Олександр ЧЕНСЬКИЙ: "Ми не ріжемо долотний завод і не збираємося цього робити! Але тепер вже держава повинна вирішити: потрібен завод Україні чи ні"

Зараз ТОВ «Універсальна бурильна техніка» працює, розвивається і могло б значно нарощувати виробництво та створити ще сотні нових робочих місць, якщо б його продукцію пустили на … український ринок замість … російських виробників…. Так-так, все вірно написано: на українському ринку на шостому році війни в сегменті бурильної техніки стовідсоткова монополія країни-агресора.

Олександр Андрійович, розкажіть,що відбувалося на долотному заводі за останні роки?

Ситуація така, що російські менеджери, як не дивно, керували заводом включно по 2017 рік. І те, що вони його втратили - це диво, оскільки завод для них настільки цікавий і ласий шматочок, що вони до сьогодні борються за нього.

У 2017 році зміна акціонерів відбулася чисто випадково. До цього часу року власники заводу російське ВАТ «Волгабурмаш» ще проводило тут реконструкцію. Цим займався колишній генеральний директор Андрій Іщук, який зараз в бігах і нев’їздний в Росії. Він за рахунок підприємства Самари проводив реконструкцію в Дрогобичі, з метою подальшого заволодіння заводом. Весь менеджмент тут був російським, а також наші колаборанти - колишні представники силових структур, а по-простому «кагебісти». Так склалося, що в 2017 році збанкротував ПАТ «Терра Банк», а ТОВ «Універсальна бурова техніка» мала там кредити, які не змогла повернути на період ліквідації банку. АТ «КристалБанк», який викупив ці борги, фактично став власником основного майнового комплексу, ще частину викупив колектив заводу.
До цього моменту, при російському менеджменті, завод вже пройшов процедуру банкрутства і готувався до приватизації за безцінь. Тож, коли ПАТ «Терра Банк» збанкрутував, пішла друга хвиля банкрутства заводу. Основна мета була за копійки його продати російським олігархам і українським колабораціоністам з числа перебіжчиків. Коли в 2017 році вони виходили із керівного складу заводу, то навіть підписали меморандум із новим власником, що протягом року за ними залишається першочергове право повернутися на завод.

Одночасно із тим, росіяни захопили український внутрішній ринок, за підтримки уряду Росії, який допомагає покривати їм збитки. Коли в склад наглядової ради ВАТ «Вологабурмаш» прийшов родич Путіна, він дізнався про наміри Андрія Іщука щодо Дрогобицького заводу, і той опинився в бігах. Але російська урядова програма підтримки вже працювала, тож всі замовлення від Дрогобицького підприємства було перекинуто на завод Бєлгородський «Гормаш», який до цього часу навіть не займався виготовленням доліт!

Так дрогобичани втратили український ринок. Зараз до нас по демпінгу завозиться продукція із Росії, при тому, що порушуються закони України, які забороняють економічну співпрацю із країною-агресором!

Тож, коли я прийшов на завод, у червні 2019 року, підприємство, втративши ринок збуту, стояло на порозі третьої хвилі банкрутства.

Із чого Ви почали роботу з порятунку підприємства? І чому продаються цехи?

Варто відзначити важливий момент: зазвичай банки не займаються розвитком підприємств, яких викуповують за борги. Той факт, що «Кристалбанк» та мажоритарні акціонери не дали порізати завод на металобрухт, а дали можливість розвиватися і навіть інколи допомагають фінансово, це ще одне диво для нашого підприємства.

Приступивши до управління заводом, першочергово було проведено аудит - ми чітко визначили ресурси, якими володіє підприємство. З’ясувалося, що є вільні площі, які ми ніколи не будемо використовувати. Тож було прийнято рішення сконцентрувати виробничі потужності, а всі приміщення, які не використовуються, продати. До речі, ми швидко знайшли нових власників, оскільки в пакеті запропонували їм всі комунікації на вигідних для них умовах.

Також виявилося, що на заводі є аж 4 балансоутримувачі - це було, свого роду, як лебідь, рак і щука, та заважало нормально працювати. Зараз є два балансоутримувачі - УБТ-2 та АТ «КристалБанк».

А як із ринком збуту? Яка зараз ситуація, хто купує дрогобицькі долота?

Наша продукція має сертифікат якості американського нафтового інституту, який дозволяє працювати по цілому світі. Підприємство входить у десятку провідних заводів світу в своєму сегменті із виробництва бурового інструменту. Враховуючи це, ми почали активно працювати над освоєнням зовнішніх ринків і на сьогодні у нас 97% складають експортні поставки. Нашу продукцію купують у США, Канаді, Франції, Італії, ПАР, Німеччині, Туреччині. Це високорозвинуті країни - ми не є там лідерами, але маємо свою нішу. Це дозволило стабілізувати ситуацію, ми ліквідували заборгованість по зарплатах та по енергоносіях.

