорний ринок. Питання полягає в тому, чи держава здатна трансформувати цю реальність таким чином, щоб контролювати процеси й отримати дохід, чи далі консервувати ситуацію і, таким чином, сприяти розвитку чорної індустрії. Має бути широка дискусія із залученням регулятора, науковців, парламенту й ґрунтовне обговорення цього питання. Думаю, нам варто розпочати з легалізації ненаркотичного канабісу. Ліки, на основі речовини каннабідіолу, є кричуще необхідними для багатьох людей з певними хворобами. Актуальні вони й для ветеранів АТО, котрі мають нервові розлади, посттравматичний синдром. У глобальному вимірі ринок цих препаратів поступово розвивається, і в України з її родючими землями, традиціями селекції й вирощування коноплі є усі шанси стати серйозним гравцем у цій сфері. Проте, варто все робити розумно і поступово зважаючи на рівень сприйняття таких нововведень в суспільстві та міркування здоров’я нації. Вів розмову та фотографував Петро Юрса Переглядів: 2098
Додати коментар
|
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 6075 днів)