128 літ тому в Дрогобичі на Ринку народився видатний наш краянин Бруно Шульц |
Останні новини Дрогобича | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Написав(ла) http://maydan.drohobych.net | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
12.07.2020 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
128 років тому, 12 липня 1892 року, на світ прийшов дрогобичанин, якому судилося стати одним з найвідоміших уродженців “особливої провінції”, як називав він рідне місто, що було його всесвітом і інспірацією. Сьогодні письменник і мистець – візитна картка нашого славного півтора міста, чию прозу читають на всіх континентах більш ніж півсотнею мов.Безліч статей і монографій написано про нашого визначного краянина, чимало літературних творів, театральних вистав, кінострічок створені під впливом ґеніальних оповідань «дрогобицького самітника». Бруно Шульц — письменник світової слави з Дрогобича, який писав польською мовою. Літературні критики ставлять книжки Бруно Шульца на один рівень з творами Марселя Пруста та Франца Кафки. Навчався Бруно Шульц у Львівській політехніці та Віденській академії мистецтв (стажувався в Парижі й Варшаві). У 1924—41 роках викладав малювання та ручну працю в Дрогобицькій державній чоловічій гімназії імені Владислава Яґайла. Його дебютна збірка оповідань «Цинамонові крамниці» стала сенсацією в передвоєнній Польщі (1934 рік). З Шульцом знайомляться молоді «класики» Вітольд Ґомбрович, Юліан Тувім, Віткаци та інші. Його оповідання радо публікують столичні часописи. Виникає дискусія, у якій Шульц формулює бачення основ поетики «Крамниць»: «…це автобіографія, а радше — духовний родовід, оскільки в ній відтворено духовне походження аж до тих глибин, де воно переходить у мітологію, тоне в мітологічному сні… Це останнє дно, далі за яке проникнути не можна». Виходом 1937 року «Санаторію під Клепсидрою» завершився період творчих успіхів та сподівань Б. Шульца. 1939 –й – вибух Другої світової війни. Шульц переживає в Дрогобичі прихід і відхід совєтських військ. Його змушують малювати портрет Сталіна полотно «Звільнення Західної України» тощо. Потім арештовують за використання в картині блакитних і жовтих барв. За німецької окупації Шульц перебуває в єврейському , на вулицях якого трагічно г гине 19 листопада 1942 року від кулі гестапівці Карла Ґюнтера. Посмертна слава письменника й мистця спричинилася до того, що декілька країн «змагаються» країн за право вважати його «своїм». Відкриття Восьмого Шульцфесту ЮНЕСКО проголосила 1992 рік ( столітній ювілей) роком Бруно Шульца. Й саме тоді почалося впевнене повернення мистця до рідного міста. Тоді, до сотих роковин від дня народження Великого Бруно відбулася в Дрогобичі – з ініціативи благословенної пам’яти “археолога Шульца” поета Єжи Фіцовського та літературознавця, шульцолога Владислава Панаса – засяжна міжнародна конференція, присвячена творчості письменника й художника світової слави. Нобелівська лавреатка Ольга Токарчук з директоркою Шульцфесту в Дрогобичі, червень, 2018 рік Згодом у Дрогобичі було започатковано Міжнародний Фестиваль Бруно Шульца, який відбувається що два роки. Згодом народився ще один літературно-мистецький проєкт до роковин із дня загибелі автор «Санаторію під клепсидрою» у листопаді. Цьогоріч Шульцфест мав відбутися – вже вдев’яте – в червні. Та життя внесло свої корективи. Через коронавірусну пандемію Фестиваль перенесено на листопад. Ми ж сьогодні поминаючи та згадуючи визначного Мистця, видатного нашого краянина, пригадуємо й події дворічної давности, коли Дрогобич приймав гостей з 17 країн Європи, Азії, Америки на Восьмому Міжнародному Фестивалі Бруно Шульца. Вистава театру “Альтер” за “шульцівськими” “Тарганами” Сєрґєя Слєпухіна “Якщо у старому місті все ще панувало нічне потаємне гендлярство, сповнене врочистої церемонності, то в цій новій дільниці відразу ж розвинулися сучасні, тверезі форми комерції. Псевдоамериканізм, прищеплений на старому ґрунті підтрухлявілого міста, вистрелив тут буйною, хоч пустою та безбарвною порістю базарної й нікчемної претензійності. Там можна було побачити дешеві, неякісно збудовані кам’яниці з карикатурними фасадами, обліплені потворними прикрасами з потрісканого гіпсу. Старі перехняблені будівлі передмістя розжилися нашвидку склепаними порталами, в яких кожне пильніше вдивляння викривало нужденну імітацію великоміських пишнот. Потріскані, змутнілі й давно не миті шибки, що хвилясто й ламано рефлексували тьмяним відбитком вулиці, необстругана деревина порталів, сіра атмосфера невиразних приміщень, які лише припадали павутинням і згустками пилу на високих полицях і вздовж обдертих та крихких стін, накладали на всі ті крамниці тавро якогось дикого Клондайку[70]. Так і тяглись одне за одним кравецькі підсобки, заклади готового одягу, склади з порцеляною, галантерея, перукарні. На великих і сірих вітринах виднілися зроблені навскоси чи півколом написи з позолочених вертких літер: CONFISERIE MANUCURE, KING OF ENGLAND[71]. Корінні мешканці міста трималися звіддалік від тих околиць, переважно заселених усяким шумовинням, низами, безликими дрібнуватими типами, справжньою моральною голотою — тим дешевим людським різновидом, що народжується якраз у таких ефемерних середовищах. Але у дні падінь, у моменти низької спокуси траплялося, що той чи інший мешканець міста напіввипадково прибивався до тієї сумнівної дільниці. Найкращі теж іноді улягають спокусі добровільної деградації, стирання кордонів та ієрархій, розчинення в мілкій стадній грязюці, легкого інтиму, брудного перемішування. Ця дільниця була ельдорадом для таких моральних дезертирів, перебіжчиків з-під прапора власної гідності. Усе в тому місці здавалося підозрілим і двозначним, усе закликало потаємним підморгуванням, цинічно артикульованим жестом, виразним бісиком в оці — до нечистих сподівань, усе визволяло з пут контролю найнижчі інстинкти…”Бруно Шульц, з оповідання “вулиця Крокодилів”(переклад Юрія Андруховича”. Світлини в тексті автора Перформенс львівського мистця Влодка Кауфмана Анна Фрайліх Над листами Бруно Шульца Дощі прийшли опісля спеки і ти з’явився майже мовчки такий сумирний утомлене посеред літа листя мів вітер з-попід наших ніг. Читала я листи від Шульца, які в Дрогобичі писались у сутінках на Флоріанській листи понищені до жінки згорілої листи заховані до друзів похованих де невідомо тендітний – забагато кулі одної для цієї смерті либонь втомилось – серед літа – в Дрогобичі злітає листя і глухо пахне цинамон. Переклад з польської Наталії Бельченко Джерело: maydan.drohobych.net Переглядів: 2964
Додати коментар
|
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 6044 дні)