Об’єм 2020 року ми виконали повністю за рахунок того, що залучали також таких потужних гравців на нафтовому ринку як Кувейт, Ізраїль, Йорданія, ОАЕ. Друге півріччя було дуже тяжким через те, що наші основні замовники, у зв’язку із пандемією, втратили до 50% замовлень.

Не все в нас добре, ми тяжко працюємо в таких умовах, як і всі, для нас немає тепличних умов. Але ми вийшли на беззбиткове виробництво, у нас є зростання в близько 13% за минулий рік. Ковід-19 серйозно вдарив ще й по керівному складу - фактично в грудні весь керівний склад був виведений … заводом керували менеджери другої ланки. Це призвело до затримки заробітної плати, але ми вже виправляємо ситуацію.

А як колишні російські власники заводу? Не нагадують більше про себе?

Тиск на керівництво заводу не припиняється. Мені спалили автомобіль, постійно надходять погрози… Були й спроби підкупу, коли ми почали продавати те, що заводу непотрібно.Мені кілька разів приносили завернуті «зелені», щоб ми продали найкраще обладнання. Але в нас все ціле, все відремонтоване. Коли ми починали - вода з перебоями, каналізація не працювала 20 років, ненадійне енергопостачання. Зараз все відновлено, ми все налагодили і готові до повноцінної праці за умови повного завантаження заводу замовленнями.

І які є шанси повернутися на український ринок? Що Ви робите для цього?

Ми замовили експертизу на державному підприємстві, яка довела,щ о падіння економіки підприємства було зумовлене не його поганою роботою, не низькою якістю продукції чи неправильною ціновою політикою, а неможливістю працювати на внутрішньому ринку. На сьогоднішній день по гірничорудних долотах тут на 100% панує російський продукт. Ми подали заяву в Міністерство економіки на підставі законодавства, з клопотанням, щоб держава ввела ембарго на продукцію з Росії.

Ще один крок - ми ініціювали спецрозслідування стосовно цін на ринку з проханням ввести спецмито - від цього держава б тільки виграла. Такі дії, які повністю базуються на Законах України, дали б можливість нам збільшити виробництво. За таким умов ми готов і без внутрішніх інвестицій створити на підприємстві додатково 250-300 нових робочих місць. Причому в розрахунки ми закладаємо зарплату на рівні Польщі, де наприклад, верстатник отримує 1000 доларів.

Всі плани - на старті! Але підприємство не працює на повну через втрачений внутрішній ринок.

Олександр Андрійович з посмішкою розповідає , як приємно спостерігати, коли у людей нарешті з"явився грунт під ногами. Заробітна плата для провідних спеціалістів на підприємстві стартує від 12 тисяч гривень, при великому бажанні можна заробити і до 36 тисяч. Один із працівників якось поділився з директором своїми планами - у нього з’явилася можливість заробити собі на власне житло, не їдучи на заробітки. Таких історій в Дрогобичі може бути на сотні більше,якщо українська влада стане на захист українського виробника.

Олександр Андрійович з допомогою нехитрих математичних розрахунків показує, наскільки б вигіднішою була реалізація дрогобицької продукції на українському ринку для всіх сторін - для самого заводу, для міста, для держави.

Бо, якщо за російське долото казна отримує тільки мито, то за дрогобицьке долото - це податки в бюджети різни рівнів, це сотні робочих міць у місті, яке роками потерпає від безробіття. Зараз на підприємстві працює 382 працівники, а могло б бути майже удвічі більше. А за цією сухою статистикою ховаються сотні людських доль, сотні впевнених поглядів у завтрашній день, позбавлених від постійних переживань за майбутнє та за долю своїх родин.

А що влада? Наразі ситуація така, Віце-прем'єр-міністр України – Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський відгукнувся на пропозицію Олександра Ченського обговорити питання подальшої долі Дрогобицького підприємства. Посадовець був приємно вражений,що завод ще працює. Після вивчення ситуації Олег Уруський включив ТОВ «Універсальна бурильна техніка» в перелік для міжнародних розрахунків і навіть пообіцяв розглянути можливість віднести його до стратегічних.

Голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький, який літом відвідував завод, скерував в Адміністрацію Президента та Кабінет Міністрів України офіційного листа з проханням вжити відповідних заходів,щоб повернути дрогобицьку продукцію на український ринок.

Задекларували свою підтримку народний депутат від 121 округу Орест Саламаха та ще кілька народних депутатів, всі вони пообіцяли сприяти позитивному вирішенню питання на державному рівні.

Проблема виведена на найвищий рівень, і її розв’язання уже вийшло за межі повноважень генерального директора підприємства Олександра Ченського. Він зробив все можливе, що від нього залежить і тепер дуже хоче, щоб його почули:

«Поверніть нам український ринок. Бо хіба не парадокс, що українське підприємство, яке має сертифікат якості, змушене працювати по всьому світі, а вітчизняний ринок для нас закритий? Допоможіть нам вирішити це питання! Ми не просимо інвестицій. Ми не ріжемо завод і не збираємося цього робити. Але ми зробили все, що від нас залежить, і тепер уже тільки держава в особі Адміністрації Президента та уряду повинна вирішити подальшу долю заводу - чи потрібен він Україні, чи ні».

Автор Віра ЧОПИК
Фото автора та надані Олександром Ченським

	Героям слава! Повідомити адміна Рейтинг: 8+ -1-

До Я, 14:33 04 лютого 2021 р.

	Напишіть таку статтю про автокрановий. Повідомити адміна Рейтинг: 11+ -1-

Чорний, 14:36 04 лютого 2021 р.

	Кучма нехай зверниться до Кличка та допоможе. Тарас дасть ради. Повідомити адміна Рейтинг: 1+ -4-

кризовий менеджер, 16:22 04 лютого 2021 р.

	г Повідомити адміна Рейтинг: 0+ -1-

Я, 17:42 04 лютого 2021 р.

	Слава Україні слава зеленському ура ура ура Повідомити адміна Рейтинг: 0+ -4-

Ааа, 18:52 04 лютого 2021 р.

	Перепрошую, але про котрого Кучму ви тут пашталакаєте: про того, котрий був бандитом інкогніто опісля Леоніда Макароновича іменем всія УРкаїни, а чи- того, котрий тут, але його ніде не видно, бо люди, вимерзлі прпри двері всіляконасостворюваних відділів імені аукціонів вакансій, йогь наживо ніколи не бачили? ! З крокодила в него мешти, а чи- з його яєць? ! Хлоп він, а чи- фіфак зи Стрийскої? ! Кучмів- тьменні тьми, а - ніби нестрижені барани! То ви, всі, що: вівці? ! Повідомити адміна Рейтинг: 2+ -2-

!, 18:55 04 лютого 2021 р.

	ну вот сам не можу чекаю помочi, от i все. ну так до третього тисячолiття й дочекаемося, а там для музеiв крани будем випускати Повідомити адміна Рейтинг: 1+ -2-

heer Flunt, 19:06 04 лютого 2021 р.

	Чуєш, ти, мішігіне: та я- не такий ще старий хлоп з посивілими яйціма- та й ще всьо можу, а ти пихкочеш, а , направду, - яко пристарілий "еаропеєц"? Вже би ціхо сідів, йо? ! Повідомити адміна Рейтинг: 0+ -3-

!, 19:14 04 лютого 2021 р.

	В серпні місяці міський голова м. Дрогобича Тарас Кучма обіцяв в присутності голови Львівської обласної адміністрації зробити дорогу до долотного заводу.   ПАНЕ МЕР ДЕ ВАШЕ СЛОВО? Повідомити адміна Рейтинг: 6+ -2-

Роман, 19:19 04 лютого 2021 р.

	То йому си, від спеки, яйці мізки повипадали були на місце яєць, а през зиму- стали кудкудахкати, як кури на сідалах. Ото маєш: доприродили природу, га? ! Аж вуса му вмскубали. Повідомити адміна Рейтинг: 1+ -3-

!, 19:27 04 лютого 2021 р.

	Ніколи той завод не буде працювати бо робе товар на який нема попиту. От якби натому заводі робили крек або кокс тоді справи зразу пішли би вгору Повідомити адміна Рейтинг: 2+ -6-

Пуцька, 19:23 06 лютого 2021 р.

	Судячи з коментарями в Дрогобичі одні неадеквати полишалися. Нормальні всі працюють за кордоном Повідомити адміна Рейтинг: 6+ -1-

)), 09:55 07 лютого 2021 р.

	То, виходить, це місто залишається лише ненавидіти? Може, його так надалі й іменувати: Лохотрон Львівської області? ! Повідомити адміна Рейтинг: 0+ 0-

?!, 10:50 08 лютого 2021 р.

Додати коментар

Ім’я:
Коментар:
	із правилами користування сайтом ознайомлений